Видатна спадщина (915 років тому (1106, лютий), князь Володимир Мономах уклав перший дидактично-художній твір Київської Русі «Повчання»)

  • -

Видатна спадщина (915 років тому (1106, лютий), князь Володимир Мономах уклав перший дидактично-художній твір Київської Русі «Повчання»)

У Х-ХІ ст. з’явилися оригінальні руські повчання, які мали не лише морально-дидактичний пафос у християнському дусі, а й представляли світське імперативне письмо, засноване на загальнолюдських моральних цінностях. Для повчань характерні настановчий тон, тлумачення духовних цінностей з метою виховання передусім справжнього християнина, високоморальної людини.

Київському князю Володимиру Мономаху (1053 – 1125) приписують «Повчання», яке збереглося в єдиному списку у складі Лаврентіївського літопису під 1096 р. і вперше опубліковане у 1793 р. російським графом, істориком Олексієм Мусіним-Пушкіним (1744 – 1817). Проте дотепер питання авторства залишається дискусійним. Існує гіпотеза, що цей твір був написаний на замовлення анонімним автором.

В оригінальній писемній спадщині Київської Русі “Повчання” Володимира Мономаха – його духовний заповіт дітям – вирізняється насамперед своїм особистісним характером. І хоч формою воно цілком відповідає тогочасним настановам літературної діяльності, змістом – надзвичайно близьке до світського життя, його щоденних турбот. З «Повчання» постає цікавий образ князя-хазяїна, що в своїй маленькій державі держить лад і порядок, як у своїй хаті, дорожить кожною дрібницею і кожною людиною.

«Повчання» («заповіт дітям», «політичний заповіт», «передвиборна програма», «автобіографічна повість», «духівниця») з літературного погляду цілком відповідає жанровому канону. За змістом «Повчання» умовно поділяють на такі структурні частини:

Білоус П. В. Історія української літератури ХІ-ХVІІІ ст. : навч. посіб. / П. В. Білоус. – Київ : ВЦ «Академія», 2012. – С. 92-99.

Грицай М. С., Микитась В. Л., Шолом Ф. Я. Давня українська література : підручник / М. С. Грицай, В. Л. Микитась, Ф. Я. Шолом. – Київ : Вища школа, 1989. – С. 50-52.

Грушевський М. Історія української літератури : в 6 т. 9 кн. Т.3. / М. Грушевський. – Київ : Либідь, 1993. – С. 22-23.

Карпіловська Є. А., Тарновецька Л. О. Українська література ХІ – ХVІІІ століть : хрестоматія з коментарями / Є. А. Карпіловська, Л. О. Тарновецька. – Чернівці : «Прут», 1997. – С. 38-43.

Кусков В. В. История древнерусской литературы / В. В. Кусков. – Москва : Высшая школа, 1989. – С. 69-73.

Литература Древней Руси : хрестоматия. – Москва : Высшая школа, 1990. – С.104-122.

Лихачев Д. С. Исследования по древнерусской литературе / Д. С. Лихачев. – Ленинград : Наука, 1986. – С. 137-140.

Орлов А. С. Владимир Мономах А. С. Орлов. – Москва-Ленинград, 1946. – 190 с.

Повість врем’яних літ / худож.-оформлювач А. С. Ленчик. – Харків : Фоліо, 2008. – С. 158-164.

Полєк В. Т. Історія української літератури Х – ХVІІ століть / В. Т. Полєк. – Київ : Вища школа, 1994. – С. 37-40.

Хрестоматія давньої української літератури. – Київ : Рад. школа, 1967. – С. 79-84.

Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – Київ : ВЦ «Академія», 2008. – С. 86-89.

Шешеня Р. М. Князь Володимир Мономах (1113 – 1125 рр.) – «Повчання дітям» / Р. М. Шешеня // Дитина з особливими потребами. – 2019. – № 10. – С. 25-29.

В. П. Чопик, бібліотекар читального залу №2