Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Україна – правова держава

  • 0

Україна – правова держава

«Розуміння права розвиває усвідомлення обов’язку…»

В. Гюго

Права людини в сучасному світі – це не просто актуальна тема для дискусій, це проблема, вирішення якої стоїть у центрі практичної діяльності міжнародного співтовариства. Людина, громадянин, індивід – має бути найважливішою цінністю будь-якого суспільства. Права людини є загальними, невідємними, неподільними. Вони повинні бути гарантовані кожному незалежно від національної приналежності, релігії, статі, віку, здібностей.

10 грудня - Міднародний день прав людини

Закони правової держави повинні гарантувати громадянам ці невідємні права, які належать їм від народження. Права ці однакові для всіх і кожен громадянин повинен знати про свої права і вміти їх відстоювати.

Кожна дитина має право

Щорічно, починаючи з 2008 року, в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права, що завжди включає 10 грудня – Міжнародний день прав людини, який відзначається в память проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.

12

Всеукраїнський тиждень права має на меті запровадження високих правових стандартів, підвищення рівня правової освіти та правової культури громадян, а також створення сильної демократичної та правової держави. Тиждень права також спрямований на утвердження в Україні поваги до найвищих цінностей, які охороняються правом. Кожен громадянин має не тільки знати свої права й обов’язки, а й поважати права та свободи інших людей, усвідомлювати ступінь важливості дотримання принципу верховенства права та закону у державі.

Розуміння основ конституційного, трудового, цивільного, сімейного, адміністративного та інших галузей права стає необхідною умовою життєдіяльності кожного громадянина України.

Одним із шляхів формування правової культури є здобуття юридичних знань в закладах вищої освіти. Навчальний посібник Хоптяра Ю. А. «Основи правознавства» [6] будується на чинному законодавстві України, практиці його застосування та широкій джерельній базі. У ньому доступно та популярно подається визначення права і його системи, виникнення та сутність держави, розкриваються поняття правотворення, права реалізації, законності і правопорядку, юридичної відповідальності тощо. Розглядаються основи таких галузей права як конституційне, цивільне, трудову, сімейне, житлове, земельне, екологічне, господарське, адміністративне та кримінальне.

Випускникам закладів вищої освіти – молодим спеціалістам – необхідно підвищувати правосвідомість та правову культуру, що допоможе їм прийняти правильні рішення в галузі організації виробництва і праці, в управлінні, повсякденному житті. У практичній діяльності молоді спеціалісти стають суб’єктами трудових, адміністративних правовідносин, правовідносин авторства тощо. Тому важливість правової підготовки студентів важко переоцінити. Ефективність удосконалення правової освіти у вищій школі може бути досягнута завдяки докорінному поліпшенню рівня викладання та засвоєння студентами правничих дисциплін.

Навчальний посібник «Основи права України / за ред. В. Л. Ортинського» [2] визначає основні питання і комплекс правових проблем, що висвітлюються під час викладання лекційного матеріалу, проведення семінарських та практичних занять. Використовуючи чинне законодавство, публікації вітчизняних вчених, автори аналізують галузі права України: конституційне, цивільне, підприємницьке, трудове, сімейне, екологічне, кримінальне, адміністративне та ін. Розглянуто систему правоохоронних органів та судочинства України.

Конституційне право України є провідною галуззю права. Відповідно існує потреба в оволодінні нею студентами закладів вищої освіти як юридичних спеціальностей, так і неюридичних. Підручник Погорілка В. Ф. «Конституційне право України» [3] має певною мірою універсальний характер, прийнятий для студентів різних закладів освіти. У ньому насамперед висвітлюються питання загальної теорії конституційного права: предмет, метод, його система, джерела, конституційні правовідносини та конституційно-правова відповідальність. Найбільша увага приділяється, звичайно, основам конституційного ладу, зокрема, конституційним основам державного і суспільного ладу, правам і свободам людини і громадянина: громадянським, політичним, економічним, соціальним, культурним та ін., а також формам безпосереднього народовладдя – виборам, референдумам тощо.

