Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Нові надходження рідкісних видань

  • 0

Нові надходження рідкісних видань

Пропонуємо Вашій увазі нові книги, які надійшли до відділу рідкісних видань.

1Воєнні аспекти історії Поділля ХХ – ХХІ ст. / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України; [редкол.: В.А. Дубінський (голова), О.М. Завальнюк, Л.В. Баженов та ін.]. – Кам’янець-Подільський, 2014. – 176 с.

У цій книзі зібрано статті, які присвячені Другій світовій війні. Це інформація про війну, наших людей, їх мужню боротьбу з фашизмом.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться проблемами історії Другої світової війни.

2Вронська Т.В. Тюремний мартиролог окупаційного режиму: написи на стінах нацистських казематів / Т.В. Вронська, О.Є. Лисенко; Інститут історії України Національної академії наук України, Галузевий державний архів Служби безпеки України. – Харків: Права людини, 2014. – 584 с.

Дослідницька робота, проведена авторами, дала можливість простежити долі невільників нацистських тюрем, а також показати мету та основні напрями діяльності радянських спецслужб, для яких епіграфічні джерела стали відправною точкою оперативно-розшукової роботи.

Ця книга спрямована на те, щоб донести нащадкам імена невідомих жертв окупаційного терору, вказати  нові вектори пошуку відомостей про рідних і близьких, які безвісно згинули в гітлерівських катівнях. Видання покликане стимулювати виявлення документів, які упродовж тривалого часу залишалися поза увагою дослідників.

3Гончаренко О.М. Система органів місцевого управління на території Райхскомісаріату «Україна» та «військової зони». 1941-1944 рр. / О.М. Гончаренко, М.П. Куницький, О.Є. Лисенко; Національна академія наук України, Інститут історії України НАН України. – Київ, 2014. – 151 с.

У праці розглядається комплекс питань, пов’язаних з функціонуванням окупаційного режиму на території України в роки Другої світової війни. Подано реконструкцію адміністративних структур, охарактеризовано їхню компетенцію й алгоритм діяльності.

Видання призначається для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією Другої світової війни.

4Дерейко І.І. Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті «Україна» (1941-1944 роки) / Іван Дерейко; Національна академія наук України, Інститут історії України. – Київ, 2012. – 174 с.

Монографія висвітлює організацію та діяльність українських допоміжних військових формувань Збройних сил Німеччини на території Райхскомісаріату «Україна» в 1941-1943 роках. Розглянуто структуру, чисельність, озброєння, підпорядкування і повсякденну роботу українських частин, принципи їх комплектування і матеріального забезпечення. Дослідження базоване на основі маловідомих документальних матеріалів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, низки центральних та обласних архівосховищ, опитуванні свідків окупації.

Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією.

5Документи українського козацтва ХVІ – першої половини ХVІІ ст.: універсали, листування, угоди, присяги / упоряд.: В. Брехуненко, О. Заяць, Ю. Мицик та ін. – Київ, 2016. – 608 с.

У збірнику здійснена археографічна публікація документів ХVІ – першої половини ХVІІ ст., які вийшли з-під пера українських козаків (старшини та рядового козацтва) або адресовані Війську Запорозькому загалом чи різним його представникам. Джерельна база збірника охоплює листи, універсали, глейти, інструкції, угоди, присяги. У додатках вміщені сеймові конституції з козацького питання, конфесати козаків, інструкції посланцям до Війська Запорозького.

Для науковців, студентів та всіх, хто цікавиться історією українського козацтва та України загалом.

6Київські адреси сповіщень про загибель: дослідження, документи, свідчення / Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». – Київ: Аеростат, 2013. – 348 с.

Видання присвячується проблемі безповоротних військових втрат воїнів-киян у рокиДругої світової війни.

До книги ввійшли теоретичні, статистичні та музейно-прикладні дослідження істориків, нормативні та звітні документи з обліку втрат, матеріали, передані родинами загиблих.

