Міжнародний день музеїв

  • 0

Міжнародний день музеїв

18 травня працівники музеїв усього світу відзначають своє професійне свято. Ідею внести до міжнародного календаря День музеїв запропонували 1977 року в Ленінграді, де проходило засідання Міжнародної ради музеїв. Отже, Міжнародний день музеїв з’явився на календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ІСОМ (International Council of Museums – Міжнародна рада музеїв) було прийнято пропозицію російської організації про заснування цього свята. З того часу 18 травня посідає особливе місце в житті кожного музею в будь-якому куточку планети. І великі, і зовсім маленькі музеї святкують цей день надзвичайно урочисто – влаштовують виставки, концерти, дні відкритих дверей, коли всі бажаючі можуть відвідати музеї безкоштовно, проводять нетрадиційні екскурсі.

Музеї є безцінними джерелами пізнання, які освячують наше доручення до культурно-історичних цінностей і духовних реліквій. Самовіддана праця музейних працівників – вірних служителів часу – відзначається високим професіоналізмом, подвижництвом, сприяє примноженню нетлінних духовних надбань.

Цього року Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) запропонувала до відзначення Дня музеїв тему «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» «(Museums and contested histories: Saying the unspeakable in museums)». В контексті подій останніх років ця тема набуває особливого значення для музеїв України: бурхливі обговорення процесу декомунізації та політики пам’яті, створення нових музеїв та експозицій, присвячених Майдану і АТО унаочнюють гостру потребу суспільства у переосмисленні історичного досвіду та інструментах роботи з досвідом сьогодення. Історія завжди суперечлива і саме музей, як інституція, що працює задля розвитку суспільства, може і має брати активну участь в суспільних процесах, говорячи про замовчуване і створюючи безпечний відкритий простір для дискусії та рефлексії.

В Україні існує майже 500 музеїв, тоді як у радянські часи їх було тільки 190. Наведена цифра включає в себе як державні музейні заклади, так і комунальні та приватні. Окрім них, існують ще громадські музеї, яких понад 2 тисячі. За розгалуженістю музейної мережі і за багатством культурної спадщини Україна посідає чільне місце в Європі. Наші музеї виглядають достойно й у світовому контексті.

Про те, що нас і нашу культуру мало знають у світі, свідчить скупе представлення у Всесвітньому реєстрі культурної спадщини ЮНЕСКО українських святинь. У 80-х роках туди внесено Софію Київську і Києво-Печерську лавру, щоправда, під одним номером. Нещодавно до престижного переліку потрапили історичний центр Львова і старий Кам’янець-Подільський. Мабуть, український комітет ЮНЕСКО повинен активніше наполягати на реалізації пропозицій щодо включення наших пам’яток до всесвітньої історичної карти, адже у нас є чим пишатися.

Музеї – це справжні культурні скарбниці України, що стверджують сучасне, пов’язують нас із минулим. Це подарунок нащадкам, наше послання в майбутнє!

Вашій увазі пропонуємо бібліографічний огляд книг з історії музеїв, які зберігаються у фондах відділу рідкісних видань бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Українська історія багата на історичні пам’ятки, які розміщені по всій території України. Про один з музеїв нашого краю розповідається в путівнику Л.В. Гасюк та О.П. Царик «Шепетівський історичний музей». Автори в своїй книзі розкривають історію створення Шепетівського історико-краєзнавчого музею, а також розповідають про експозицію музею, яка представлена більш як двома тисячами експонатів [1].

Продовж багатьох років наші попередники намагались зберегти історію для прийдешніх поколінь. Ще в 1911 році В.Е. Данилевич в своїй книзі «Этнографический музей Харьковского историко-филологического общества» описує створення в 1900 році етнографічного музею в місті Харкові. При музеї також була створена бібліотека, і якій було зібрано ряд етнографічних видань [2].

В наступній книзі «Киевский художественно-промышленный и научный музей шимени Государя Императора Николая Александровича. Отдел археологии» ми познайомимось з археологічними експонатами, які зберігались в музеї. Ці пам’ятки знайомлять нас як з культурою усього людства, так і з культурою окремих народів, а також з її походженням [3].

Гарною традицією на Поділлі є проведення наукових конференцій, які мають вагомий внесок для розвитку музейної справи.

Автори книги «Музей і Поділля» саме і зібрали та обґрунтували матеріали наукової конференції, яка була присвячена 100-річчю від дня заснування історичного музею-заповідника. В книгу увійшли статті про історію створення та розвитку музею [4].

