Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Подільська «Просвіта»: минуле і сучасне. До 110-ої річниці з часу заснування

  • -

Подільська «Просвіта»: минуле і сучасне. До 110-ої річниці з часу заснування

просвітницький рухна поділлі(1906-2011)На початку ХХ століття в Російській імперії в умовах бездержавності і цілеспрямованої політики русифікації та нищення освіти і культури український народ опинився на межі повної денаціоналізації. Лише піднесення національної свідомості, збереження історичної пам’яті, зростання культурно-освітнього та економічного рівня українців відкривало перед ними історичну перспективу. Втілення цього величного завдання взяли на себе українські просвітні організації. Однією з таких була Подільська «Просвіта», 110-та річниця з часу заснування якої відзначається 2016 року.

Заснування легальних товариств «Просвіта» стало важливим здобутком українського національно-культурного руху періоду революції 1905–1907 років. В цей час на Поділлі також був започаткований рух за створення просвітянських осередків. На початку січня 1906 року газета «Рідний край» оповістила, що в Кам’янці-Подільському створено товариство «Просвіта», яке має свою програму «українців-подолян». Але його реєстрація відбулася лише 21 квітня (4 травня за новим стилем). Саме ця дата вважається початком легальної діяльності головного осередку Подільської «Просвіти». Його першим головою став вихованець Київського університету, уродженець Балтського повіту Подільської губернії Костянтин (Кость) Солуха. Крім нього, засновниками і найактивнішими діячами кам’янецької «Просвіти» були священик та історик Ю. Й. Сіцінський, бухгалтер Т. Г. Павловський, учителі В. К. Стиранкевич та С. М. Іваницький. Пізніше до них приєднались О. М. Пащенко, Н. Я. Григоріїв, В. К. Приходько та інші. На початок травня 1906 року товариство вже об’єднувало 120 осіб.

Перше засідання Подільської «Просвіти» відбулося 8 травня 1906 року. На ньому обговорили першочергові завдання товариства і обрали Раду «Просвіти» на чолі з К. Г. Солухою. Спершу Товариство відкрило кіоск, в якому в базарні дні селяни та міщани могли купити українську пресу та літературу. 1 червня 1906 року розпочала свою діяльність і просвітянська бібліотека. Через декілька днів Товариство влаштувало перше українське гуляння.

Своєю головною метою члени товариства вважали «допомогу культурно-просвітному розвитку українського народу на Поділлі». І полетіли в різні кінці краю поштові відправлення зі статутом Товариства і закликом ставати до праці на користь народу, за відродження українського духу. Результати не забарилися. З різних місцевостей губернії почали надходити листи, в яких звучало прохання до кам’янецьких просвітників допомогти заснувати бібліотеки-читальні, надіслати книжки, порекомендувати українські п’єси для аматорських вистав, дати поради щодо репертуару хору та інше. І ті з радістю допомагали. У всьому краї відкривалися відділи Подільської «Просвіти», зростала кількість її членів.

Велику роботу проводили просвітяни в Кам’янці, передусім влаштовували читання рефератів з актуальних питань українознавства, проводили літературні вечори, організовували театральні вистави, концерти, літні гуляння на Новому бульварі. До всіх цих акцій долучалася молодь.

Хоча просвітяни мали легальний дозвіл на діяльність, вони весь час перебували під прискіпливим наглядом поліції. Губернська влада чинила різноманітні перешкоди діяльності «Просвіти», вишукувала привід для припинення роботи. Врешті його було знайдено, і 2 липня 1907 року ухвалено закрити Подільську «Просвіту». Але вже в лютому 1908 року Товариство відновило діяльність. Почалася важка кропітка культурницька праця в умовах відвертої реакції. Було налагоджено зв’язки з «Просвітами» та українськими громадами Львова, Чернігова, Києва, Томська та ін. Просвітяни підтримували один одного матеріально, запрошували на різноманітні заходи.

Лише в червні 1909 року було організовано три масові гуляння, три літературно-музичних вечори та один великий концерт. Успіх цих заходів вражав. Гуляння «Просвіти» збирали до 700800 осіб. Це й виділяло її серед інших товариств, робило помітною і впливовою. І саме це викликало бурхливе незадоволення царської адміністрації.