Видання розраховане на науковців, краєзнавців, пошуковців, а також усіх, хто цікавиться різноманітними аспектами військової історії України.

7Косенко Л. О. Козаки. Лицарський орден України. Факти. Міфи. Коментарі / Л. О. Косенко. – Вид. 2-е, доопр. – Харків : Вид. дім «Школа», 2009. – 608 с.

У книзі наведено своєрідний порівняльний аналіз, де запорозьке козацтво розглянуто у паралелі з різними вільними військовими спільнотами: іллірійськими піратами, вікінгами, новгородськими ушкуйниками, а також із сучасниками запорожців – флібустьєрами Карибського моря.

Проводячи доволі серйозну аналітичну роботу, автор розглядає феномен запорозького козацтва у різних аспектах – політичному, економічному, військовому, геополітичному тощо.

Для широкого кола читачів.

8Куницький М. П. Соціально-правовий статус місцевого населення Райхскомісаріату «Україна» (1941-1944 рр.): монографія / М.П. Куницький. – Київ: ПП «НДЦ «Профі», 2014. – 564 с.

У монографії на архівних матеріалах і друкованих джерел досліджуються проблеми функціонування цивільної адміністрації Райхскомісаріату «Україна». Зокрема, уперше в історіографії здійснено спробу комплексного аналізу соціально-правового статусу всіх категорій місцевого населення, які мешкали в межах РКУ, відтворено форми й методи легітимації окупаційного режиму в різних ділянках суспільного життя, окреслено основні моделі поведінки місцевого соціуму в новому правовому полі.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться проблемами історії Другої світової війни.

9Непрочитані листи 1941-го…: дослідження, документи, свідчення / Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років»; [редкол.: В.М. Литвин, В.А. Смолій, І.П. Ковальчук та ін.]. – Київ: Аеростат, 2012. – 504 с.: іл.

Видання присвячене одній із найменш досліджених складових джерельної бази історії Другої світової війни – масиву воєнних листів, а саме епістолярній колекції «Непрочитані листи 1941-го, зібраних у фондозбірні Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».

До видання ввійшли статті істориків, акти кореспонденції в каталогізовано-регестній формі з реконструйованими біографічними даними на адресантів і адресатів, задокументовані результати гуманітарної акції «Увага! Пошук! Непрочитані листи 1941-го», розлогий науково-довідковий апарат.

Призначене для науковців, краєзнавців, пошуковців, а також усіх, кого цікавлять різноманітні аспекти історії війни.

10Подоляни в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.): збірник документів, матеріалів та світлин / Міжнародна громадська організація «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність», Державний архів Хмельницької області, Хмельницька обласна громадська організація архівістів та дослідників Поділля «Поклик віків»; [упоряд.: В.Г. Байдич, О.М. Завальнюк, Ю.В. Олійник та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2013. – 492 с.

У виданні вміщено архівні документи, фотоматеріали, газетні публікації, інтерв’ю про події Великої Вітчизняної війни на Хмельниччині та внесок подолян у відбудову краю.

Видання розраховане на архівістів, істориків, науковців, краєзнавців, викладачів, усіх, хто цікавиться історією архівної справи та історією України.

11Україна в міжнародних відносинах: енциклопедичний словник-довідник / ред. М. М. Варварцев. – Київ : Інститут історії України НАН України, 2014. – Вип. 5 : Біографічна частина : А – М. – 331 с.

5 випуск (літери А – М) є біографічною частиною енциклопедичного словника-довідника «Україна в міжнародних відносинах». Містить інформацію про політиків, учених, письменників, митців ХІ-ХХІ ст., діяльність яких була пов’язана з розвитком державних, громадсько-політичних і культурних зв’язків України із зарубіжним світом.

12Україна в міжнародних відносинах: енциклопедичний словник-довідник / ред. М. М. Варварцев. – Київ : Інститут історії України НАН України, 2016. – Вип. 6 : Біографічна частина : Н – Я. – 370 с.

