“Історичний поступ книгозбірні університету”

  • -

“Історичний поступ книгозбірні університету”

Дорогі користувачі!
Пропонуємо Вашій увазі інформаційну годину:
“Історичний поступ книгозбірні університету

Одним з найбільш яскравих періодів історії університетської бібліотеки був час відкриття й розгортання її діяльності в Кам’янець-Подільському державному українському університеті. Формування фундаментальної бібліотеки поряд з питанням бази і кадрів було одним з пріорітетних напрямів діяльності ректора професора І. І. Огієнка, переконаного в тому, що без книги немає університету. Саме тому, 1 вересня 1918 року, за два місяці до офіційного відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету, розпочала свою діяльність бібліотека. Нелегкою, але досить плідною була і залишається її діяльність. Разом з навчальним закладом вона пережила чимало реорганізацій, катаклізмів, що за особливостями розвитку дає підстави визначити ряд періодів її історії:

  • 1918-1921 р.р. – час становлення й розвитку бібліотеки у складі Кам’янець-Подільського державного українського університету;
  • 1921-1930 р.р. – бібліотека Інституту народної освіти – правонаступниця розформованої книгозбірні К-ПДУУ;
  • 1930-1933 р.р. – бібліотека Інституту соціального виховання;
  • 1933-1935 р.р. – книгозбірня Кам’янець-Подільського педагогічного інституту;
  •  З 1935 р. – розформована за рішенням влади;
  • 1939-1941 р.р. – книгозбірня довоєнного Учительського Інституту;
  • 1941-1942 р.р. – бібліотека створеного німецькою окупаційною владою Інституту народної освіти;
  • 1944-1947 р.р. – структурний підрозділ Учительського Інституту;
  • 1948-1997 р.р. – бібліотека Кам’янець-Подільського педагогічного інституту;
  • 1997-2003 р.р. – книгозбірня Кам’янець-Подільського державного університету;
  • 2003 р. – бібліотека Кам’янець-Подільського педагогічного університету.
  • 2008 р. і до сьогодні – бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;

Формування фонду започаткував перший ректор І. І. Огієнко, передавши до книгозбірні 114 книг. Він робив усе, щоб бібліотека стала повноцінною скарбницею знань, наукової інформації. До 1921 року, першої реорганізації університету, фонд зріс до  35951 примірників. У книгозбірні  працювали відомі українські бібліотекознавці, бібліографи – І. Г. Сливка, Ю. Й. Сіцінський, М. А. Плевако, С. О. Сірополко, Л. У. Биковський, М. І. Ясинський тощо.

В 1948 році, коли бібліотеку очолив фронтовик Й. І. Токар, її фонд налічував 13283 книги. Тоді бібліотека ютилася в найманій квартирі. А 1949 року була перенесена в приміщення колишньої чоловічої гімназії (нині історичний факультет). Вже 1963 року було розгорнуто читальний зал, відділи комплектування, бібліографії у відбудованому центральному корпусі.

Наприкінці 1967 року бібліотека налічувала 414896 примірників літератури.  Й. І. Токар в останній рік свого завідування (а віддав він бібліотеці 45 років наполегливої праці) довів бібліотечний фонд до 720 799 примірників, зробивши помітний внесок в історію як бібліотеки, так і вишу вцілому.

В 1972 році, після здачі прибудови, бібліотека отримала приміщення на 200 місць для читального залу і просторе, у два поверхи, для абонементу. На сьогодні, фонд центрального абонементу (основна книгозбірня університету) налічує понад 600000 примірників документів.

Важливим напрямом роботи є посилення та наповнення інформаційного ресурсу книгозбірні. Він реалізується, насамперед, шляхом закупівлі та дарунку книг. Щороку фонд поповнювався 10-15 тис. примірників книг. До 6 тис. книг може давати акція “Подаруй бібліотеці книгу”.

Серед активних меценатів на сьогодні – ректор, професор С. А. Копилов, О. М. Завальнюк, В. М. Федорчук, О. М. Федьков, Ю. А. Хоптяр, В. В. Олійник, А. Г. Філінюк та багато інших. Серед інших – професор Василь Верига з Канади, Євген Паранюк з Ною-Йорка, Олексій Раздорський з Санкт-Петербургу, радник посольства Республіки Польща в Україні з питань культури Ольга Гнатюк, колишній староста Саноцького повіту Богдан Струсь, бургомістр Санока Войцех Блєхарчик,  громадський діяч Павло Дорожинський та інші.

Отже, бібліотека, з її різногалузевим книжковим фондом, була і залишається головною ланкою інформаційної інфраструктури університету, забезпечує підготовку фахівців за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями і стандартами України.

Л. В. Ситник, завідувач сектору центрального абонементу