Тільки пам’ять не сивіє

  • -

Тільки пам’ять не сивіє

Друга світова війна – глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року.

У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та антигітлерівську коаліцію («союзники»). Безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. Супротивні держави кинули всі економічні, промислові та наукові можливості на потреби фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами. Загальні людські втрати оцінюються від 50 до 80 мільйонів осіб, більшість із яких були мешканцями Радянського Союзу та Китаю. Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.

Основними причинами війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою Версальською системою та агресивна експансіоністська політика нацистської Німеччини, Японії та Італії. 1 вересня 1939 року гітлерівські війська вторглися в Польщу. 3 вересня Велика Британія та Франція оголосили Німеччині війну. Упродовж 1939–1941 років завдяки серії успішних військових кампаній та низки дипломатичних заходів нацисти захопили більшу частину континентальної Європи. У той же час Радянський Союз анексував (повністю або частково) території сусідніх європейських держав: Польщі, Румунії, Фінляндії та країн Балтії, що відійшли до його сфери впливу на підставі Пакту Молотова-Ріббентропа. Після початку бойових дій в Північній Африці та падіння Франції в середині 1940 року війна продовжилась, насамперед, між країнами Осі та Великою Британією, ВПС якої зуміли відбити німецькі повітряні атаки. У цей же час бойові дії поширились на Балканський півострів та Атлантичний океан. Японія окупувала частину Китаю та Південно-Східної Азії, взявши під контроль важливі джерела сировини.

22 червня 1941 року війська країн Осі чисельністю 3.5 мільйонів чоловік вторглися в Радянський Союз, маючи на меті завоювання «життєвого простору» у Східній Європі. Відкривши найбільший в історії сухопутний фронт, німецькі війська спершу доволі швидко окупували західні регіони СРСР, однак в битві за Москву зазнали поразки. В цей же час Японія віроломно напала на США та підкорила західну частину Тихого океану. Задля протистояння агресії країн Осі було створено Антигітлерівську коаліцію 26 країн, в окупованих державах розгорнувся рух опору. У лютому 1943 радянська армія здобула перемогу під Сталінградом. У Північній Африці німецькі та італійські війська зазнали поразки під Ель-Аламейном. Просування Японії було зупинено силами американців та австралійців у битві за Мідвей. У 1943 році після низки військових невдач Гітлера на Східному фронті, висадки союзників в Сицилії та Італії, що призвело до капітуляції останньої, і перемог США на Тихому океані, країни Осі втратили ініціативу та перейшли до стратегічного відступу на всіх фронтах. У 1944 році армії західних альянтів визволили Західну та Центральну Європу, у той час як радянські війська вигнали нацистських окупантів з власної території та країн Південно-Східної Європи.

Протягом 1944 та 1945 років Японія зазнала великих втрат у материковій Азії, у Південному Китаї та Бірмі; союзники знищили японський флот і оволоділи ключовими островами в західній частині Тихого океану. Німеччина опинилася в щільному кільці. До кінця квітня 1945 року радянські війська оволоділи значною частиною її території, зокрема й Берліном; Адольф Гітлер вчинив самогубство. 8 травня керівництво Вермахту підписало Акт про беззастережну капітуляцію. Ця дата вважається Днем перемоги над нацизмом в Європі. Після опублікування 26 липня 1945 Постдамської декларації та відмови Японії капітулювати на її умовах США скинули атомні бомби на міста Хіросіму і Нагасакі 6 і 9 серпня відповідно. У серпні 1945 Радянський Союз розгорнув бойові дії проти Японії. Неминуче вторгнення американців на японський архіпелаг, а також можливість інших атомних бомбардувань змусили керівництво даної острівної країни здатися. Акт про капітуляцію Японії підписали 2 вересня 1945 року на борту лінкора «Міссурі». Війна в Азії закінчилась, закріпивши загальну перемогу Антигітлерівської коаліції.

Друга світова стала наймасштабнішою і найкривавішою війною в історії людства, великим переломом ХХ століття, що докорінно змінив політичну карту і соціальну структуру світу. Для сприяння розвитку міжнародного співробітництва та запобігання майбутніх конфліктів було створено Організацію Об’єднаних Націй. Післявоєнний порядок утвердив гегемонію Сполучених Штатів і Радянського Союзу, суперництво яких призвело до утворення капіталістичного й комуністичного таборів та початку Холодної війни. Світовий вплив європейських держав значно ослаб, почався процес деколонізації Азії та Африки. Перед країнами, чиї галузі економіки були знищені, гостро стояла проблема їх відновлення. У Європі поряд з цим постало питання європейської інтеграції як способу подолання ворожнечі й створення спільної ідентичності.

Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку з даної теми.

Гальчак С. Поділля в роки Другої світової війни (1939–1945) : монографія / Сергій Гальчак. – Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2018. – 656 с.

У монографії досліджуються події, які відбувалися на теренах Поділля в роки Другої світової війни, внесок подолян у перемогу.

Гончаренко О. М. Система органів місцевого управління на території райхскомісаріату «Україна» та «військової зони». 1941–1944 рр. / О. М. Гончаренко, М. П. Куницький, О. Є. Лисенко. – Київ, 2014. – 151 с.

У праці розглядається комплекс питань, повязаних з функціонуванням окупаційного режиму на території України в роки Другої світової війни. Подано реконструкцію адміністративних структур, охарактеризовано їхню компетенцію й алгоритм діяльності.

Друга світова війна в історичній пам’яті України / [упоряд. : Л. Герасименко, Р. Пилявець]. – Київ ; Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. – 247 с.

У виданні представлено матеріали про причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій в історії українського народу ХХ століття – Другої світової війни. В основу праці  покладено ідею боротьби українського народу за власну Державу, яка не припинялась з поразкою національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Через відсутність незалежної української держави українці опинились по різні сторони фронту. У запропонованій книзі проаналізовано події, що відбувались на території України, починаючи від проголошення Карпатської України у березні 1939 р., і завершуючи подіями на Далекому Сході у вересні 1945 р.

На основі значного масиву матеріалів розглянуто основні аспекти формування історичної пам’яті українського народу про Другу світову війну в сучасній Україні.

Кашеварова Н. Г. Діяльність Оперативного штабу Розенберга з вивчення нацистами «східного простору» (1940–1945) / Н. Г. Кашеварова. – Київ : Інститут історії України, 2014. – Ч. 1 : Джерелознавче дослідження. – 552 с.

Монографія є комплексним дослідженням архіву Оперативного штабу райхсляйтера  Розенберга як джерельної бази з питань його наукової діяльності відповідно до нацистських постулатів та завдань Штабу, а також з історії нацистських досліджень країн Східної Європи, насамперед Білорусії, Росії, України, країн Прибалтики – складових поняття «східний простір». У першій частині розглянуто структуру Штабу, його функції та завдання, напрями пошукової, методичної і дослідної роботи, проаналізовано засади документотворення, охарактеризовано склад і зміст документів Штабу. Запропоновано джерелознавчу класифікацію цих документів за комплексними ознаками з урахуванням напрямів досліджень та ідеологічної основи діяльності Штабу. Висвітлюються питання  функціонування Штабу та специфіки і джерельної значимості його документів для розкриття діяльності нацистів щодо збирання, узагальнення та використання інформації, науково-дослідних розробок з різних сфер життя країн, окупованих нацистами під час Другої світової війни: історії, ідеології та пропаганди, внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, культури, науки тощо, а також їх історичних зв’язків з Німеччиною.

Окремо розглянуто діяльність Управління штабу та його відділів, робочих груп і зондерштабів та специфіку їхніх документів.   

Кашеварова Н. Г. Діяльність Оперативного штабу Розенберга з вивчення нацистами «східного простору» (1940–1945) / Н. Г. Кашеварова. – Київ : Інститут історії України, 2014. – Ч. 2 : Документи. – 992 с.

У другій частині монографії «Діяльність Оперативного штабу Розенберга з вивчення нацистами «східного простору» (1940–1945)» представлено низку документів Оперативного штабу за 1941 – початок 1945 рр. у вигляді факсиміле, супроводжених перекладом українською мовою. Вони висвітлюють засади створення Оперативного штабу, дають уявлення про ідеологічне підґрунтя та напрями його діяльності й структуру, її реорганізації, роль і місце різних підрозділів Оперативного штабу – окремих відділів Управління штабу, головних робочих груп «Остланд», «Україна», «Центр», зондерштабів – щодо пошуку та конфіскації книжкових, архівних, музейних зібрань, наукових цінностей на окупованих східних територіях, узагальнення та первинного наукового опрацювання ними інформації про окуповані території Радянського Союзу, а також використання результатів роботи Оперативного штабу іншими установами та організаціями.

Київ: війна, влада, суспільство. 1939–1945 (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації) / редкол : В. А. Смолій та ін. – Київ : Темпора, 2014. – 864 с.

У науково-документальному виданні подані матеріали про перебіг подій Другої світової війни в Києві. Крізь призму документів радянських спецслужб, нацистських каральних органів та цивільної окупаційної адміністрації, більшість з яких публікується вперше, авторський колектив збірника намагався простежити місце столичного соціуму в системі функціонування державних структур, показати вплив війни на життя пересічного городянина. Нові документи з галузевих державних архівів Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Державного архіву Київської області дають можливість відтворити цілісну картину життя міста в роки тотального насильства, подати контроверсійні точки зору, і зрештою, відповісти на питання, що найбільше хвилювало простих киян, яким чином вони влаштовували свій побут, виживали, долали скруту і нестатки, як будували свої взаємини з владою.

