Словники мови Тараса Григоровича Шевченка

  • -

Словники мови Тараса Григоровича Шевченка

До Дня рідної мови та 200-ліття Т. Г. Шевченка

 

“Поки живе мова, житиме й народ, як національність;
не стане мови – не стане й національності:
вона геть розпорошиться поміж дужчих народів…”.

Саме цими словами Іван Огієнко виказує важливість рідної мови для народу, для його існування, для збереження культурного багатства, для його майбутнього.

Саме мова є однією з головних об`єднавчих ознак народу. Саме мова завжди була покажчиком сили та висоти культури кожного народу. Найвищим проявом рідної мови є літературна мова, мова книжок та мова інтелігенції. Кожна літературна мова ставить на меті завдання бути мовою загальною для всього народу-нації, мовою літератури, науки, проповідей, школи, театру, уряду, побуту… Зачинателем нової української літературної мови був І. П. Котляревський, автор перших великих художніх творів українською мовою. Основоположником сучасної української літературної мови вважається Т. Г. Шевченко. Якою ж була мова Т. Г. Шевченка? Відповідь саме на це запитання може дати віртуальна виставка “Словники мови Т. Г. Шевченка”.

Ідея створення словника мови Тараса Григоровича Шевченка налічує сотню років. Першою працею, відомою нам є “Словничок Шевченкової мови” Нестора Михайловича Малечі, виданий під псевдонімом Нестор Літописець за власний кошт у друкарні І. Фефербойма м. Миколаєва 1916 року. Цей словник було укладено на основі “Кобзаря”, виданого в Петербурзі 1907 року за редакцією В. Доманицького. До складу цього “Словничка…” входило 6 829 слів. У планах Н. Малечі було укласти повний словник Шевченкової мови, однак вони залишилися нездійсненими. Цікавим є той факт, що це видання збереглося в Україні лише у двох примірниках. Але у 2013 році завдяки пошукам відомого краєзнавця І. Марцінковського та фінансовій підтримці Є. Горбурова та К. Горбурова поліграфічним об`єднанням “Шамрай” було перевидано “Словничок Шевченкової мови”. Також є відомості про видання у 1917 році в Херсоні іншої праці Нестора Малечі (знову ж таки під псевдонімом Нестора Літописця) – “Українсько-руського словничка до “Кобзаря” Т. Г. Шевченка”.

Задум дослідити багату, глибоко народну мову Кобзаря, що лягла в основу української літературної мови, виник і в Івана Огієнка, який ще у 1918–1919 роках, перебуваючи у Кам`янці-Подільському, розпочав роботу над повним Словником Шевченкової мови. Для втілення цього задуму Іван Огієнко обрав “Кобзар” Т. Г. Шевченка, виданий В. Доманицьким у 1910 році у Петербурзі. Свій вибір він аргументував тим, що це видання найвірніше, оскільки Василь Доманицький робив його з оригіналів Т. Г. Шевченка, хоча часом і міняв Шевченків правопис, адже поет переважно писав російським правописом. Опрацьовуючи матеріал, І. Огієнко застосовував статистичну методу: при кожному слові і при кожній формі було подано кількість разів вживання в “Кобзарі”. Таким чином було створено 200 000 карток. Але цю працю була припинено через примусовий виїзд у зв`язку з еміграцією. Подальша доля карток невідома.

Вдруге до цього задуму Іван Огієнко повернувся у 1932–1933 роках, перебуваючи у Варшаві, звертаючись до того ж видання “Кобзаря”, однак вибирав вже не все, а лише те, що має практичну ціль при вивченні сучасної літературної мови: граматичні форми, наголос, лексичний склад. 1934 року цю працю було завершено, але видати вдалося лише 1961 року у Вінніпезі, завдяки культурній допомозі “Інституту Дослідів Волині”. Виданням “Граматично-стилістичного словника Шевченкової мови” Іван Огієнко вшанував столітню пам`ять з дня смерті нашого великого національного поета й борця за волю України і українського народу.

1956 року у “Наукових записках” Запорізького державного педагогічного інституту було вміщенно статтю Самійленка С. П. про створення Словника мови Т. Г. Шевченка силами Луганського педагогічного інституту. Роботу над цим словником було розпочато у 1945 році.

Створенням словника мови Шевченка займався і Василь Семенович Ващенко. 1951 року в співавторстві з Петровою П. О. він видав словопокажчик “Шевченкова лексика”. Цей словопокажчик містив 7 100 слів. А 1964 року за його редакцією було видано “Словник мови Шевченка”, приурочений 150-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. Цей словник дає повний реєстр лексики творів Т. Г. Шевченка, писаних українською мовою, включаючи всі їх редакції та варіанти. Крім того, в Додатку, вміщеному в кінці другого тому Словника подано українські слова і вирази, що зустрічаються в російських повістях Шевченка, в листах, в “Щоденнику” та підписах під його численними малярськими творами. Кожна словникова стаття містить граматичний довідник, семантико-стилістичний довідник та ілюстрації з поетичних та прозових творів Шевченка.

1969 року на вісімнадцятій науковій шевченківський конференції було виголошено доповідь про створення Словника крилатих виразів Шевченка. До його складу увійшли 250 крилатих висловів. Поряд з кожним висловом зазначено твір, з якого взято цитату, рік видання, та тлумачення цього виразу. Кожен вислів супроводжується ілюстрацією використання цього вислову українськими письменниками та вченими. Крім того, до словника увійшли кралиті вислови, увічнені в назвах скульптур, літографій, плакатів, збірок, музичних творів.

У 1985–1987 роках у Києві було видано “Словарь языка русских произведений Т. Шевченко” в двох томах, який став логічним продовженням “Словника мови Шевченка”. Серед укладачів цього словника був наш земляк Віктор Михайлович Брицин. Головним завданням Словника є систематизація всього лексико-фразеологічного багатства художніх, публіцистичних і мемуарно-епістоляних творів Тараса Григоровича Шевченка, написаних російською мовою.

2008 року було видано словник лексичних компонентів атрибутивних конструкцій “Поетичне слово Кобзаря” Меншикова І. І. та Підмогильної Н. В. Ця праця є однією з перших спроб лексикографічних розробок такого роду.


СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Нестор Літописець [Нестор Малеча]. Словничок Шевченкової мови / Нестор Літописець [Нестор Малеча] ; слово до читача: І. Б. Марцинківський, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров ; за ред. Є. Г. Горбурова, І. Б. Марцинківського. – 2-ге вид., допов. – Миколаїв : Шамрай П. М., 2013. – 100 с. : іл.

Це друге, доповнене, видання книжки Нестора Малечі (псевдонім – Нестор Літописець) “Словничок Шевченкової мови”, яка вийшла друком у Миколаєві у 1916 році. У словнику вміщено лексику Т. Г. Шевченка, вжиту ним в поетичних творах, зібраних у найповнішому тогочасному виданні “Кобзаря” (1907) за редакцією В. Доманицького.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Іларіон (митрополит). Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови / Іларіон (митрополит). – Вінніпег, 1961. – 256 с.

Цей словник митрополит Іларіон видав за допомогою Інституту Дослідів Волині і приурочив вшануванню столітньої (1861–1961) пам`яті з дня смерті великого національного поета й борця за волю України і українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Словник було створено на основі “Кобзаря” Т. Шевченка, виданого Василем Доманицьким, у Санкт-Петербурзі у 1910 році. Це видання митрополит Іларіон вважав найвірнішим на той час, тому що В. Доманицький користувався Шевченковими оригіналами. У своєму Словнику автор приділив особливу увагу наголосу, значенню слова, подав сторінки, на яких зустрічається те чи інше слово.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Іларіон (митрополит). Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови / Іларіон (митрополит). – Репринтне вид. – К. : Ярославів вал, 2013. – 258 с.

Цей словник митрополит Іларіон видав за допомогою Інституту Дослідів Волині і приурочив вшануванню столітньої (1861–1961) пам`яті з дня смерті великого національного поета й борця за волю України і українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Словник було створено на основі “Кобзаря” Т. Шевченка, виданого Василем Доманицьким, у Санкт-Петербурзі у 1910 році. Це видання митрополит Іларіон вважав найвірнішим на той час, тому що В. Доманицький користувався Шевченковими оригіналами. У своєму Словнику автор приділив особливу увагу наголосу, значенню слова, подав сторінки, на яких зустрічається те чи інше слово.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Літопис Волині : науково-популярний збірник волинезнавства. – 1961. – Число 5. – 176 с.

Ювілейний випуск збірника наукових праць з волинезнавства, виданий Інститутом Дослідів Волині і Товариством “Волинь” у Вінніпезі. Містить рецензію Яра Славутича на “Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови” митрополита Іларіона, в миру Івана Огієнка.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Огієнко І. Історія української літературної мови / Іван Огієнко (митрополит Іларіон). – К. : Либідь, 1995. – 294 с. – (Бібліотека “Літературні пам`ятки України”).