6 випуск (літери Н – Я) завершує другу біографічну частину енциклопедичного словника-довідника «Україна в міжнародних відносинах». Містить інформацію про політиків, учених, письменників, митців ХІ-ХХІ ст., діяльність яких була пов’язана з розвитком державних, громадсько-політичних і культурних зв’язків України із зарубіжним світом.

13Чикаленко Є. Щоденник (1919 – 1920) / Євген Чикаленко; упоряд. І. Старовойтенко. – Київ : Темпора, 2011. – 720 с.

Видання являє собою повну версію «Щоденника» за 1919 – 1920 рр. відомого учасника українського руху початку ХХ ст. Є. Чикаленка (1861 – 1929), яка вперше пропонується читачеві. Крім авторського тексту, він включає до 30 рідкісних матеріалів із тогочасних періодичних видань, що виходили в Галичині, Наддніпрянській Україні, за кордоном, та кілька десятків листів від відомих сучасників – В. Винниченка, В. Липинського, В. Короліва-Старого, Б. Матюшенка, М. Порша, М. Василька та багатьох інших. Усі вони в сукупності відтворюють складну й драматичну дворічну добу української революції та державотворення, роль та значення в її перипетіях конкретних особистостей.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України.

14Чикаленко Є. Щоденник (1921) / Євген Чикаленко; упоряд. І. Старовойтенко. – Київ : Темпора, 2015. – 484 с.

Книга є продовженням публікації щоденника Є. Чикаленка еміграційного періоду. До видання увійшли записи за 1921 р., які відображають особисті рефлексії діяча з приводу важливих історичних подій, ще одну його спробу долучитися до активного політичного життя.

Автор невідривно стежить за подіями, що відбувалися тоді в Україні, зокрема за зростанням протибільшовицьких настроїв, розвитком повстанського руху, політикою радянських лідерів щодо України. До щоденника увійшли й цінні матеріали зперіодичних видань різних напрямів, що потрапляли у поле зору Є. Чикаленка та привернули його увагу незвичними поглядами, новизною фактів і безпосередністю спостережень.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України початку 1920-х років, долею першої хвилі української еміграції та її провідників.

15Чикаленко Є. Щоденник (1923 – 1924) / Євген Чикаленко; упоряд. І. Старовойтенко. – Київ : Темпора, 2015. – 492 с.

У «Щоденнику» Є. Чикаленка за 1923 – 1924 рр. відображено реалії життя української еміграції цього періоду: згортання діяльності урядових установ, скорочення фінансування українських громадських організацій, народження нових періодичних видань і товариств, погляди окремих політиків на переломні події української історії, проникнення в середовище української еміграції більшовицьких агентів тощо.

«Щоденник» містить великий масив листів до Є. Чикаленка від багатьох кореспондентів з України та еміграції, у тому числі від його дітей та близьких приятелів.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів та читачів, які цікавиться історією української еміграції 1920-х років.

16Чикаленко Є. Щоденник (1925 – 1929) / Євген Чикаленко; упоряд. І. Старовойтенко. – Київ : Темпора, 2016. – 448 с.

У книзі друкується остання частина «Щоденника» Євгена Чикаленка, якою автор завершив свій десятилітній цикл мемуарної праці в еміграції. У записах Є. Чикаленка знайшли відображення суспільно-політичні події у Європі другої половини 1920-х років та в Україні під більшовицькою владою, настрої української еміграції, погляди автора на державницькі перспективи України в тих умовах.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України початку ХХ ст.

29.11.2016

Виставку підготували:

Биковська В. Ф., бібліотекар відділу рідкісних видань;

Крючкова Н. Д., провідний бібліотекар відділу рідкісних видань.

394 : Переглядів взагалі - 1 : Переглядів за сьогодні

Залиште коментар