Кучер В. І. Україна у Другій світовій війні (1939–1945) : посіб. для вчителів / В. І. Кучер, П. М. Чернега. – Київ : Генеза, 2004. – 272 с.

У посібнику висвітлюється проблема «Україна у Другій світовій війні 1939–1945 рр.». Наскрізною ідеєю книжки є теза про внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини та її союзників. Розглядається питання боротьби українських національно-визвольних сил за українську незалежну державу, зусилля українського народу, спрямовані на зміцнення військової і економічної могутності колишнього СРСР.

На полях битв Другої світової війни: вихідці з України в європейському Русі Опору : науково-документальне видання / [упоряд. : А. Г. Філінюк, В. Г. Байдич, Ю. А. Клімчук]. – Хмельницький : ФОП Мельник А. А., 2019. – 296 с.

В книзі вперше у вітчизняній історіографії представлено документи і матеріали про учасників європейського Руху Опору періоду Другої світової війни з України. Видання відкривається великою вступною статтею, де узагальнено матеріал з історії участі українців у боротьбі з гітлерівськими загарбниками на території окупованих країн. У чотирьох розділах роботи подано численні архівні джерела, документи і матеріали музеїв, фрагменти спогадів, інтерв’ю безпосередніх учасників Руху опору та їхніх найближчих родичів, витримки і копії з документальних видань, фотографії тощо.

Насильство над цивільним населенням України : документи спецслужб. 1941–1944 / уклад. : В. Васильєв, Н. Кашеварова, О. Лисенко та ін. – Київ : Видавець В. Захаренко, 2018. – 752 с.

У  збірнику публікуються документи нацистських та радянських спецслужб з проблем насильства над мирним  населенням України часів німецько-радянської війни. Вперше перекладені українською мовою донесення айнзацгруп, документи органів НКВС УРСР дають можливість реконструювати механізми насильства та масові вбивства цивільного населення, знищення євреїв та ромів у ході Голокосту, хворих у психічних лікарнях, дітей, інвалідів у трудових колоніях та інтернатах, що здійснювалися на території України нацистами та їхніми союзниками. Переважна більшість документів уперше уводиться до наукового обігу та буде корисною для всіх, хто цікавиться історією України в роки Другої світової війни.

Україна в полум’ї війни. 1941–1945 / П. П. Панченко, О. І. Уткін, В. І. Горєлов та ін. – Київ : Україна, 2005. – 260 с.

Спираючись на фактичний матеріал, маловідомі архівні документи, автори детально аналізують оборонні і наступальні операції, проведені на території України у роки Великої Вітчизняної війни, показують масовий героїзм бійців і командирів Червоної армії у боях за визволення рідного краю від німецько-фашистських загарбників.

Україна у Великій війні 1939–1945 / упоряд. : Людмила Герасименко, Василь Расевич. – Київ : Емма, 2014. – 264 с.

У виданні представлено матеріали про причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій в історії українського народу ХХ століття – Другу світову війну. У запропонованій книзі проаналізовано події, що відбувалися на території сучасної України, або були пов’язані з діяльністю українців, починаючи від проголошення Карпатської України у березні 1939 р., і завершуючи подіями на Далекому Сході у вересні 1945 р. У праці описуються  війна, організація самооборони, буденне життя під різними окупаційними режимами, національно-визвольна боротьба українців та ідейно-політичні лінії розколу в середовищі українських націоналістів.

Велику увагу приділено питанням історії Другої світової війни, участі українців у радянсько-фінській війні, в радянсько-німецькій війні, в українсько-польському конфлікті, висвітлюється боротьба за Українську Самостійну Соборну Державу. Особливе місце у книзі відведено вкладові українців у розгром нацистської Німеччини. На основі значного масиву сучасних матеріалів розглянуто основні аспекти формування історичної пам’яті українського народу про Другу світову війну.

«Цей біль у серці не вщухає…» : збірка учнівських рефератів. – Львів : Кальварія, 2005. – 256 с.

Збірка видана за результатами Всеукраїнського конкурсу Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» на кращий реферат серед учнів шкіл старших класів середніх шкіл на тему «Доля постраждалих від нацистських переслідувань», який проводився з нагоди відзначення 60-річчя Дня Перемоги над фашизмом.

Биковська В. Ф., завідувачка сектору
читального залу № 3 історичного факультету