Подільська «Просвіта» мала великий вплив на українську інтелігенцію, особливо сільських учителів. Всупереч забороні місцевої влади відвідувати товариства, молоді учителі підтримували з ними тісні контакти. 1910 року, у час шаленого наступу царизму на український рух, кам’янецька «Просвіта» організувала 4 етнографічні свята, 12 літературно-музичних вечорів. Успішно працювала бібліотека в с. Печері Брацлавського повіту. Кам’янецькі просвітники Кость Солуха, Юхим Сіцінський, Никифір Григоріїв та інші склали та надрукували «Український катехизм», в якому шляхом запитань та відповідей висвітлили основні українські питання та проблеми.

На початку 1914 року російські шовіністи та чорносотенці в Україні перейшли в наступ. Вони зажадали припинення «антидержавної діяльності «мазепинських «Просвіт», і кам’янецькі жандарми підготували акцію з розгрому Товариства. У ніч з 16 на 17 травня 1914 року на квартирах чільних діячів «Просвіти» та в бібліотеці було зроблено обшуки, знайдено багато української літератури та преси. Подільську «Просвіту» заборонили, а за її членами встановили нагляд.

Після Лютневої революції у березні 1917 року «Просвіта» в Кам’янці відродилася. Її нове ядро становили здебільшого молоді люди, давніх діячів залишилось дуже мало. Серед останніх К. Г. Солуха, Ю. Й. Сіцінський, О. М. Пащенко, В. К. Приходько та О. Т. Шульмінський. Особливу увагу товариство звернуло на народну освіту. Провідну роль у цьому відігравала Олімпіада Пащенко (18791972), у 19171920 роках заступник голови «Просвіти», голова повітової земської управи, голова шкільної Ради, організатор українського шкільництва на Кам’янеччині, одна з ініціаторів заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918), секретар університетської комісії, член Центральної Ради (1917), член Трудового конгресу (1919). Невтомною енергією та наполегливою працею кам’янецьких просвітян (О. Шульмінського, О. Пащенко, В. Приходька, К. Солухи, Ю. Сіцінського та ін.) й постав Кам’янець-Подільський державний український університет – перша вища школа на Поділлі.

У добу гетьманату П. Скоропадського (1918) просвітницькі осередки на Поділлі, як і в царські часи, зазнавали утисків та переслідувань. Та все ж вони діяли і підносили свій голос на захист рідного слова. Кам’янецька «Просвіта» одна з перших вдарила на сполох, коли дізналася про наміри проросійських сил гетьманського уряду оголосити російську мову державною і висловила з цього приводу протест голові Ради міністрів.

З приходом до влади Директорії УНР «Просвіта» активізувала роботу. У березні 1919 року на Поділлі вже діяло 203 осередки, з них три у Кам’янецькому повіті. Але анархія, військові дії та часті зміни влади призводили до того, що осередки або припиняли діяльність, або були малодіяльними. Влітку восени 1919 року, коли військо Директорії зайняло значну частину Поділля, а Кам’янець-Подільський став тимчасовою столицею УНР, «Просвіта» помітно пожвавила діяльність.

1920 року з приходом на Поділля більшовиків «Просвіта» ще деякий час функціонувала. Однак просвітяни зазнавали репресій, з бібліотек вилучалися «петлюрівські» книги. 1923 року радянська влада припинила діяльність «Просвіти», оскільки вона не вписувалася в більшовицьку ідеологічну систему.

1942 року в умовах нацистської окупації Кам’янецька «Просвіта» відновила роботу. Місцева газета «Подолянин» на своїх шпальтах подавала інформацію про діяльність місцевих просвітників. Але у червні того ж року гітлерівці жорстоко розправилися з активістами національного руху, а отже й з членами «Просвіти».

