М. Д. Леонтович і Поділля

М. Д. Леонтович і Поділля

М. Д. Леонтович

«…коли б Леонтович не написав нічого
більше…як «Щедрика», «Дударика», «Ой, пряду»…
його значення в історії української хорової музики
було б раз назавжди запевнене…»

С. Людкевич

Якщо глянути на минуле української музичної культури, то серед славних її діячів особливо яскраво вирізняється Микола Дмитрович Леонтович. Виділяється він на загальному історичному тлі незвичною життєвою долею і на диво самобутнім творчим спадком. Нікому не відомий народний вчитель з Поділля, по суті самоук за музичними знаннями, він осягнув вершини світового музичного мистецтва, сказав у ньому своє дзвінке й вагоме слово, глибоко розкрив співучу натуру свого народу.

Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 року в с. Монастирьок, колишнього Брацлавського повіту на Поділлі в сім’ї сільського священика Дмитра Леонтовича.

За сімейними традиціями Леонтовича віддали вчитися в Шаргородське початкове духовне училище. Після закінчення Леонтович вступив до Кам’янець-Подільської духовної семінарії. Та хлопця передусім приваблювали хоровий спів і теоретичні предмети.

1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою Миколі Лисенкові.

Восени 1904 року залишив Поділля і переїхав на Донбас, де влаштувався викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і співи у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Болеслава Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала «Легенда» Миколи Вороного (оригінальний твір Леонтовича). Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, разом з композитором і диригентом Г. Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.

У січні 1921 року композитор загинув від рук бандитів.

Микола Леонтович виріс, формувався, працював і творив майже все своє життя на Поділлі.

На Поділлі Микола Леонтович вписав яскраву та неповторну сторінку в розвиток хорового мистецтва, залишивши після себе понад 200 обробок народних пісень різних жанрів.

Пропонуємо Вашій увазі огляд літератури присвяченої творчості видатного майстра хорового мистецтва.

Життєвий і творчий шлях М. Леонтовича цікаво розкрив відомий музикознавець у книзі: Гордійчук М. Микола Леонтович / М. Гордійчук. – Київ : Музична Україна, 1972. – 55 с.

Із ґрунтовного дослідження А. Завальнюка про Леонтовича, читачам стануть доступні листи композитора до майбутньої дружини, докладна біографія митця, оригінальні фотоматеріали, факсимільні відбитки музичних творів М. Леонтовича, його свідоцтва про освіту, а також спогади доньки композитора про батька та інші цінні матеріали і документи.

Завальнюк А. Микола Леонтович. Дослідження, документи, листи / А. Завальнюк. – Вінниця : Поділля -2000, 2002. – 256 c.

Пропонуємо науковий збірник присвячений творчій спадщині композитора та проблемам сучасної освіти та культури.

Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету. Серія педагогічна / [редкол. : З. П. Яропуд (відп. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Мошак М.І., 2007. – Вип. 14. – 130 с.

Видання: Микола Леонтович. Спогади, листи, матеріали / упоряд. В. Ф. Іванов. – Київ : Музична Україна, 1982. – 238 с. присвячене життю, творчості, педагогічній діяльності композитора М. Д. Леонтовича. В книгу ввійшли спогади сучасників, оригінальні статті і методичні розробки М. Леонтовича, його щоденник. Більшість матеріалів публікуються уперше.

Леонтович М. Хорові твори / М. Леонтович; заг. ред. М. Гордійчука. – Київ : Музична Україна, 1970. – 243 с.

У цьому виданні поміщено майже всі твори М. Леонтовича: обробки народних пісень, хори і ансамблі з незакінченої опери «На русалчин Великдень», та хорові поеми «Льодолам», «Літні тони», «Моя пісня», «Легенда».

Нове видання «Хорових творів» за редакцією В. Кузик містить окремий розділ «Духовні твори», де представлені «Літургія Св. І. Златоустого», дві релігійні канти, кілька колядок духовного змісту та варіант «Щедрика» на церковний текст вміщено на початку книги поряд з іншими колядками та щедрівками.

Леонтович М. Хорові твори / ред.- упоряд. В. В. Кузик. – Київ: Музична Україна, 2005. – 376 с.

Шановні користувачі, використання запропонованих джерел допоможе вам краще ознайомитись із творчістю видатного композитора і диригента М. Леонтовича.

Н. Я. Скоропад,
зав. абонементом мистецької літератури.