Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Князь Дмитро Вишневецький (Байда)

  • 0

Князь Дмитро Вишневецький (Байда)

«А в містечку Берестечку,

Гей п’є Байда мед-горілочку.

Гей п’є ж він та не день, не два,

Та не одну нічку, не годиночку.

Гей, п’є ж він та поживає,

І джуру та намовмяє»

З поміж багатьох козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь Дмитро Вишневецький, що походив з роду князів Гедиміновичів і який на початку 1550-х років заснував замок на острові Мала Хортиця, згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорізької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом.

Дмитро Вишневецький

Ім’я Дмитра Вишневецького князя із литовської родини, нащадка Гедиміна, васала литовсько-польського короля, хоча й православного за своїм віросповіданням, володаря величезних маєтків на Кременеччині, – вперше згадується в документах 1545 року під час ревізії Кременецького замку.

Як розповідає «Родословна книжка», батько Д. Вишневського – князь Іван Михайлович з 1533 року був старостою єйшинським і воронянським, з 1536-го пропойським і чичерський, а з 1541 року – канівський та черкаським. Помер він у 1543 році. Мати – Анастасія Семенівна, дочка Семена Олізаровича і Острозької, сестри князя Костянтина, ревнителя православ’я в Україні, народили чотирьох синів – Сигізмунда, Дмитра, Андрія, Констянтина – і доньку Катерину [1].

Історик Маркевич наводить факт про обрання князя Д. Вишневецького на нетривалий час гетьманом ще у 1513 році.

Реєнт О. П., Коляда І. А. «Усі гетьмани України». Легенди. Міфи. Біографії розкриває епоху Дмитра Вишневецького, який прагнув звільнити південні українські степи від панування ханських орд, знищити турецькі фортеці в пониззях Дніпра, а згодом і оволодіти Чорноморським узбережжям.

Дмитро Іванович Вишневецький є однією з найяскравіших постатей нашої історії. Дехто з дослідників вважає його першим козацьким гетьманом, засновником Запорізької Січі на о. Хортиця.

Хоч як дивно, але сучасні дослідники не дуже жалують своєю увагою Дмитра Вишневецького. В усякому році жодного сучасного серйозного наукового дослідження, присвяченого йому, немає. Та й взагалі література про Вишневецького не відрізняється якимось особливим багатством. Її основу складають праці написані 80-100, а то і більше років тому.

Однак, перейдемо до головних праць. У 1874 р. вийшло в перший том праці В. Антоновича та М. Драгоманова «Исторические песни малорусского народа». Це взагалі була безпрецедентна на той час праця і за повнотою, і за науковим рівнем. Дослідження, присвячене Вишневецькому, є тільки невеликою її частиною. Тут було подано й більшість відомих на той час варіантів «Пісні про Байду», і її аналіз та розповідь про самого Вишневецького. Факти, які тут подано, ще довго, з посиланнями і без посилань, використовувались іншими дослідниками (можна стверджувати, що це навіть продовжується і в наш час) [2].

Треба відзначити праці М. Грушевського, який присвятив Дмитру Байді дослідження «Байда Вишневецький в поезії й історії». Питання героїчної загибелі князя він розглядає більш докладно. Серед досліджень, присвячених діяльності Д. І. Вишневецького, праці М. Грушевського займають важливе місце [3].

Однією з найповажніших є робота І. Я. Франка, присвячена «Пісні про Байду». Як відомо, Франко був не тільки чудовим письменником, а й серйозним науковцем. Праця І. Франка заслуговує на пильну увагу. Це перша спроба серйозно аналізувати та співставляння багатьох варіантів «Пісні про Байду», яка дає дуже багато цінних спостережень.

У радянські часи найбільш докладно діяльність Вишневецького розглянув український історик В. Голобуцький. У своїй етапній для того часу роботі «Запорожское козачество» він поглянув на постать Вишневецького не так, як це робили більшість дослідників до нього. В. Голобуцький рішуче заперечував ототожнення Вишневецького з героєм «Пісні про Байду» і взагалі якісь позитивні сторінки його діяльності. Погляди В. Голобуцького на легендарного князя для нас не прийнятні, але достатньо довго нам здавалось, що його точка зору щира і найменшою мірою залежна від тодішньої радянської дійсності. Тим більше, що пізніше він її частково змінив. Але система доказів, яку він використовував при розгляді саме питання, пов’язаного з Дмитром Вишневецьким, викликає великі сумніви: настільки безкомпромісно і послідовно «вкривається» князь Дмитро, що стає сумно [4].

Відомий сучасний український історик Н. Яковенко в деяких своїх працях також торкається питання діяльності Вишневецького, а також, що особливо важливо, генеології Вишневецьких.

Ще одна праця, яку неможливо оминути, в тому числі й критичної точки зору. Ще у 1989 р. В. Сергійчук надрукував у журналі «Дніпро» статтю «Байда – Вишневецький – ратник української землі». Потім вона ще кілька разів друкувалась у різних виданнях з невеличкими змінами, і нарешті у 2003 р. вийшла книга В. Сергійчука «Дмитро Вишневецький». На даний момент її можна вважати останньою великою працею, присвячену життю та діяльності українського князя. [5].

Описують різні обставини смерті Д. Вишневецького. Історичні джерела свідчать, так, сучасник Д. Вишневецького писав: «Волохи взяли Пясецького зрадою разом з Вишневецьким і відправили в Туреччину, там замучили їх страшною смертю».

Хоч би як не помер Дмитро Вишневецький, але смерть, так чи інакше у 1564 році наздогнала славетного українського лицаря.

Малиновий прапор козацтва – це пам’ять козацтва про гетьмана Д. Вишневецького. Бо той особистий стандарт князя Вишневецького – срібний хрест і золоті півмісяць і зірка на малиновому, гарячому полі, – під яким запорожці ходили разом з ним у перші походи проти степової орди, передався в майбутньому на знамена Запорозької вольниці.

В особі гетьмана князя Дмитра Вишневецького Україна має визначного козацького вождя, засновника Січі, патріота, полководця, яким би пишалася будь-яка країни світу.

Список літератури:

  1. Реєнт О. П. Усі гетьмани України / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. – Харків : Фоліо, 2016. – 415 с.
  2. Пинчук Ю. А. Исторические взгляды Н. И. Костомарова / Ю. А. Пинчук. – Киев : Наук. думка, 1984. – 188 с.
  3. Володарі гетьманської булави : історичні портрети / авт. передм. В. А. Смолій. – Київ : Варта, 1994. – 560 с.
  4. Ковбаса В. Князь Дмитро – Вишневецький – Байда / В. Ковбаса // Київська старовина. – 2008. – № 1. – С. 111-145.
  5. Ковбаса В. Князь Дмитро Вишневецький і козацтво / В. Ковбаса // Сіверянський літопис. – 2012. – № 3-4. – С. 3-9.

Гончарова Л. В.,

завідувач сектору читального залу історичного факультету

10078 : Переглядів взагалі - 1220 : Переглядів за сьогодні

Залиште коментар