Дана праця І. І. Огієнка є спробою в історичному розрізі показати усьому світові той тернистий шлях, яким пройшла українська мова, доки не набула сучасної форми. А також ствердити її самобутність, відмести лженауковість поглядів деяких вчених на українську мову як на чиєсь “наріччя”. В праці вміщено розділ “Шевченко як творець української літературної мови ”, в якій автор науково доводить, що біля витоків сучасної української літературної мови був саме Т. Г. Шевченко.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Огієнко І. Тарас Шевченко / І. Огієнко (митрополит Іларіон) ; упоряд., авт. передм. і комент. М. Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2002. – 440 с. : іл.

Одна з небагатьох книг Івана Огієнка, яку він писав усе своє життя, але так і не довів свій творчий задум до кінця. Створені в еміграції сотні рукописних сторінок повернулися на Батьківщину лише тепер – більш ніж через чотири десятиліття після написання і через тридцять літ після смерті автора. До складу книги увійшла також передмова до книги І. Огієнка “Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови”.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Славутич Я. Дослідження та статті / Я. Славутич. – Едмонтон : Славута, 2006. – 504+484 с.

До цього видання доктора Яра Славутича, професора-емерита Альбертського університету в Едмонтоні (Канада), увійшли дослідження та статті з української літератури від К. Саковича (1622) до наших днів. Додано рецензії на важливіші нові публікації в діаспорі та мартиролог українських письменників, розстріляних чи інакше знищених під радянським устроєм в Україні. Зокрема, тут представлена література й мова на Заході у ХХ столітті. У статті “Корона шевченкознаства”, яку було надруковано 5 липня 1961 року в “Українському голосі” (Вінніпег), подано рецензію на “Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови” митрополита Іларіона.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Тимошик М. С. “Лишусь навіки з чужиною…”. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження : наукове вид. / М. С. Тимошик ; передм.: О. Кравченка та В. Скопенка. – К. : Наша культура і наука ; Вінніпег : Український православний Собор Св. Покрови, 2000. – 548 с. : іл.

Це видання є життєписом видатної постаті української історії – Івана Огієнка (митрополита Іларіона), поданим в контексті ідеї українського національного відродження. Розповідь побудовано на архівних матеріалах, віднайдених і опрацьованих автором у Швейцарії, Канаді, а також у колишніх радянських спецфондах. Книга складається з трьох частин – життєпису, аналізу вершин творчості та спогадів тих, хто працював з митрополитом Іларіоном у Європі і Канаді і зберіг про нього добру пам`ять.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Наукові записки : історико-філологічний збірник / [редкол.: М. Б. Шакало (відп. ред.) та ін.]. – Запоріжжя : Запорізьке обл. вид-во, 1956. – Т. 3. – 136 с.

У збірнику вміщено статтю Самійленка С. П. “З досвіду роботи над укладанням словника мови Т. Г. Шевченка”, в якій розповідається про спробу створення словника мови Т. Г. Шевченка у Луганському педагогічному інституті. Охарактеризовано структуру словника, словникових статей, принципи тлумачення значення слів, граматичні помітки.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Словник мови Шевченка : в 2 т. / редкол.: В. С. Ващенко (відп. ред.) та ін. – К. : Наук. думка, 1964. – Т. 1. – 484 с.

Словник укладено вченими Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УСРС. У словнику подано повну характеристику слів з поетичних творів Шевченка, написаних українською мовою, в їх семантичних і формальних виявах. Усього зареєстровано й витлумачено 10 116 слів. В кожній словниковій статті зазначено кількість вживань слова й дано посилання на всі випадки використання його у Шевченка. Словник побудовано так, що з його допомогою можна простежити вживання слова, всі його форми, значення, функції. Словник полегшує пізнання творчої лабораторії поета, розкриває красу й силу Шевченкового слова, велич його думки.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Словник мови Шевченка : в 2 т. / редкол.: В. С. Ващенко (відп. ред.) та ін. – К. : Наук. думка, 1964. – Т. 2. – 566 с.

Словник укладено вченими Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УСРС. У словнику подано повну характеристику слів з поетичних творів Шевченка, написаних українською мовою, в їх семантичних і формальних виявах. Усього зареєстровано й витлумачено 10 116 слів. В кожній словниковій статті зазначено кількість вживань слова й дано посилання на всі випадки використання його у Шевченка. Словник побудовано так, що з його допомогою можна простежити вживання слова, всі його форми, значення, функції. Словник полегшує пізнання творчої лабораторії поета, розкриває красу й силу Шевченкового слова, велич його думки.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Джерела мовної майстерності Т. Г. Шевченка : збірник статей / [редкол.: І. К. Білодід (відп. ред.) та ін.]. – К. : Вид-во АН УРСР, 1964. – 164 с.

