Подільська шевченкіана (до 205-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка)

  • 0

Подільська шевченкіана (до 205-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка)

Життя і творчість великого поета і художника Тараса Григоровича Шевченка стали предметом дослідження не одного покоління подільських шевченкознавців. Саме завдяки їхнім науково-краєзнавчим пошукам стало відомо про зв’язки Кобзаря з Поділлям, роботу в складі Київської археографічної комісії (1845-1847 рр.), встановлено імена подолян – сучасників Тараса Григоровича, їх роль і місце в житті і творчості поета.

У бібліографічному огляді йдеться про вагомі здобутки творців подільської шевченкіани.

Ще 1894 року факту перебування на Поділлі Тараса Шевченка торкнувся О. І. Левицький, опублікувавши в «Киевской старине» низку документів – розпорядження генерал-губернатора Д. Г. Бібікова, його листи до подільського губернатора Афанасія Радіщева і глави Подільської єпархії архієпископа Арсенія та інші, які стали джерельною базою дослідження цієї події [1].

Не обійшли її увагою, як і творчість Кобзаря, ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету професор Іван Огієнко (митрополит Іларіон) [2], дослідники творчості поета подоляни Павло Богацький та Кость Широцький [3], кам’янчани Л. Баженов [4], О. Будзей [5], І. Винокур [6], В. Вінюкова [7], А. Паравійчук [8], В. Прокопчук [9], Є. Сохацька [10] та ін.

На Хмельниччині на честь вшанування Великого Кобзаря проведено низку конференцій:

  • 1989 року – “Т. Г. Шевченко і Поділля”, науково-практична конференція до 175-річчя від дня його народження;
  • 1999-го – “Шевченко і Поділля”, всеукраїнська наукова конференція до 185-х роковин;
  • 2000 року – всеукраїнський симпозіум “Тарас Шевченко і українська культура XXI століття”;
  • 2001-го – науково-практична конференція “Спадщина Т. Г. Шевченка в контексті гуманізації сучасної освіти”;
  • 2004-го – міжнародна науково-практична конференція “Тарас Шевченко у контексті національної та світової культури” до 190-річчя з дня народження;
  • 2014-го – всеукраїнська науково-практична конференція “Тарас Шевченко в новітніх парадигмах наукового знання” присвячена 200-літтю від дня народження поета (на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії);
  • 2014-го – всеукраїнська науково-практична конференція “Тарас Шевченко – поет, мислитель, громадянин” (до 200-річчя від дня народження) (на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка).

У їх роботі взяли участь сотні шанувальників творчості Великого Кобзаря – відомих науковців, краєзнавців, літературознавців, молодих учених, здобувачів, студентів, а наукові збірники за матеріалами конференцій вмістили доповіді, статті та тези виступаючих, серед яких вагому частку складають науковці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Тема Шевченка знайшла відбиток у літературній творчості Миколи Магери, Івана Іова, Петра Карася, Афанасія Коляновського, Василя Кравчука, Анатолія Ненцінського, Віталія Нечитайла, Миколи Федунця, Григорія Храпача. І, взагалі, теми “Шевченко і Поділля”, його життя і творчості доторкнулись на Поділлі близько 600 авторів.

Яскраву сторінку в подільську шевченкіану вписав Анатолій Володимирович Сваричевський [11], який 1969 року в газеті “Радянське Поділля” виступив зі статтею “Земля, яку сходив Тарас” і на архівних джерелах достовірно відобразив факт перебування в Кам’янці-Подільському 32-літнього співробітника київської Археографічної комісії, вже відомого автора “Кобзаря”, його знайомство з пам’ятками губернського подільського центру, історією краю, постаттю Устима Кармалюка, оприлюднив листа Михайла Гладишева із Зінькова до Тараса Григоровича і цим окреслив новий напрям – пошук зв’язків подолян з Т. Шевченком. 1973 року в удосконаленому вигляді стаття А. В. Сваричевського про приїзд Т. Шевченка на Поділля побачила світ у журналі “Народна творчість та етнографія”. Власне, вказаній темі Анатолій Володимирович присвятив більше 30 публікацій – статей, повідомлень, рецензій, окремих видань. Найповнішого узагальнення вона набула в збірці науково-краєзнавчих та навчально-методичних матеріалів під назвою “Шевченко і Поділля. Земля, яку сходив Тарас” (1994). Своєрідним підсумком доробку А. В. Сваричевського з цієї тематики стала книга “На прекрасній Подолії”, яка вмістила низку документів, листів, зафіксувала імена подолян, чиє життя і діяльність освітлені благодатним впливом Т. Г. Шевченка, відобразила події, пов’язані з проведенням 2000 року на Хмельниччині міжнародного шевченківського літературно-мистецького свята “В сім’ї вольній, новій”, відкриттям у Кам’янці-Подільському пам’ятника юному Тарасу Шевченку, відзначення в цей день обласними шевченківськими преміями А. В. Сваричевського та М. Н. Магери.

