Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

«Світло нескореної душі» (до 85-річчя від дня народження Григора Тютюнника)

  • 0

«Світло нескореної душі» (до 85-річчя від дня народження Григора Тютюнника)

Григір Тютюник

Тютю́нник Гри́гір Миха́йлович народився 5 грудня 1931 року в c. Шилівка Зіньківського району в родині селян Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник Ганни Михайлівни, які працювали в колгоспі.

Після того, як батька забрали у в’язницю, письменника до себе на Донбас взяв батьків брат Филимон Васильович Тютюнник, що мешкав у смт. Щотове Луганської області. Він і його дружина, Наталя Іванівна Рябовецька, з хутора Троянівка, вчили й виховували малого Григора.

Важкі умови дитинства стали основою багатьох тем та сюжетів майбутніх творів. На формування світосприймання вплинули рання втрата батька, життя в далині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати.

У 1938 р. дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий час був розформований, і хлопця перевели в російський клас. З того часу і до 1962 року, як зазначав сам Тютюнник, він розмовляв, писав листи (іноді оповідання) винятково російською мовою.

У 1946 році після закінчення п’ятого класу пішов в Зіньківське ремісниче училище № 7, де одержав спеціальність слюсаря. Закінчивши його працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся до Шилівки. Не відпрацював належних трьох років, за що відсидів 4 місяці в колонії. Коли вийшов, повернувся на Донбас, будував Миронгрес, слюсарював, працював в колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі.

У 1951 р. Тютюнник пішов до армії, служив у морфлоті радистом на Далекому Сході. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у вагонному депо.

У 1957–1962 pp. майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею і самоосвітою.

Першу новелу «В сумерки» написав російською мовою і за підписом «Григорий Тютюнник-Ташанский» надрукував її в журналі «Крестьянка» у 1961 р. Після смерті старшого брата Григорія Тютюнника (автора роману «Вир») переклав свої «Сумерки» українською мовою і з того часу писав лише нею.

«Прочитав словник Грінченка і ледве не танцював на радощах — так багато відкрив мені цей блискучий твір. Негайно переклав свої «Сумерки» на рідну мову і тепер уже не розлучаюся з нею, слава Богу, і не розлучуся до самої смерті» – згадував письменник.

Після закінчення Харківського університету (1962 р.) Григір Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В 1963 р. переїхав до Києва, де працював у редакції газети «Літературна Україна», опублікував в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вмістили його новели: «Місячної ночі», «Зав’язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».

Зацікавившись кінематографом, Григір Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії М. О. Довженка, — створює літературний сценарій за романом Григорія Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.

Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник вкоротив собі віку. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.

1989 року його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Екранізації

За мотивами його оповідання «Син приїхав» створено фільм «Скляне щастя» (1981), за однойменною повістю автора й творами «Дід Северин» і «Вогник в степу» — кінокартину «Климко» (1983), 1993 року екранізовано його твір «Три плачі над Степаном».

Цікаві факти

Повість «Климко» має автобіографічний характер. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.

Згодом в автобіографії письменник згадував:

 «Порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, — голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду – земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні. Через Слов’янськ, Краматорськ, Павлоград (чи Конград), Полтаву, Диканьку, Опішню».

Пропонуємо Вашій увазі твори Григора Тютюнника, наявні у бібліотеці університету

Григір Тютюнник. Твори. Книга 1Тютюнник Г. М. Твори. Книга 1 : Оповідання / Г. М. Тютюнник ; / упоряд. А. Шевченко ;передм. О. Гончара. – Київ: Молодь, 1984. – 328 с.: іл.

До першої книги відомого українського радянського письменника увійшли оповідання і казки для дітей, в яких яскраво виявився його самобутній талант.

 

Григір Тютюнник. Твори. Книга 2Тютюнник Г. М. Твори. Книга 2 : Повісті / Г. М. Тютюнник; упоряд., післямова А. Я. Шевченка. – Київ : Молодь, 1985. – 328 с.

До другої книги відомого українського радянського письменника увійшли повісті.

 
 
 

Григор Тютюнник. ЗавязьТютюнник Г. М. Завязь : повесть, рассказы / Г. М. Тютюнник; авториз. пер. с укр. Н. Дангуловой. – Київ:Дніпро, 1988. – 335 с. – (Серия «Радуга»).

До книги відомого українського радянського письменника (1931–1980), лауреата премії імені Лесі Українки, увійшли твори, вже знайомі читачеві. Повість «Окружение» написана від імені підлітка, який потрапив в центр військових дій; кращі розповіді збірки – своєрідні мікроповісті, що зображують народне життя в усіх його проявах.

