Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

«Майстер хорової музики» (до 140-річчя від дня народження М. Д. Леонтовича)

  • 0

«Майстер хорової музики» (до 140-річчя від дня народження М. Д. Леонтовича)

«…Він – ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе «кружева» із шовку. Його техніка, обробка найменшої речі настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням…»

К. Стеценко

Микола ЛеонтовичЯкщо глянути на минуле української музичної культури, то серед славних її діячів особливо яскраво вирізняється Микола Дмитрович Леонтович. Виділяється він на загальному історичному тлі незвичною життєвою долею і на диво самобутнім творчим спадком. Нікому не відомий народний вчитель з Поділля, по суті самоук за музичними знаннями, він осягнув вершини світового музичного мистецтва, сказав у ньому своє дзвінке й вагоме слово, глибоко розкрив співучу натуру свого народу.

Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 року в с. Монастирьок, колишнього Брацлавського повіту на Поділлі в сімї сільського священника Дмитра Леонтовича.

За сімейними традиціями Леонтовича віддали вчитися в Шаргородське початкове духовне училище. Після закінчення Леонтович вступив до Камянець-Подільської духовної семінарії. Та хлопця передусім приваблювали хоровий спів і теоретичні предмети.

1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою Миколі Лисенкові.

Восени 1904 року залишив Поділля і переїхав на Донбас, де влаштувався викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і співи у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Болеслава Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала «Легенда» Миколи Вороного (оригінальний твір Леонтовича). Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, разом з композитором і диригентом Г. Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.

У січні 1921 року композитор загинув від рук бандитів.

Микола Леонтович виріс, формувався, працював і творив майже все своє життя на Поділлі.

На Поділлі Микола Леонтович вписав яскраву та неповторну сторінку в розвиток хорового мистецтва, залишивши після себе понад 200 обробок народних пісень різних жанрів.

Пропонуємо Вашій увазі огляд літератури присвяченої творчості видатного майстра хорового мистецтва:

Життєвий і творчий шлях М. Леонтовича цікаво розкрив відомий музикознавець М. Гордійчук у книзі «Микола Леонтович»[1].

Автор В. Дяченко у своїй книзі «М. Д. Леонтович» [2] у формі оповідання на підставі фактичного матеріалу чітко висвітлює громадське і творче обличчя М. Д. Леонтовича як одного з основоположників української музики.

Із ґрунтовного дослідження багатьох подробиць про Леонтовича А. Завальнюка «Микола Леонтович. Дослідження, документи, листи» [3] , читачам стануть доступні листи композитора до майбутньої дружини, докладна біографія митця, оригінальні фотоматеріали, факсимільні відбитки музичних творів М. Леонтовича, його свідоцтва про освіту, а також спогади доньки композитора про батька та інші цінні матеріали і документи.

Дане видання «Микола Леонтович. Спогади, листи, матеріали» В. Ф. Іванова [5] присвячене життю, творчості, педагогічній діяльності композитора М.Д. Леонтовича. В книгу ввійшли спогади сучасників, оригінальні статті і методичні розробки М. Леонтовича, його щоденник. Більшість матеріалів публікуються уперше.

Нове видання «Хорових творів» за редакцією В. Кузик [4] містить окремий розділ “Духовні твори”, де представлені “Літургія св. І. Златоустого”, два релігійні канти, кілька колядок духовного змісту та варіант “Щедрика” на церковний текст вміщено на початку книги поряд з іншими колядками та щедрівками.

Шановні користувачі, використання запропонованих джерел допоможе вам краще ознайомитись із творчістю видатного композитора і диригента М. Леонтовича.

Список літератури:

  1. Гордійчук М. Микола Леонтович / М. Гордійчук. – К. : Музична Україна, 1972. – 55 с.
  2. Дяченко В. М. Д. Леонтович / В. Дяченко. – Київ : Мистецтво, 1960. – 182 с.
  3. Завальнюк А. Микола Леонтович. Дослідження, документи, листи / А. Завальнюк. – Вінниця : Поділля -2000, 2002. – 256 c.
  4. Леонтович М. Хорові твори / ред.- упоряд. В. В. Кузик. – Київ: Музична Україна, 2005. – 376 с.
  5. Микола Леонтович. Спогади, листи, матеріали / упоряд. В. Ф. Іванов. – Київ : Музична Україна, 1982. – 238 с.
26621 : Переглядів взагалі - 390 : Переглядів за сьогодні

Залиште коментар

Недавні записи

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис   Січ »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031