Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

«Пісні голос чарівний» до 145-річчя від дня народження С. Крушельницької (бібліографічний огляд)

  • 0

«Пісні голос чарівний» до 145-річчя від дня народження С. Крушельницької (бібліографічний огляд)

Соломія Крушельницька — видатна українська оперна співачка. В усьому музичному світі кінця ХІХ — першої чверті ХХ століття була символом досконалості й неперевершеності. Її незрівняної краси лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави — воістину унікальне явище в оперному мистецтві.

Соломія Крушельницька

Народилася «чарівниця» сцени 23 вересня 1872 року в селі Белявинцях на Тернопільщині в родині греко-католицького священика прогресивних поглядів Амвросія Васильовича Крушельницького. Дитинство майбутньої співачки пройшло в сусідньому селі Біла, куди незабаром переїхала вся її велика родина: батько, мати й вісім дітейМузика ввійшла в життя Соломії з раннього дитинства, з колискових пісень матері.

Ще маленькою дівчинкою вчилася грати на фортепіано, а з 10 років виступала в хорі організованому її батьком. Помітивши палке бажання доньки до музики, батьки відправили її вчитися в Львівську консерваторію. Там Соломія брала активну участь у концертах і студентських вечорах, чим привернула до себе увагу слухачів і фахівців.

У 1893 році Крушельницька з медаллю закінчила консерваторію й відразу ж з великим успіхом дебютувала на сцені Львівської опери.

Ставши солісткою оперного театру, Соломія вирішила не зупинятися на досягнутому й восени того ж року поїхала до Мілану, аби продовжити музичну освіту. Своїм голосом і артистизмом вона відразу ж звернула на себе увага педагогів і заслужила «звання» «самої талановитої й вихованої» серед усіх учениць міланської школи бельканто.
Через рік молода вокалістка вже співала провідні партії в оперних театрах Італії, де швидко завоювала любов і вдячність місцевої публіки. Звістка про це дійшла до рідного Львова, і незабаром керівництво міської опери запросило Крушельницьку на гастролі. Пробувши на батьківщині п’ять місяців, восени 1894 року Соломія повернулася до Італії продовжувати навчання.

Слава Крушельницької рознеслася по всіх країнах Європи й докотилася до Росії. Виступаючи з тріумфом у Варшаві, Соломія також кожен рік виїздила на гастрольні виступи до Петербургу, де співала в складі італійської трупи в Маріїнському театрі разом з Карузо, Баттістіні, Аримонді, Куччині і Сільвестрі. Російська критика також високо оцінила майстерність молодої співачки, називаючи її «жінкою-Шаляпіним».
У Крушельницької складалася блискуча кар’єра. Виступи на оперній сцені завжди перетворювалися на урочисті маніфестації публіки, яка засипала її квітами й цінними подарунками, поети присвячували їй свої вірші.
Постійно проживаючи в Італії, співачка тріумфально гастролювала в Португалії, Єгипті, Алжирі, Іспанії, Аргентині, Бразилії, Франції.
Різносторонньо обдарована й освічена, Соломія з досконалою дикцією говорила й співала українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською та іспанською мовамиЧудово грала на фортепіано й сама вивчала партитури і ролі.

Крушельницька завжди включала в свої програми українські народні пісні, які безмірно любила, а також твори українських композиторів: Лисенка, Людкевича, Нижанковського, Вахнянина, Січинського. Українськими народними перлинами і роботами вітчизняних авторів співачка, як правило, завжди закінчувала свої виступи. Її сольні концерти мали такий самий успіх, як і виступи на оперній сцені.

В 1939 році після смерті чоловіка (в 1910 році вийшла заміж за італійського адвоката Чезаре Риччоні) Крушельницька вирішила назавжди повернутися на батьківщину і переїхала до Львова.