Книгу присвячено великому Кобзареві – творцю сучасної української літературної мови. В ній розробляються питання становлення і розвитку образно-мовної системи творчості Т. Г. Шевченка. Крилате слово поета, багатство виражальних засобів мови його творів, удосконалення поетичної майстерності, генетичний зв`язок мовної творчості Т. Г. Шевченка з попередніми і сучасними поетові мовними явищами в українській і російській літературах, творче наслідування традицій поета в українській поезії та прозі радянської доби – ось основне коло питань, що розглядаються в книзі.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Закономірності розвитку національних мов у зв`язку з розвитком соціалістичних націй (доповіді та повідомлення) / редкол.: К. К. Цілуйко (відп. ред.) та ін. – К. : Наук. думка, 1964. – 104 с.

Збірник містить статті про найвизначніші події і факти в галузі мовознавства. В тому числі статтю Черторизької Т. К. “Словник мови творів Т. Г. Шевченка”, в якій повідомляється про видання двотомника “Словник мови Шевченка”, приуроченого 150-літтю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. В статті описано структуру словника, розкрито його значення для розвитку вітчизняного мовознавства та шевченкознавства, а також описано алгоритм роботи колективу авторів.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Світи Тараса Шевченка : збірник статтей до 175-річчя з дня народження поета / ред.: Л. М. Л. Залеська Онишкевич, Л. Рудницький, Б. Певний, Т. Гунчак. – Нью-Йорк, 1991. – 488 с.

До цього збірника увійшли статті, зачитані на кількох шевченківських конференціях, проведених у м. Нью-Йорк Науковим Товариством ім. Шевченка в Америці, Українською Вільною Академією Наук та Українським Науковим Інститутом Гарвардського Університету, та статті, надруковані у шевченківських числах журналу “Сучасність”. У світлі даної виставки нас цікавить стаття Петра Одарченка “Шевченкознавство на Україні в 1961–1981 роках”, у якій згадується видання “Словника мови Шевченка” у двох томах за редакцією Василя Ващенка.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Шевченківський словник : у 2 т. / редкол.: Є. П. Кирилюк (відп. ред.) та ін. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1978. – Т. 1 : А – Мол. – 416 с.

Шевченківський словник є своєрідним підсумком розвитку шевченкознавства на 1978 рік. Він містить багатосторонні відомості про життя, творчість та діяльність Т. Г Шевченка – поета й художника, висвітлює широке коло питань і явищ, що стосуються відображення його життя і творчості в літературі та мистецтві, а також вшанування й увічнення його пам`яті.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Шевченківський словник : у 2 т. / редкол.: Є. П. Кирилюк (відп. ред.) та ін. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1978. – Т. 2 : Мол – Я. – 411 с.

Шевченківський словник є своєрідним підсумком розвитку шевченкознавства на 1978 рік. Він містить багатосторонні відомості про життя, творчість та діяльність Т. Г Шевченка – поета й художника, висвітлює широке коло питань і явищ, що стосуються відображення його життя і творчості в літературі та мистецтві, а також вшанування й увічнення його пам`яті.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Збірник праць вісімнадцятої наукової шевченківської конференції / [відп. ред. Є. П. Кирилюк]. – К. : Наукова думка, 1971. – 312 с.

В книжці зібрано доповіді, виголошені на ХVІІІ науковій шевченківській конференцій, що відбулася 1969 р. в м. Черкасах. Серед проблем – вивчення окремих питань творчості поета. Ряд доповідей присвячено дослідженню мови поета, укладанню словника його крилатих виразів, а також перекладам творів поета на німецьку мову.

 

СЛОВНИКИ МОВИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Меншиков І. І. Поетичне слово Кобзаря : словник лексичних компонентів атрибутивних конструкцій / І. І. Меншиков, Н. В. Підмогильна. – Вид. 2-ге, допов. – К. : Дирекція ФВД, 2008. – 212 с.

У словнику зафіксовано слова, які вказують на ознаки, властивості, якості предметів та явищ, які позначають ці предмети та явища. Таким чином, зібрано компоненти атрибутивних конструкцій, безпосередньо і опосередковано використаних в поезіях Т. Г. Шевченка. Образи, представлені у цих конструкціях, відображають образно-поетичну техніку, творчу індивідуальність і світогляд видатного українського художника і мислителя.

 


Виставку підготували:

Гайшук Г. В., бібліограф І категорії,

Пархоменко В. М., провідний бібліограф,

Лавренюк В. В., бібліотекар ІІ категорії.