Зацікавився цією темою дослідник, письменник, лауреат обласної премії ім. Т. Г. Шевченка Микола Никанорович Магера [12]. 1989 року він видав повість “Кам’янецькими стежками”, у якій “оживив” події стосорокарічної давності, Тарас Шевченко і його кам’янецьке оточення “заговорило”, висловлювало свої думки, враження. Автор глибокохудожньо відобразив тогочасні події семиденного перебування Т. Г. Шевченка на Поділлі. Повість знайшла позитивну оцінку і була перевидана в наступній книзі М. Н. Магери “Мій Шевченко”. У ній крім повісті “Кам’янецькими стежками” вміщені вірш “Тарасе!”, написаний 1943 року, оповідання “Вимушена ночівля”, “На шхуні”, уривок з повісті “З давніх літ”, підпорядковані одній темі. З них постає образ молодого Т. Шевченка, переповненого енергією творення, боротьби за волю народу.

Тридцять п’ять літ пошукової праці віддав шевченкіані дослідник-краєзнавець Є. Д. Назаренко [13]. Ним написані десятки статей присвячених факту перебування 1846 року Т. Шевченка на Поділлі. 2003 року вийшла друком його книга “Тарас Шевченко і подоляни”, яка стала значним внеском у подільську шевченкіану. Тут є авторський ракурс, своє бачення, своя інтерпретація. Автор глибоко вивчив об’єкти огляду, вник у тогочасну обстановку, тому й змоделював свій сюжет зустрічей, спостережень Т. Шевченка. 14 нарисів, що ввійшли до книги, глибоко аргументовані, у той же час несуть заряд дискусійності, висувають версії, достойні окремого розгляду. Автор вніс низку обґрунтованих пропозицій щодо увічнення пам’яті Кобзаря на Хмельниччині, у Кам’янці-Подільському. Без сумніву, книга Є. Д. Назаренка є черговим внеском у дослідження теми й прислужиться нинішньому поколінню учителів, учнів, студентів та наступникам.

Не залишився непоміченим вихід довідника персоналій, пов’язаних з життям і творчістю Кобзаря, доктора філологічних наук В. П. Мацька під назвою “Шевченко у серці моїм” [14]. Тисячний наклад книги швидко розійшовся і знайшов схвальний відгук. В результаті копіткого пошуку письменника віднайдено 210 нових імен, що не ввійшли до шевченківського словника. Свій “Шевченків словник” Віталій Петрович доповнив власним баченням релігійних поглядів Тараса Григоровича, віршованою п’єсою “Шевченко у серці моїм”, названою ним “поемою з авторським епілогом”.

Досить помітний внесок у подільську шевченкіану здійснив Олександра Андрониковича Відоменко [15], праправнук Т. Г. Шевченка, який з 1966 року проживає на Хмельниччині, тривалий час працював викладачем Хмельницького економічного технікуму. Олександр Андроникович заторкнув питання релігійних поглядів Тараса Григоровича і вперше захитав усталену думку про атеїзм письменника. У своїх публікаціях автор ділиться неординарними поглядами. на життя й потрактування творчості Т. Г. Шевченка. Ці погляди оприлюднені у книзі “Сумна та радісна шевченкіана”. Маловідомі факти життєвого і творчого шляху геніального письменника й художника відображені в книзі нарисів і статей “Оплаканий і зраджений”, виданій до міжнародного шевченківського літературно-мистецького свята “В сім’ї вольній, новій” на Хмельниччині. 2002 року вийшла друком книга “Тарас Шевченко і родина Енгельгардтів : телеповість, есе, нариси, статті та рецензії”, у якій подано телеповість про юнацькі роки великого українського поета, проведені у родині Енгельгардтів, а також низка статей, нарисів, виступів автора про різні аспекти життя і творчості Кобзаря.

Напередодні Шевченківського свята на Хмельниччині подільську шевченкіану поповнив буклет “Земля, яку сходив Тарас” з авторським текстом Надії Наумової, упорядкований відомою просвітницею Зоєю Діденко. Це – оповідь про подільські стежки Тараса, ілюстрована одинадцятьма світлинами [16]. А Микола Федорович Федунець, голова Хмельницької організації Національної спілки письменників України, лауреат обласної премії імені Тараса Шевченка, упорядкував збірку віршів 110-ти поетів про Україну, Шевченка, українську душу під назвою “Свіча вічності” [17].