В 1944 році всесвітньо відома співачка стала викладачем Львівської державної консерваторії ім .М. Лисенка, а через 8 років — професором.  Останні роки Соломія жила й працювала на рідній землі, передаючи свій багатий досвід й величезні знання молоді.

Роки невблаганно накладають на постать кожної історичної особи патину домислів та вигадок. Мабуть тому сучасним дослідникам при ретроспективному аналізі життя і творчості відомих людей доволі складно розрізнити, де закінчується правда й починається легенда і, навпаки, коли міф переходить у реальність. Це стосується й однієї з найбільших оперних співачок ХХ століття Соломії Крушельницької, саме про це і розповідає М. Маслій у своїй статті «Соломія Крушельницька. Поєднання міфу й реальності» [2].

У неї було інтенсивне драматичне фразування та власна сценічна концепція персонажу, що призвело, зрештою, до появи символу Крушельницької.

Ця шляхетна жінка була винятково приватною особою та зовсім не хотіла розкривати своє «я» у публічному світі.

Соломія Крушельницька є артисткою не схожою ні на кого. ЇЇ життя та її мистецтво чекають ще своїх дослідників.

Стаття Дж. Папасольї «У саду, де квітує мигдаль…» [3] знайомить читача з найяскравішим періодом творчої діяльності співачки – роками навчання і творчого злету у Європі. Сучасне Віареджо – чепурне італійське місто з гарненькими будинками – простяглося неширокою смугою вздовж Тірренського моря, поміж берегом і сосновим лісом, аж до сяючої вогнями Версідії… Саме тут 1909 року струнка, показна й шляхетна синьйорина оселилася в будинку на бульварі Кардуччі, біля самого моря. Це була Соломія Крушельницька.

Багато років незрівняний голос співачки приносив їй гучні перемоги на оперних сценах світу. І не лише голос, а й зворушливе акторське мистецтво допомагало їй створювати незабутні образи в операх Р. Вагнера, А. Каталані. Д. Пуччіні та багато інших.

Шанувальникам творчості великої Соломії добре відомо, як тріумфально висупала вона в кращих театрах світу, зокрема Європи та Америки, як їй присуджували золоті корони і вінки. Як знамениті Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін вважали за велику честь співати з нею, як її красою і талантом захоплювалися Іван Франко, Василь Стефаник, а Шаляпін так був закоханий у Соломію, що навіть освідчився їй. Як Соломія Амвросіївна дружила з великим композитором Дж. Пуччіні. Адже лише завдяки Крушельницькій «Чіо-Чіо-Сан» стала всесвітньо відомою. Та автор статті «Народжена співати» відомий хормейстер сучасності М. Гринишин [1] розповів про свою вчительку дещо з іншого боку – з боку людини-патріота, педагога і митця.

На батьківщині видатної українки – у Тернополі відкрито перший у світі пам’ятник славетній українській співачці – розповідає стаття О. Прохорець «Повернення Соломії» [4]. Ідея створення цього проекту належить голові благодійного фонду «Соломія» – Марті Подкович.

Соломія, здобувши світову славу, назавжди повернулася додому, про що так мріяла усе своє життя, і продовжує зігрівати своїх глядачів чистим і безсмертним полум’ям мистецтва.

Список літератури:

  1. Гринишин М. Народжена співати / М. Гринишин // Музика. – 2016. – №1. – С. 40-42.
  2. Маслій М. Соломія Крушельницька. Поєднання міфу й реальності / М. Маслій // Українська культура. – 2012. – №8. – С. 58-61.
  3. Папасольї Дж. У саду, де квітує мигдаль…/ Дж. Папасольї; перекл. з італ.
  4. Ю. Педана // Музика. – 1998. – № 1. – С. 20-22.
  5. Прохорець О. Повернення Соломії / О. Прохорець // Українська музична газета.

Скоропад Н. Я., бібліотекар абонементу мистецької літератури

10425 : Переглядів взагалі - 1 : Переглядів за сьогодні

Залиште коментар