Подільський фізик

Подільський фізик

Puluj

2015 року виповнюється 170 років від дня народження знаменитого фізика і електротехніка, винахідника X-променiв, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько-політичного діяча, вченого і патріота України – Івана Павловича Пулюя.

Він мав п`ятнадцять дочок і синів,

По світу не пустив нікого у свитині,

Отак би й нині незалежній Україні

Бог дав таких новітніх Пулюїв!

Петро Іванов

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію в 1865 році. 1869 року закінчив теологічний, 1872 року – філософський факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії у Страсбурзькому університеті.

Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття.

Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства – відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з Х-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об`єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів.

Одним з його улюблених занять був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелейоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич. Сьогодні ім`я вченого свiтової слави назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.

Про нього багато пишуть науковці-співвітчизники: Августин Р., Заставний Ф., Криськов Ц. А., Гайда Р., Рокіцький О., Шендеровський В. та ін.

А тепер детальніше про кожну працю:

Августин Р. Повернення із забуття / Р. Августин, Ю. Буган, Ю. Бачинський, Г. Возняк. – Тернопіль, 1995 – С. 3-45.

Даний посібник розповідає про невідомі імена видатних фізиків Поділля, що народилися на Тернопільщині – дійсних членів НТШ. Найбільшу увагу приділено Івану Пулюю, як одному з найперших вчених світу, який проводив досліди та відкрив Х-промені.

Заставний Ф. Іван Пулюй – великий патріот України. Малознані сторінки творчості / Ф. Заставний. – Львів, 1996.

В книзі висвітлюються малознані українському читачу сторінки творчості всесвітньо відомого фізика, професора Івана Пулюя з актуальних питань українського національно-політичного і національно-культурного відродження. Подається скорочений варіант перекладу праці Івана Пулюя «Україна та її міжнародне політичне значення».

Криськов Ц. А. Історія науки і техніки / Ц. А. Криськов, Т. С. Люба, О. М. Рачковський – Кам`янець-Подільський, 2015. – С. 126–128.

Викладачі кафеди фізики нашого університету написали посібник, де розкрили питання еволюції науки та їх винахідників. Одним з них світових особистостей є Іван Пулюй. Тут автори відслідковують порівняння винаходу Пулюя та Рентгена. Приємно те, що на рівні з світовими китами фізики не забуто про українського вченого, який своїми спостереженнями підштовхнув інших вчених до нових відкриттів.

Влох О. Рентген чи Пулюй? / О. Влох, Р. Гайда, Р. Пляцко // Наука і суспільство. – 1989. – № 4. – С. 18–25.

Хоча назва статті і вказує лише на Пулюя, як фізика-експериментатора, але автори також висвітлюють питання роботи І. Пулюя з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким над перекладом на українську мову Біблії. Також надають інформацію про кількість робіт та місця їхнього опублікування.

Гайда Р. Декілька зауважень з приводу статті “Відкриття віку. Пулюй чи Рентген?” / Р. Гайда // Рідна школа. – №1. – С. 17–19.

Гайда Роман доктор фізико-математичних наук, професор (Інституту фізики конденсованих систем НАН України, Львів) стверджує, що наукові досягнення світового рівня Івана Пулюя на магістральному шляху розвитку фізики другої половини ХІХ століття, в тому числі його праці, пов`язані зі становленням фізики Х-променів та їх застосуванням у медицині, дають повну підставу зарахувати його до плеяди найвидатніших науковців європейського та світового масштабу цього періоду. Якщо головну увагу зосередити на питанні про відкриття Х-променів (в його звичному, вузькому розумінні), то залишаються в тіні його реальні здобутки, і тим самим завдається шкода об`єктивному і науково обґрунтованому висвітленню ролі І. Пулюя в цій галузі.

Остапенко О. Рентген чи Пулюй? / О. Остапенко // Україна молода. – 2008. – № 22(3296). – С. 11.

Автор даної статі показав образ І. Пулюя не лише, як відомого вченого, а й висвітлив питання його поглядів на життя в країні. Багато приводить цитат відомого письменника тогочасної України І. Франка, чеського інженера Ф. Кржижика, які охарактеризували вченого, як обізнаного політично-громадського, церковного діяча, який прагнув незалежності України та мріяв, щоб вона стала, як Європа “і не було жодного пригнобленого і жодного гнобителя”.

Не забув автор і про прагнення батьків Івана, які хотіли щоб він став священиком, але його погляди не зійшлися з їхніми, що стало причиною розриву в спілкуванні.

Рокіцький О. Іван Пулюй – громадсько-політичний діяч / О. Рокіцький // Пам`ять століть. – 2002. – № 1(34). – С. 54–59.

Олег Рокіцький показав Івана Пулюя як справжнього революціонера та патріота. Перебуваючи за кордоном, він писав до української інтелігенції про сприяння відкриттю шкіл, гімназій та вузів (прикладом можна навести те, що він став одним із фундатором університету у Львові). Після розгорнення Першої світової війни піднеслося питання самостійності України, воно почало активно набирати сили в обличчі студентства та інтелігенції. Пулюй активно переписується з ними, підтримує та дає поради. Виступає активним противником заборони української мови та різко критикує Росію за приниження українських інтересів.

Шендеровський В. Іван Пулюй / В. Шендеровський, О. Рокіцький // Світогляд. – 2013. – № 3(41). – С. 62–65.

Автори даної статті вказують на гідну відданість І. Пулюя українській національній ідеї. Його переконання про неможливість побудови незалежної Української Держави без духовного та інтелектуального злету нації підтверджені вже сьогодні останнім ходом подій, а фахова і громадсько-політична діяльність вченого є взірцем для сучасної української національної еліти.

Шендеровський В. Іван Пулюй чи Кондрат Рентген? / В. Шендеровський // Рідна школа. – 1997. – № 7–8. – С. 51–58.

Внесок Івана Пулюя до скарбниці світової науки надзвичайно великий. Він має визначальні заслуги в матеріальному і культурному прогресі людства. І сьогодні, коли є соборна незалежна Україна, коли цього року виповнюється 100 років з часу відкриття електрона (до відкриття якого такий близький був наш вчений), ми, українці, маємо згадати слова з прощальної промови ректора політехніки про Івана Пулюя, в якій понад 30 років працював наш земляк. “Ти був людиною сильних переконань і гостро викорбованою особистістю, але також людиною, що знала, як дотримуватися вірності народові, з якого ти вийшов, і немає більшої вірності, ніж вірність власному народові”.

Дані посібники та статті, а також “Краєзнавча картотека видатних вчених – математиків, фізиків та астрономів Поділля” знаходяться на абонементі фізико-математичного факультету університету, з якими можна ознайомитися та використати для написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт.

В. А. Шевчук,
зав. обонементом фізико-математичного факультету.