Значну увагу приділено органам державної влади – законодавчої, виконавчої і судової, зокрема, організації і діяльності Верховної Ради – парламенту України, Президентові України, функціям і повноваженням Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Конституційного Суду та судів загальної юрисдикції, органів прокуратури. У підручнику розкрито також питання територіального устрою України та місцевого самоврядування. Всебічно висвітлено основні правові акти в галузі конституційного права, окремо розглядаються також ряд міжнародно-правових актів.

Право соціального забезпечення України є однією з провідних галузей національної системи права. Воно регулює надзвичайно важливу сферу суспільних відносин. Це передусім відносини щодо формування соціальних фондів, надання пенсій та різного виду допомоги; відносини з приводу надання соціальних пільг чи соціального обслуговування.

Останніми роками право соціального забезпечення динамічно розвивається на основі нових концепцій та принципів, охоплює сфери відносин, які раніше перебували за рамками правової регламентації. Необхідність удосконалення правового регулювання відносин щодо соціального забезпечення в сучасних умовах, поява нових організаційно-правових форм та соціальних інститутів, формування недержавної системи соціального забезпечення підвищують значимість вивчення курсу «Право соціального забезпечення». Навчальний посібник Синчука С. М. «Право соціального забезпечення України» [5] спрямований на вивчення теоретичних понять права соціального забезпечення, а також на практичне застосування законодавства про соціальне забезпечення при вирішенні казусних конкретних життєвих ситуацій.

Двадцять перше століття – століття економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність є основною рушійною силою. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльність і вміло використовують її здобутки.

Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно – дещо більше 200 років тому, – термін, з історичної точки зору, мізерно малий. І належала вона лише до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатом творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, – творів літератури і мистецтва, а також винаходів.

Відповідно до «Конституції України» [1], що гарантує кожному громадянину свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, наша незалежна держава послідовно створює власні механізми захисту авторських прав, прав промислової власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Зростаюча роль права інтелектуальної власності в житті суспільства зумовлює необхідність ґрунтовного ознайомлення студентів закладів вищої освіти з основними положеннями чинного законодавства України про інтелектуальну власність, історію становлення права інтелектуальної власності, його об’єктами та суб’єктами, особистими немайновими і майновими правами суб’єктів права, способами їх використання та захисту. Підручник «Право інтелектуальної власності / за ред.: О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького» [4] слугуватиме надійним джерелом відповідних навчальній програмі знань не лише студентам, а й широкому колу читачів.

Гарантування прав і свобод людини є головним обовязком держави, держава відповідальна перед людиною та суспільством за свою діяльність (ст. З Конституції України). Людина, її права і свободи становлять в Україні, як правовій державі, найвищу соціальну цінність, саме на їхнє забезпечення й найповнішу реалізацію у суспільному житті спрямована уся державна діяльність і насамперед діяльність у сфері державного управління. Конституційний лад України грунтується на визнанні людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканості та безпеки, пріоритету її прав і свобод.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Право, 1996. – 64 с.
  2. Основи права України / за ред. В. Л. Ортинського. – Вид. друге, допов. і переробл. – Львів : Оріяна-Нова, 2005. – 368 с.
  3. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко ; за заг. ред. В. Ф. Погорілка. – Київ : Наукова думка ; Прецедент, 2007. – 344 с.
  4. Право інтелектуальної власності: академічний курс : підручник для студ. вищ. навч. закл. / за ред.: О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – 2-ге вид., переробл. та допов. – Київ : Ін Юре, 2004. – 672 с.
  5. Синчук С. М. Право соціального забезпечення України : навч. посіб. / С. М. Синчук, В. Я. Бурак. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Київ : Знання, 2006. – 318 с.
  6. Хоптяр Ю. А. Основи правознавства : [навч. посіб.] / Ю. А. Хоптяр, В. І. Адамовський. – Кам’янець-Подільський : Медобори – 2006, 2011. – 296 с.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Представлений Вашій увазі бібліографічний огляд літератури – далеко не повний список видань, які знаходяться у фонді читального залу педагогічного факультету. Працівники книгозбірні підготували тематичну книжкову виставку «Україна – правова держава», яка буде експонуватися у читальному залі (306 ауд.) з 10 грудня по 25 грудня 2018 року. Запрошуємо всіх бажаючих завітати до читального залу педагогічного факультету та ознайомитися з експонованими виданнями.

23879 : Переглядів взагалі - 2 : Переглядів за сьогодні

Залиште коментар