1994 року рішенням колегії управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації (протокол №8 від 13 травня) було затверджено Положення і дано старт обласній премії імені Т. Г. Шевченка. Микола Михайлович Кульбовський, педагог, мистецтвознавець, 2001 року видав своєрідний довідник, помістивши в ньому не тільки “Положення про Хмельницьку обласну премію імені Т. Г. Шевченка”, а й короткі нариси про 15 лауреатів цієї премії за 1993-2000 pp., віддавши належне тим, хто своєю працею демонструє відданість ідеям полум’яного Кобзаря [18].

До 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка наукова бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка підготувала бібліографічний покажчик «Шевченкіана Хмельниччини» [19], який містить інформацію про праці науковців, краєзнавців, публікації журналістів Хмельниччини, в яких відображено роботу Т. Г. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845-1847 рр.), перебування в м. Кам’янці-Подільському, про його сучасників – подолян, аналізується його творчість. Покажчик складається з восьми розділів, у яких відображено різноманітні аспекти науково-краєзнавчих досліджень, які можна вважати своєрідною інформаційною базою для цілісного аналізу внеску хмельничан у подільську шевченкіану.

Пропонуємо також переглянути віртуальну виставку Тарас Шевченко і Поділля”, присвячену 205-й річниці від дня народження великого поета і художника, полум’яного революціонера і мислителя Тараса Григоровича Шевченка, за адресою:
http://library.kpnu.edu.ua/index.php/2019/03/14/taras-shevchenko-i-podillya/

Список використаної літератури:

  1. Левицкий О. И. Археологические экскурсии Т. Г. Шевченко в 1845–1846 гг. // Киевская старина. – 1894. – Т. 44,№ 2 (февраль). – С. 230–244.
  2. Іларіон (митрополит). Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови. – Вінніпег : Вид. т-ва “Волинь”, 1961. – 256 с.; Релігійність Тараса Шевченка : ювіл. вид. з приводу 150-ліття з дня народж. Т. Шевченка (1814–1964). – Вінніпег, 1964. – 103 с.; Огієнко І. (митрополит Іларіон). Тарас Шевченко / упоряд., авт. передм. і комент. М. С. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2002. – 440 с. : іл. – (Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) “Запізніле вороття”. Сер. 1: “Рукописна спадщина”, т. 2).
  3. Широцкий К. Шевченко – художникъ. Schevtschenko comme peintre // Русский Библиофил. – Спб., 1914. – Ч. 1. – С. 28-47; Заняття Т. Шевченка старовиною // Рада (Київ). – 1911. – № 49. – 2 берез. – С. 2–3; Шевченкова наречена. Спомини Ликери Полусмаківни-Яковлевої про Шевченка // Літературно-науковий вісник (ЛНВ). – Київ, 1911. – Кн. 2. – С. 275–289.
  4. Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ – ХХ ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 480 с. – [Т. Г. Шевченко: с. 396–397]; Подільська інтелігенція 40–60-х років XIX ст. і Тарас Шевченко // Тарас Шевченко і українська культура XXI століття : зб. наук. пр. за матер. всеукр. симп. (19–20 трав. 2000 р.). – Кам’янець-Подільський, 2000. – С. 225–228; Поширення творів Т. Г. Шевченка на Поділлі у XIX – початку XX ст. / Л. В. Баженов, С. Е. Баженова // Т. Г. Шевченко і Поділля : тези доп. наук.-практ. конф., присвяч. 175-річчю від дня народж. Т. Г. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 52–54.
  5. Будзей О. Кобзар і Кам’янець. Документи та версії // Подолянин. – 2014. – 7 берез. (№ 10). – С. 8.
  6. Винокур І. С. Пам’ятки історії у творчості Т. Г. Шевченка. До 175-річчя від дня народження великого Кобзаря / І. С. Винокур, О. Д. Степенко. – Хмельницький, 1989. – 37 с.
  7. Вінюкова В. Кобзар у Кам’янці // Кам’янець-Подільський вісник. – 1999. – 5 берез. – С. 5; [Електронний ресурс]. – URL: http://k-p.net.ua/istoria/shevchenko_v_kamenci.shtml; Друга подорож Шевченка Україною. Кам’янець, 1846 рік // Край Кам’янецький. – 2014. – 31 січ. (№ 5). – С. 8; Тарасовими стежками : [про перебування Т. Г. Шевченка в Кам’янці-Подільському] // Подолянин. – 2014. – 14 лют. (№ 7). – С. 8.
  8. Паравійчук А. Т. Г. Шевченко у Кам’янці-Подільському // Прапор Жовтня. – 1971. – 11 груд. (№ 195). – С. 4; Т. Г. Шевченко і Кам’янець-Подільський // Прапор Жовтня. – 1972. – 10 берез. (№ 40). – С. 3.
  9. Прокопчук В. С. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність. – Київ : Рідний край, 1995. – С. 42–43; Т. Г. Шевченко в долі Дунаєвеччини // Тарас Шевченко і сучасність : зб. матер. і тез міжнар. наук.-теор. конф., 21 трав. 1996 р. – Рівне, 1996. – С. 225–227; З Шевченком у серці // Спадщина Т. Г. Шевченка в контексті гуманізації сучасної освіти : зб. наук. статей. – Хмельницький, 2001. – С. 98–102.
  10. Сохацька Є. Іван Огієнко про релігійність Тараса Шевченка // Сохацька Є. На варті українства. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 357–370; До справжнього Шевченка. Іван Огієнко (митрополит Іларіон) один з творців наукової Шевченкіани // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта : наук. зб. Сер. історична та філологічна. – Кам’янець-Подільський, 2013. – Вип. 10. – С. 246–247; Літературно-естетична програма Тараса Шевченка (1814–1861 рр.) // Сохацька Є. І. Історія української літературної критики ХІХ ст.: курс лекцій : навч. посіб. для студ. філол. ф-тів вищ. навч. закл. – Кам’янець-Подільський, 2012. – С. 98–114.
  11. Сваричевський А. В. Земля, яку сходив Тарас // Радянське Поділля. – 1969. – 9 берез.; Археографічна подорож Т. Г. Шевченка на Поділля // Народна творчість та етнографія. – 1973. – № 2; А. В. Сваричевський – краєзнавець і педагог : бібліогр. покажч. / уклад. С. Р. Михайлова ; автор передм. В. С. Прокопчук. – Хмельницький, 1995. – 27 с.; Шевченко і Поділля. Земля, яку сходив Тарас. – Хмельницький, 1994; На прекрасній Подолії. Сторінки подільської шевченкіани. – Хмельницький : Евріка, 2001. – 55 с.
  12. Магера М. М. Кам’янецькими стежками : повість. – Хмельницький, 1989. – 158 с.; Мій Шевченко. – Хмельницький, 2002. – 141 с.
  13. Назаренко Є. Д. Тарас Шевченко і подоляни. – Хмельницький : Евріка, 2003. – 32 с.
  14. Мацько В. П. Шевченко у серці моїм. – Хмельницький : Поділля, 1996. – 60 с.
  15. Відоменко О. Сумна і радісна шевченкіана. – Хмельницький : Поділля, 1996 – 56 с.; Оплаканий і зраджений : нариси і статті. – Хмельницький : Поділля, 2000. – 152 с.; Тарас Шевченко і родина Енгельгардтів : телеповість, есе, нариси, статті та рецензії / О. Відоменко, Є. Семенюк. – Хмельницький, 2002. – 172 с.
  16. Благословенний край – Поділля / Хмельниц. міськ. т-во укр. мови ім. Т. Шевченка «Просвіта» ; [упоряд.: З. Діденко, Т. Зеленко]. – Хмельницький : Мельник А. А., 2006. – 118 с. – (До 160-річчя перебування Т. Шевченка на Поділлі та 100-річчя Подільської «Просвіти»).
  17. Свіча вічності : поезії про Україну, Шевченка, українську душу / упоряд. Микола Федунець. – Хмельницький : Поділля, 2000. – 160 с. – [Вихід книги приурочено до міжнар. Шевченківського літературно-мистецького свята “В сім’ї вольній, новій…”, місцем проведення якого у 2000-му році стала Хмельниччина].
  18. Кульбовський М. Подільська шевченкіана. Лауреати обласної премії імені Тараса Шевченка. 1993-2000. – Хмельницький : Поділля, 2001. – 96 с.
  19. Шевченкіана Хмельниччини : бібліографічний покажчик. До 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Наук. б-ка ; [уклад.: Т. М. Опря, В. М. Пархоменко, Н. О. Козак, Н. Д. Крючкова, Г. В. Гайшук ; редкол.: С. А. Копилов (голова), В. С. Прокопчук (відп. ред.), та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2014. – 87 с. – (Серія: Хмельниччина краєзнавча ; вип. 1(3)).

Підготувала

Т. М. Опря, завідувач інформаційно- бібліографічного відділу


Leave a Reply