Наступний етап діяльності Подільської «Просвіти» починається з настанням перебудови в СРСР. У 80–90 роках ХХ ст. в Україні шириться рух за створення Товариства української мови імені Т. Шевченка, установча конференція якого відбулася 1989 року в Києві. Його очолив Дмитро Павличко. На Хмельниччині Товариство української мови виникло як супротив тотальній русифікації українського населення. Активними членами «Просвіти» стали діячі краю: Микита Годованець, Микола Федунець, Микола Магера, Василь Горбатюк, Зоя Діденко та багато інших патріотів. Першим головою Хмельницького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка став Микола Магера.

У травні 1989 р. в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині – національний університет імені Івана Огієнка) створено перший у місті осередок української мови. Його очолив викладач університету, професор Петро Єфремович Ткачук. Надалі шириться мережа таких осередків. 21 грудня 1989 р. на об’єднаних зборах членів міських осередків було створено Кам’янець-Подільську міську організацію Товариства української мови «Громада», яку очолив Едуард Крилов (другим головою став Аркадій Браеску). У той час проявилася й політична спрямованість діяльності Товариства. Його члени домагалися виконання закону про мови, брали активну участь в усіх політичних акціях, спрямованих на виборювання державної незалежності України.

12 листопада 1992 року відбулася реорганізація Товариства української мови у Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. В області його очолив Василь Горбатюк, нині член Національної спілки письменників України, голова обласної організації НСПУ, директор літературного музею. Помітним осередком просвітництва став Хмельницький міський дім «Просвіти», в якому активну діяльність розгорнула Зоя Діденко.

16 грудня 1993 року відбулася перереєстрація Кам’янець-Подільської міської організації Товариства української мови «Громада» в Кам’янець-Подільське об’єднаня Товариства ім. Т. Шевченка. Основна мета Товариства – всебічно сприяти розбудові та зміцненню незалежної демократичної української держави, її духовному та економічному зростанню.

В умовах матеріальної скрути, незважаючи на відсутність коштів, які доводилося збирати «по-крихтах», 1996 року Камянець-Подільське Товариство започаткувало книговидавничу діяльність. Спільно з історико-культурологічним товариством «Подільське братство» (голова Мирослав Мошак) було видано дослідження «Просвітницький рух на Поділлі (1906–1923 рр.)», в якому фактично вперше висвітлено історію діяльності Подільської «Просвіти». Просвітяни Кам’янця-Подільського брали активну участь у різних заходах з відзначення відомих українських діячів, у наукових конференціях, присвячених історії національно-визвольного руху, тощо. Й сьогодні історія «Просвіти» залишається однією з актуальних тем історії України. Так, кам’янецький історик Г. Кучеров успішно захистив кандидатську дисертацію «Становлення і діяльність сільських товариств «Просвіта» Правобережної України (1905–1923 рр.)», яка містить багато інформації про діяльність просвітянських товариств у подільському селі.

Важко переоцінити значення діяльності Подільської «Просвіти». З дня свого виникнення 1906 року вона постійно працювала в екстремальних умовах: спочатку – імперської, великодержавної, антиукраїнської реакції, потім – нестабільності, анархії, частих змін влади в буремні часи громадянської війни та інтервенції, і, врешті – під постійним прискіпливим наглядом радянських установ.

Відзначаючи 110-ту річницю з часу заснування Подільської «Просвіти», можемо констатувати, що просвітяни будили український національний дух, були провідниками ідеї свободи і незалежності України, їх велична праця наближала втілення віковічної мрії українського народу – постання самостійної Української держави.

під сонцем поділля(1)під сонцем поділля(2)

Приходько В. Під сонцем Поділля : спогади / Віктор Приходько. – Вид. 4-те. – Нью-Йорк ; Мюнхен : Вид-во «Криниця», 1967. – Ч. 1. – 184 с.

Приходько В. Під сонцем Поділля : спогади / Віктор Приходько ; упоряд. і авт. передмови: Ю. Легун, О. Кравчук. – Вінниця: Консоль, 2011. – Ч. 2. – 416 с.

