Гетьман Мазепа – особистість, політик, меценат

  • -

Гетьман Мазепа – особистість, політик, меценат

Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбулося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної Української держави.

Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 день). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700–1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

Після поразки шведської армії в Полтавській битві 27 червня 1709 р. Мазепа разом з Карлом ХІІ дістався до міста Бендери (нині місто Тігіна, Молдова), що знаходилося на території підвладній османському султану Агмеду ІІІ. У цьому місті він помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. Похований на околиці села Варниця, згодом був перепохований у церкві монастиря св. Юрія в місті Галац (нині місто в Румунії). Існують версії про знищення могили Мазепи під час воєнних кампаній XVIII – ХХ століть. Наприкінці 1950 – на початку 1960-х рр. церква св. Юрія була зруйнована. Нині місце знаходження праху гетьмана невідоме.

Борщак І. Іван Мазепа: життя й пориви великого гетьмана / Ілько Борщак, Рене Мартель. – Київ : Свенас, 1991. – 136 с.

Ця книга – життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи, однієї з найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, видатного полководця, громадського діяча. До неї увійшли також поеми В. Гюго і Дж. Байрона під назвою «Мазепа».

Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах / упоряд. Сергій Павленко. – Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 1054 с.

У книзі «Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах» вміщено царські розпорядження, універсали, листи гетьмана, кореспонденцію російських та українських урядовців, спогади сучасників подій, що відбувалися протягом 1687–1710 рр. і безпосередньо впливали на життя України. У збірці джерельних матеріалів також представлені акти місцевого самоврядування, церковні грамоти.

Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / упоряд. Сергій Павленко. – 2-ге вид. – Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 1144 с.

У книзі вміщено 900 документів, які висвітлюють спосіб життя, економічні, політичні інтереси провідної верхівки Гетьманщини та гетьмана Івана Мазепи.

Доманицький В. Націотворча роля гетьмана Мазепи / Віктор Доманицький. – Чикаго, 1960. –  50 с.

У книзі автор розповідає про життєвий шлях легендарного гетьмана, борця за незалежність українських земель Івана Мазепи.

Журавльов Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда / Д. В. Журавльов. – Харків : Фоліо, 2007. – 382 с.

Іван Мазепа – одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають гарячі суперечки як фахових істориків, так і аматорів. А також людей, взагалі далеких від історичних перипетій. Політичний діяч, військовий, дипломат, меценат… Мало кому випала така цікава й  непроста доля за життя та після смерті. То хто, зрештою, такий Іван Степанович Мазепа? Приятель царя Петра, один із перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного – і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий соборів , що дотепер є окрасою багатьох українських міст, – і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що нерідко виголошувалася з тих самих соборів; зазвичай неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор – і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найризикованішу й найголовнішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII  століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів…

Можливо, той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу Мазепи – одного з найколоритніших, найцікавіших українців.

Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба / Борис Крупницький. – Київ : Україна, 2003. – 240 с. : іл.

У книзі розкривається життя і діяльність Івана Мазепи на фоні бурхливих політичних подій кінця XVII – початку XVIII ст. У додатках вміщено листи гетьмана до різних осіб, його універсали, донесення російському царю тощо.

Мазепа / упоряд. Ю. І. Іванченко. – Київ : Мистецтво, 1993. – 240 с. : іл.

Мазепа – герой чи Мазепа – зрадник українського народу? Відповідь на ці запитання читач знайде в збірнику, присвяченому життю одного з найосвіченіших діячів української історії, видатного державця, гетьмана України, який у світовій галереї політиків посідає одне з найпочесніших місць. Книга ілюстрована репродукціями з творів давнього українського, російського та західноєвропейського мистецтва.

Лепкий Б. Мазепа  / Богдан Лепкий. – Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2004. – 568 с.

У книзі вміщено повісті «Не вбивай» і «Батурин» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Б. Лепкого. У творах відбито складність, героїку і трагізм мазепинської доби напередодні фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненавиство – все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишає байдужими нашого сучасника, викладає асоціації з нинішнім буттям України й українців.

Листи Івана Мазепи. 1687–1691 / упоряд. та авт. передм. В. Станіславський. – Київ : Інститут історії України НАНУ, 2002. – Т. 1. – 480 с.

У книзі вперше публікуються 215 листів українського гетьмана Івана Мазепи. Які відносяться до початку його правління. Переважно документи адресовані представникам верхівки Російської держави. Тематично вони охоплюють широкий спектр питань життя тодішньої Гетьманщини, з акцентуванням на військово-політичній проблематиці.

Павленко С. О. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники / С. О. Павленко. – Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2004. – 602 с.

Сергій Павленко вперше ґрунтовно знайомить читача з членами команди гетьмана І. Мазепи, його соратниками та прибічниками, показує їхню роль у контексті подій 1687–1709 рр. Дослідження про найвизначніших діячів оточення зверхника України містить багато важливого фактажу для розуміння причин поразки мазепинців під час повстання за визволення Гетьманщини з-під опіки Москви.

Биковська В. Ф.,

завідувачка сектором читального залу № 3 історичного факультету.