Назавжди на Україні складались сприятливі умови для української інтелігенції, інколи вона була змушена їхати далеко за межі рідної держави, де продовжували працювати і боротись за незалежність України. Щоб зберегти історію для прийдешніх поколінь, наші земляки за кордоном писали книги, а також створювали музеї. Саме про один із таких музеїв і розповідає Микола Мушинка в своїй книзі «Музей визвольної боротьби України в Празі та доля його фондів».

У монографії подано відомості про Музей визвольної боротьби України в Празі (1925-1948), основна частина матеріалів якого після його скасування комуністичною владою Чехословаччини було вивезено до Радянського Союзу. Там вони були фахово опрацьовані і розподілені поміж окремими центральними та обласними архівами для їх «оперативного використання» в боротьбі з українською еміграцією та «домашньою» опозицією. Автор намагається з’ясувати сучасні місцезнаходження цих багатих фондів та закликає до видання їх каталогів [5].

А чи хтось замислювався над тим, що означає слово «музей»? Саме на запитання дає відповідь Іларіон Свєнціцкий у своїй книзі «Про музеї та музейництво». Крім того, автор описує розвиток музеїв і музеєзнавства з сивої давнини [6].

Чимало історичних згадок після себе залишили українські козаки. Неодноразово відважним українцям приходилось боронити рідну землю від завойовників, багато хто з них поклав свою голову за волю. Саме про такі історичні пам’ятники і розповів І.К. Свєшніков у своїй книзі «Музей-заповідник «Козацькі могили»». Автор знайомить з подіями героїчної боротьби козаків та селян проти шляхетського поневолення, із побудованими тут пам’ятниками, експозицією діючого музею [7].

Прославили Україну не лише відважні українці, а й науковці, які працювали і в галузі науки. Так в мальовничому куточку Вінниці збереглася садиба, де майже на протязі п’ятнадцять років жив і працював великий російський учений і хірург М.І. Пирогов. Сьогодні тут відкритий музей. Автори книги «Музей-усадьба Н.И. Пирогова» знайомлять з його експозицією, присвяченої життю і діяльності М.І. Пирогова [8].

Нажаль в історії музеїв бувають і трагічні події, під час яких гинуть цінні пам’ятки. Про такі трагічні події розповідають в книзі «Чорний четвер» П.Я. Слободянюк та С.Р. Михайлова. В книзі на конкретній документально-публіцистичній базі прослідковується «анатомія» причин і наслідків гуманітарної катастрофи європейського масштабу – пожежі в Кам’янець-Подільському міському архіві 10 квітня 2003 року [9].

Список літератури:

  1. Гасюк Л.В. Шепетівський історичний музей: путівник / Л.В. Гасюк, О.П. Царик; худож. Г.В. Кучабський. – Львів : Каменяр, 1985. – 32 с.: іл.
  2. Данилевич В.Е. Этнографический музей историко-филологического общества / В.Е. Данилевич. – Харьков: Тип. «Печатное дело», 1911. – 8 с.
  3. Киевский художественно-промышленный и научный музей шимени Государя Императора Николая Александровича. Отдел археологи: краткий указатель предметов. – Киев: Тип. Первой Киевской артили Печатного дела, 1913. – 57 с.
  4. Музей і Поділля: тези доповідей наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня заснування Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника / Міністерство культури УРСР, Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник; редкол.: Л.В. Баженов, С.Е. Баженова, Л.П. Станіславська. – Кам’янець-Подільський, 1990. – 94 с.
  5. Мушинка М. музей визвольної боротьби України в Празі та доля його фондів: історико-архівні нариси / Микола Мушинка. – Київ, 2005, – 128 с.
  6. Свєнціцкий І. Про музей та музейництво: нариси і замітки / Іларіон Свєнціцкий. – Львів, 1920. – 80 с.
  7. Свєшніков І.К. Музей-заповідник «Козацькі могили»: путівник / І.К. Свєшніков. – Львів: Каменяр, 1990. – 96 с.
  8. Музей-усадьба Н.И. Пирогова: путеводитель / Г. Собчук и др. – Одесса: Маяк, 1980. – 72 с.: ил.
  9. Слободянюк П.Я. «Чорний» четвер. Пожежа в Кам’янець-Подільському міському архіві 10 квітня 2003 року: причини, наслідки, уроки: документи, матеріали, публікації / П.Я. Слободянюк, С.Р. Михайлова. – Вид. 2-е, доп. і перероб. – Хмельницький, 2012. – 372 с.

Огляд підготувала

провідний бібліотекар відділу рідкісних видань Н. Д. Крючкова


Leave a Reply