Author Archives: Admin

  • 0

  • 0

  • 0

Велетень духу (до 270-річчя від дня народження Йоганна Вольфганга Гете (1749-1832), німецького поета та мислителя)

За своє довге життя Й.-В. Гете прожив кілька творчих життів. Він увійшов у німецьку літературу з геніальним «Вертером» і покинув її, опублікувавши другу частину геніального «Фауста». Завдяки Гете німецька література стала всесвітньою. Але література була тісна для нього. Він захоплювався мінералогією — будинок Гете у Веймарі заставлений громіздкими зразками геологічних порід. Він прагнув знати все. У ті часи, коли людина з упевненістю називала себе homo sapiens — «людина розумна», люди вірили в те, що можна бути енциклопедистом.

Творча спадщина Гете величезна. Після нього залишилося 1600 віршів. У найповнішому (Веймарському) виданні його літературні твори, не рахуючи листів і щоденників, займають 56, а наукові — 12 томів.

Гете народився у Франкфурті-на-Майні в знатній бюргерської сім’ї, отримав хорошу домашню освіту. Студентське життя Гете починається у Лейпцизі — на той час самому прогресивному науковому центрі Німеччини. Університетське викладання стомлювало юнака і у 1770 році Гете вступає до Страсбурзького університету. Тут він познайомився з Гердером — великим знавцем світової поезії. Гердер навчив Гете любити та розуміти Шекспіра й повернув його увагу до світу легенд та переказів. Навколо Гердера і Гете збирається гурток молодих поетів і драматургів. Цей період творчості Гете (до 1775 р) прийнято називати періодом «Бурі і натиску» ( «Sturm und Drang»). Їх творчою програмою було руйнування классицистичних норм. Вони протиставляли міркуванням суспільної користі священне право людської особистості.

Першим драматичним твором Гете, який привернув до нього загальну увагу, стала історична драма «Гец фон Берліхінген».

У серпні 1771 року Гете повернувся до Франкфурта ліценціатом прав і зайнявся адвокатурою, яка його втім мало цікавила. Триває його захоплення літературою для театру. Він пише історичну трагедію «Егмонт». Ця трагедія неодноразово ставилася на сценах різних театрів за участю найбільших акторів, до неї Бетховен у 1810 році написав геніальну музику.

Шедевр «Страждання юного Вертера» став книгою, яка прославила Гете на весь світ.

У 1775 році на запрошення герцога Саксен-Веймарського Карла-Августа, Гете переїхав у Веймар. У 1782 році за сприяння герцога Гете отримав дворянство і зайняв пост першого міністра. Завдяки Гете Веймар став центром художніх та наукових інтересів тодішньої Німеччини.

Найвизначнішим твором зрілого Гете стала драматична поема «Фауст», над якою він працював біля 60 років. Протягом усієї творчості він у різні періоди повертався до роботи над «Фаустом» для завершення свого першого задуму.

У п’єсі, дія якої одночасно розігрується і на театральній сцені та між раєм і пеклом, вирішуються питання про стосунки світу й людини, суті людини, ставлення людини до Бога та людей.

Старість Гете відзначена появою його автобіографії «Моє життя. Поезія і правда» (1811-1814), у якій переплітаються дійсність та поетичний вимисел.

Останні роки Гете викликають подив перед його невтомною натурою. До останньої хвилини він цікавився всіма визначними явищами літератури, науки та суспільного життя. Хоча політичні події мало цікавили його. Вмираючи, Гете жалкував, що з ним щезнуть його великі знання, які він збирав усе життя. Він надіявся, що життя його продовжиться, щоб приносити користь науці. Свідки його смерті згадували, що, коли у нього відібрало мову, він продовжував писати рукою у повітрі.

Життя Гете — це приклад, як звичайна людина із плоті та крові змогла досягти надлюдських висот розуму та духу. ( За матеріалами статті: Дежуров А. Иоганн Вольфганг Гете // Гете И. В. Стихотворения. Страдания юного Вертера. — М. : Дрофа, 2007. — С. 3—25.)

Твори Й.-В. Гете

Гете И. В. Собрание сочинений: в 10 томах / И.В. Гете ; под общ. ред. Н. Вильмонта, Б. Сучкова, А. Аникста. — М.: Художественная литература, 1975 — 1980 г.

До зібрання творів увійшли проза та поетичні твори класика світової літератури Йоганна Вольфганга Гете. Це є останнє друковане багатотомне видання творів Гете російською мовою в перекладах таких майстрів, як Микола Вільмонт, Наталія Ман, Вільгельм Левик, Михайло Лозинський та ін.

  • Т. 1 : Стихотворения. — 1975. — 528 с.
  • Т. 2 : Фауст. — 1976. — 512 с.
  • Т.3 : Из моей жизни. Поэзия и правда. — 1976. — 718 с.
  • Т. 4 : Драмы в прозе. — 1977. — 494 с.
  • Т. 5: Драмы в стихах. Эпические поэмы. — 1977. — 624 с.
  • Т. 6 : Романы и повести. — 1978. — 480 с.
  • Т. 7: Годы учения Вильгейма Мейстера. Роман. — 1978. — 526 с.
  • Т. 8 : Годы странствий Вильгейма Мейстера, или Отрекающиеся. — 1979. — 462 с.
  • Т. 9 : Воспоминания и встречи. — 1980. — 495 с.
  • Т. 10: Об искусстве и литературе. — 1980. — 510 с.

Гете И. В. Стихотворения. Страдания юного Вертера / И. В. Гете ; пер. с нем. —М. : Дрофа. — 2007. — 475 с.(Библиотека зарубежной классики)

До книги увійшли вірші, роман «Страдания юного Вертера», трагедія «Фауст». У додатку розміщені уривки з книг Й.В. Гете «Моя жизнь. Правда и поэзия», а также фрагменти з народної книги про доктора Фауста, яка вийшла друком у 1587 р.

Гете Й.- В. Фауст. Лірика [Текст] : пер. з нім.: Для старш. шк. віку / Й. В. Гете ; мал. І. Гаврилюк ; передм. Д. Наливайко. – К. : Веселка, 2001. – 478 с.: іл. – (Шкільна бібліотека).

До книжки увійшли філософська трагедія «Фауст» та кращі зразки лірики Гете різних років.

Текст трагедії «Фауст» та примітки надруковані за видання Гете Й-В. Фауст. — К. : