Там, де живе рідна мова, живе український народ (до Дня української писемності та мови)

  • 0

Там, де живе рідна мова, живе український народ (до Дня української писемності та мови)

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.

У День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю.

Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова – є й держава, немає мови – немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української молоді. Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання – утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.

Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу – скарбом, що передається від покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

Як парость виноградної лози, плекайте мову.
Пильно й ненастанно політь бур’ян.
Чистіша від сльози вона хай буде.
Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

Пропонуємо Вашій увазі список літератури

  1. Василенко В. К вопросу о толковом словаре украинской народной терминологии / В.Василенко. – Харьков: Печатное дело, 1902. – 15 с.
  2. Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанїя з 1596 р. / М.Возняк; Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – [Б. м.], 1911. – 87 с.
  3. Житецкий П.И. Словарь книжной малорус ской речи / П.И. Житецкий. – [Б. м.], 1950. – 117 с.
  4. Записки Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. – Кам’янець на Поділлю, 1926. – Т.1: До словотворного питання. – 8 с.
  5. Ковалів П. Вступ до історії східнослов’янських мов / П.Ковалів; Наукове Т-во Шевченка; ред. В.Стецюк. – Нью-Йорк, 1956. – 160 с.
  6. Крымский А. Украинская грамматика для учеников высших классов гимназии и семинарий Приднепровья / А. Крымский. – М.: Тип. В.А. Гатцук, 1907. – 400 с.
  7. Курило О. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів / О. Курило. – У Києві, 1924. – 110. – (Машинопис).
  8. Лавров П. Кирило та Мефодій в давньослов’янському письменстві (розвідка) / П. Лавров. – Київ: Друк. УАН, 1928. – 420, [V] с.
  9. Німчинов К. Український язик у минулому й тепер / К. Німчинов. – Вид. 2-ге. – Харків: Держвидав України, 1926. – 87 с.
  10. Огієнко І.І. (митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / І.І. Огієнко; упоряд. М.С. Тимошик. – Київ: Либідь, 1995. – 286 с.
  11. Пам’ятки українсько-руської мови і літератури / видає комісія археографічна; зібрав, упоряд. і пояснив Др. Ів. Франко. – У Львові: З друк. Наукового Товариства імені Шевченка, 1896. – Т. 1: Апокріфи старозавітні. – 344 с.
  12. Равлюк Микола. Дієприкметники і дієприслівники в українській мові / Микола Равлюк. – Кіцмань: З друк. Т-ва «Руська Рада», 1912. – 78 с.
  13. Свенціцкий Іларіон. Основи наук про мову українську / І. Свенціцкий. – Київ: Час, 1917. – 89 с.
  14. Слов’янознавство: підручник до лекцій по слов’янознавству, читаних 1918 – 1919-го на історичному і філологічному факультетах Кам’янець-Подільського державного українського університету. – Кам’янець на Поділлю, 1920. – Ч. 3. – 168 с. – (Машинопис).
  15. Сумцов М.Ф. Начерк розвитку української мови / М.Ф. Сумцов. – Харків: Союз, 1918. – 40 с.
  16. Энциклопедия словянской филологии / ред. И.В. Ягич. – С.Пб: Тип. Импер. АН, 1911. – 507 с.

Огляд підготувала:

Крючкова Н.Д., провідний бібліотекар відділу рідкісних видань


Leave a Reply