Григір Тютюнник. ОблогаТютюнник Г. М. Облога : вибр. твори / Г. М. Тютюнник; передм., упорядкув. та приміт. В. Дончика. – Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. – 584 с. – (Б-ка Шевченків. комітету).

Українську художню прозу неможливо уявити без вагомої літературної спадщини Григора Тютюнника. Письменник у своїй творчості обрав жанр традиційний для нашої літератури – оповідання, коротка повість. Правдивість зображуваних людських характерів, художня майстерність у відтворенні їхніх вчинків, емоцій – це те, чим найбільше приваблює він читача. Живописець правди – так можна б визначити і творчі принципи, і весь лад душі, а відтак і стиль, позначений яскравою індивідуальністю митця.

Григор Тютюнник. Огонек далеко в степиТютюнник Г. М. Огонёк далеко в степи : рассказы и повести / Г. М. Тютюнник; авториз. пер. с укр. Н. Дангуловой; вступ. ст. О. Гончара. – М. : Мол. гвардия, 1982. – 350 с.:ил.

До книги відомого українського письменника Григора Тютюнника, перекладеної на російську мову, увійшли оповідання, написані ним в останні роки, і кращі його твори цього жанру, вже знайомі читачеві – в більшості своїй вони присвячені трудівникам українського села; а також повісті: «Климко» і «Огонёк далеко в степи» – про важке воєнне і післявоєнне дитинство українських дітей і підлітків, удостоєні літературної премії імені Лесі Українки за 1980 рік, і «День мой субботний» – про молоду людину, що виходить після закінчення вузу на самостійну дорогу життя.

Григір Тютюнник. КорінняТютюнник Г. Коріння : оповідання; повість / Г. Тютюнник. – Київ : Дніпро, 1978. – 292 с.

До книжки увійшли кращі твори письменника. Повість «Облога» присвячена подіям Великої Вітчизняної війни. В центрі твору – хлопчик-підліток, який опинився на суворих дрогах воєнного лихоліття. Герої більшості оповідань Григора Тютюнника – прості люди колгоспного села. Вони живуть у тяжкий повоєнний час. Багато синів і дочок батьківщини полягло в боях з фашистськими загарбниками, ворог пограбував і сплюндрував наші землі, зруйнував народне господарство, не легкі випробування випали на долю хліборобів. Змальовуючи нові складні життєві обставини тих днів, письменник створює правдиві образи сільських трудівників, які своїми діяннями, вчинками утверджують високу народну моральність, людяність, чесність, справедливість. Збірка містить також спогади про брата – відомого письменника, автора «Виру» – Григорія Тютюнника.

Григор Тютюнник. Отчие порогиТютюнник Г. Отчие пороги: повесть и рассказы / Г. Тютюнник; авторизованный перевод с укр. Н. Дангуловой. – М. : Молодая гвардия, 1975. – 270 с.

Повість«Окружение» присвячена подіям Великої Вітчизняної війни. В центрі твору – хлопчик-підліток, який опинився на суворих дрогах воєнного лихоліття. Герої більшості оповідань у цій книзі – прості люди колгоспного села. Вони живуть у тяжкий повоєнний час. Автор відобразив складні життєві обставини тих днів, створив правдиві образи сільських трудівників, які своїми діяннями, вчинками утверджують високу народну моральність, людяність, чесність, справедливість.

Григор Тютюнник. Холодная мятаТютюнник Г. Холодная мята : повесть и рассказы / Г. Тютюнник ; авторизованный перевод с укр. Н. Дангуловой. – М. : Советский писатель, 1981. – 334 с.

До книги увійшли повість «Окружение» і оповідання:«Завязь», «В сумерках», «Комета», «На пепелище», «Чудак», «Перед грозой», «Холодная мята», «Клиновый росток», «Сито, сито», «Тайная вечеря» та ін.

 

Григір Тютюнник. Вогник далеко в степуТютюнник Г. Вогник далеко в степу: казка,оповідання, повісті: для молодшого шкільного віку / Григір Тютюнник. – Київ : Веселка, 1979. – 182 с.

В казці та оповіданнях, які ввійшли в цю книгу, автор показав, як спілкування з природою зближує людину з тваринами та птахами.

 
 
 
Виставку підготувала:

І. І. Грінішина,  провідний бібліотекар ч/з № 1

2506 : Переглядів взагалі - 1 : Переглядів за сьогодні

Залиште коментар