На Аскольдовій могилі – український цвіт

  • -

На Аскольдовій могилі – український цвіт

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917–1921 років.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФР. 27 січня 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, Київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

Століття тому держава не змогла зберегти свою незалежність через чвари, розбрат та зовнішніх ворогів, тож трагічна історія тих часів сьогодні має стати уроком для України.

З нагоди цієї події в читальному залі історичного факультету організована книжкова виставка «На Аскольдовій могилі – український цвіт».

На виставці експонується література, яка висвітлює тернистий шлях України до незалежності. Серед представлених на виставці видань – книга «Крути, січень 1918 року», куди увійшли невідомі і маловідомі документи, свідчення, спогади учасників бою під Крутами.

Зацікавлять читачів матеріали видань «Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року», «Героїка трагедії Крут», «Крути». В цих виданнях на основі спогадів учасників бою, роздумах сучасників осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім’я своєї Вітчизни. Ми повинні знати і пам’ятати історію, що вмита кров’ю і сльозами.

Биковська В. Ф., завідувач сектором читального залу
історичного факультету