Спогади відомого земського діяча – подолянина Віктора Кіндратовича Приходька знайомлять читача з розвитком громадсько-політичного і культурного життя на Поділлі у 1907–1920 рр. Автором яскраво змальовані успіхи і невдачі українського національного руху, описано провідних політичних діячів епохи. У пам’яті автора виразно збереглися обставини подій, у яких він брав активну участь. Спогади видані у двох частинах: перша частина охоплює період 1895–1907 рр., головна увага другої частини приділена подіям українських визвольних змагань1917–1920 рр. Значна частина спогадів присвячена діяльності Подільської «Просвіти», зокрема, у першій частині мова йде про першу Подільську «Просвіту» (с. 94 –183), у другій – про другу Подільську «Просвіту» (с. 72–113).

проблеми духовного і національного відродження на поділліПроблеми духовного і національного відродження на Поділлі : наук. зб. за матер. Всеукр. наук.-краєзн. конф., 9–10 листоп. 1995 р., м. Хмельницький. До 90-річчя утворення Подільської «Просвіти» / [редкол.: В. П. Мацько (голов. ред.), П. Я. Слободянюк (наук. ред), Є. І. Сохацька та ін.]. – Хмельницький ; Київ, 1995. – 79 с.

До збірника увійшли матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 90-річчю утворення Подільської «Просвіти». Висвітлено роль «Просвіти» у відродженні національної, етнічної, культурно-історичної самобутності й національної самосвідомості народу, покликаної забезпечити відродження нації. Низка статей присвячена питанням відродження української мови і культури та їх ролі у відродженні духовності нації.

просвітницький рух на поділлі(1906-1923рр.)Просвітницький рух на Поділлі (1906-1923 рр.). До 90-річчя Подільської «Просвіти» / Кам’янець-Поділ. міськ. т-во «Просвіта» ; Іст.-культуролог. Поділ. Братство ; [упоряд.: М. Мошак, В. Лозовий ; літ. ред. Є. Сохацька]. – Кам’янець-Подільський, 1996. – 110 с.

До книги увійшли матеріали, присвячені 90-річчю з часу заснування Подільської «Просвіти». Висвітлюється історія заснування та діяльності «Просвіти» на Кам’янеччині, участь її засновників і активних діячів в організації роботи. В окремому розділі представлені документи та матеріали серед яких – “Національна програма українців-подолян”, “Статут Подільського українського товариства «Просвіта», “Список членів «Просвіти» станом на 1 січня 1914 р.”

наукові записки учасників програм ПросвітиНаукові записки учасників програм «Просвіти» : зб. праць / Хмельн. міськ. т-во укр. мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта» ; [упоряд.: З. Діденко, Т. Зеленко, А. Підлісна]. – Хмельницький : Поділля, 1997. – 177 с.

Збірник праць представляє наукові записки учасників молодіжної елітної програми “Дух нації”, серед яких старшокласники ліцею та гімназії, ЗОШ № 3 і № 16 м. Хмельницького. Скориставшись рідкісними зарубіжними виданнями з фонду читальні Народного Дому Хмельницької міської «Просвіти» автори відкрили для себе правдивий світ історичної, філософської та політичної думки в Україні. Колись заборонені імена видатних українців постали перед молодими людьми у всій своїй значимості. Співпраця з «Просвітою» допомогла старшокласникам визначитися у їх громадянській позиції: відданості національної ідеї державності.

просвіта на теребовлянщиніЗавальнюк О. «Просвіта» на Теребовлянщині : короткий іст. нарис / О. Завальнюк, М. Михайлюк. – Львів : Каменяр, 1997. – 48 с.: іл.

У книзі йдеться про виникнення перших осередків товариства «Просвіта» на Теребовлянщині у 80-ті роки ХІХ ст. Акцентовано увагу на значення просвітянських закладів у розвитку та утвердженні самосвідомості українців, у згуртуванні їх навколо національної ідеї, на роль організацій товариства у розбудові Української держави.

просвіта в духовно-культурному піднесенні України«Просвіта» в духовно-культурному піднесенні України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч 100-річчю з часу створення «Просвіти» на Поділлі, м. Хмельницький, 7 груд. 2005 р. / Ін-т історії України НАН України ; Кам’янець-Поділ. держ. ун-т ; Хмельн. обл. об-ня т-ва «Просвіта» [та ін.]. – Хмельницький : «Просвіта», 2005. – 276 с.

