Життя для людей

  • -

Життя для людей

«Жизнь, ты с целью мне дана!»

(М. І. Пирогов)

210 років відзначаємо ми з дня народження великого вченого і громадянина Миколи Івановича Пирогова. Понад 150 років відділяють нас від того періоду, коли геніальний експериментатор, анатом і хірург, досягши творчого розквіту, по праву зайняв одне з провідних місць серед корифеїв медичної науки всього світу. Видатними відкриттями в найрізноманітніших галузях медицини він поставив себе вище від багатьох учених свого часу і у величезній мірі сприяв дальшому прогресові медичної теорії і практики, прогресові педагогіки.

Починаючи з дитячих років, про життя Пирогова в художньому стилі розповідається в книзі Б. Могилевського «Життя Пирогова»(1).Дитинство, навчання на медичному факультеті  Московського університету, участь у воєнних діях на Кавказі та Севастополі, хірургічна діяльність, робота в Одесі та Києві, життя в маєтку Вишні Подільської губернії (теперішня Вінницька область) описані цікаво для молоді. Тисячі нових операцій, впровадження наркозу, гіпсової пов’язки, сучасних медичних інструментів, розробка найточніших атласів, без яких не може обійтися ні один хірург… – важко найти нове, перше в медицині, до чого не був би причетний М.І.Пирогов. Про це розповів В.І.Порудомінський в книзі «Жизнь, ты с целью мне дана…»(2). Короткий опис життя і діяльності Миколи Івановича подає в своїй книзі «Н.И.Пирогов(1810-1881)» науковець І.С.Коган (3).  Пирогов був великим ученим, який зумів поєднати широкі медичні знання по морфології. Клініці, фізіології. Хірурги ніколи не забудуть ролі Пирогова в науці обезболювання, його знаменитій першій кістково-пластичній операції, його вчення про шок, рану та раневі ускладнення. Ніколи не забудеться його ініціатива по створенню Інституту сестер милосердя, організація військово-польової медичної допомоги. Особливо в роки Великої Вітчизняної війни цінувалася допомога сестер милосердя. Про це йдеться у книзі І.Руфанова «Н.И.Пирогов великий русский хирург и ученый»(4).Книгу –біографію Миколи Івановича Пирогова, присвячену пам’яті продовжувача справи вченого Миколи Ніловича Бурденко, написав С.Я.Штрайх(5). Все найкраще, що було створене генієм Пирогова, в повній мірі тепер служить дальшого розквіту охорони здоров’я. вітчизняній науці і практиці, нашому народу.

М. І. Пирогов – неперевершений організатор і творець основ воєнної медицини, які мають практичне значення і тепер. Він зрозумів причини, які породжували хаос і безладдя в справі надання допомоги пораненим і хворим і кращі роки життя, розквіт своїх творчих сил віддав служінню Батьківщині, організації воєнно-медичної справи, присвятивши їй чотири наукові праці. Цікаві і мемуарні і публіцистичні твори геніального лікаря і педагога. Один з них – «Севастопольские письма и воспоминания»(6).

Багато часу приділяв Пирогов і педагогіці., питанням підготовки народного вчителя. За словами Ушинського, Микола Іванович перший побачив у вихованні «не питання шкільної дисципліни, дидактики чи правил фізичного виховання, а найглибше питання людського духу». Що цікаво, визнаючи важкість виховання дітей, Пирогов доручає цю справу жінкам, як найвідповідальнішу справу, що вимагає чуйності та творчого ставлення. Він правильно намічав шляхи створення російської педагогічної науки, зібрати існуючий  досвід, встановити спільні основи методів виховання, виробити педагогічне мистецтво. Основні твори М.І. Пирогова, які мають відношення до педагогіки і виховання підростаючого покоління, зібрані у книзі «Избранные  педагогические сочинения»(7).

Останні роки свого життя відомий вчений і хірург М.І.Пирогов провів у мальовничому куточку Вінниці, маєтку «Вишня». Там він довгі роки жив і працював, там знаходиться його усипальниця, де знаходиться його забальзамоване тіло,  його маєток, весь в зелені, його улюблена липова алея, аптека, невелика лікарня, де вчений лікував пацієнтів, творив чудеса лікування. Про експозицію музею розповідає путівник «Музей-усадьба Н.И. Пирогова»(8). Раджу відвідати цей музей, це дуже пізнавально і цікаво.

Життю М.І. Пирогова на Поділлі присвячена стаття наших викладачів, доцентів Степана Дмітрієва і Анатолія Сурового(9). Вони висвітили успіхи вченого як у медичній , так і у педагогічній діяльності у цей Подільський період. Тут він показав зразки організації медичої допомоги населенню у складних умовах сільської місцевості. В різних містах України М.Пирогову споруджено пам’ятники, його ім’ям названі вулиці, лікарні, школи. В пам’яті народу М.І.Пирогов залишиться назавжди.

Список  літератури

  1. Могилевський Б. Життя Пирогова : повість про великого хірурга і педагога. Київ : Молодь, 1953. 279 с.
  2. Порудоминский В. «Жизнь, ты с целью мне дана!». Москва : Молодая гвардия, 1981. 208 с.
  3. Коган И.С. Н.И.Пирогов (1810-1881). Киев: Госмедиздат, 1946. 63 с.
  4. Руфанов И. Н.И.Пирогов великий русский хирург и ученый. Москва : Знание, 1956. 31 с.
  5. Штрайх С.Я. Николай Иванович Пирогов. Москва : Министерство ВС СССР, 1949. 174 с.
  6. Пирогов Н.И. Севастопольские письма и воспоминания. Москва : Академия наук СССР, 1950. 649 с.
  7. Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения. Москва : Академия педагогических наук СРФСР, 1953. 751 с.
  8. Собчук Г, Кланца П. Музей-усадьба Н.И.Пирогова : путеводитель. Одесса : Маяк, 1984. 79 с.
  9. Дмітрієв С.. Суровий А. М.І.Пирогов і Поділля. Хмельниччина. Дивокрай. 2005. №1-2. С.42-44.

Клімчук Т. П., бібліотекар ІІ-категорії