У збірнику розглядаються окремі аспекти науково-освітнього, історичного, філософського, філологічного обґрунтування внеску громадської організації «Просвіта» в духовне та культурне піднесення України. Рубрика «Подільська «Просвіта» в іменах» розкриває участь яскравих представників просвітянського руху в організації роботи товариства.

блігословенний край-ПоділляБлагословенний край – Поділля / [упоряд.: З. Діденко, Т. Зеленко]. – Хмельницький : Друк ПП Мельник А. А., 2006. – 118 с. – (До 160-річчя перебування Т. Шевченка на Поділлі та 100-річчя Подільської «Просвіти»).

Книга знайомить з дослідженнями про перебування Тараса Шевченка на Поділлі, історією виникнення Подільської «Просвіти», та діяльністю «Просвіти» м. Хмельницького в роки незалежності України.

подільська просвіта історія і сьогоденняПодільська «Просвіта»: історія і сьогодення : зб. наук. пр. за підсумками регіональної наук.-краєзн. конф., м. Кам’янець-Подільський, 2–3 черв. 2011 р., / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка ; Кам’янець-Поділ. міськ. орг. НС краєзнавців України. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2011. – 172 с.

Збірник містить матеріали регіональної науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 105-річчю з дня створення Подільської «Просвіти» і 150-річчю від дня народження Кості Солухи. Висвітлюються важливі моменти становлення і науково-просвітницької діяльності товариства та участь у цьому процесі його провідних діячів.

матеріали до життєписуПащенко О. Матеріали до життєпису / Олімпіада Пащенко ; упоряд., авт. передм. В. Адамський. – Хмельницький : Мельник А. А., 2012. – 469 с.: іл.

Основу видання склали мемуарно-публіцистичні праці відомої на Поділлі громадської діячки Олімпіади Михайлівни Пащенко (Шульмінської), в яких висвітлюються різні аспекти суспільно-політичного та культурно-освітнього процесів кінця ХІХ – ХХ ст. як в Україні, так і на Поділлі. Переважна більшість творчого доробку автора публікується вперше.

просвіти поділля в добу української революції (1971-1920)«Просвіти» Поділля в добу Української революції (1917–1920) : зб. док. і матеріалів / упоряд., вступ. ст. В. Адамського, Б. Крищука. – Кам’янець-Подільський : “Медобори-2006”, 2014. – 571 с.

У збірнику публікуються документи і матеріали «Просвіт» Поділля та інших державних і громадських інституцій, які безпосердньо були причетними до їхньої діяльності, а також активних суспільних діячів знакового періоду національної історії – доби Української революції 1917–1920 рр.

просвіта минуле та сучасне«Просвіта»: минуле та сучасне : зб. наук. пр. за підсумками регіональної наук.-краєзн. конф., м. Кам’янець-Подільський, 4 груд. 2013 р. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, ; Кам’янець-Поділ. міськ. орг. НС краєзнавців України. – Кам’янець-Подільський : “Медобори-2006”, 2014. – 160 с.

У виданні вміщено матеріали регіональної науково-практичної конференції, присвяченої 145-річчю з часу створеня Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Висвітлюється процес заснування, становлення, просвітницької діяльності товариства, в основі якої – утвердження української національної ідеї, національного відродження, розвиток національної культури.

просвітницький рухна поділлі(1906-2011)Просвітницький рух на Поділлі : бібліографічний покажчик / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Наук. б-ка ; [упоряд.: В. С. Прокопчук, О. Б. Комарніцький, Т. М. Опря ; відп. ред. В. С. Прокопчук]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2012. – 108 с.

Покажчик містить бібліографічну інформацію про виникнення і діяльність Подільської «Просвіти», зміст і характер просвітницького руху на Поділлі, його внесок у духовне та культурно-освітнє життя України, гуртування й патріотичне виховання краян.

Підготувала Т. М. Опря,

завідувач інформаційно-бібліографічного відділу

25.04.2016

1116 : Переглядів взагалі - 1 : Переглядів за сьогодні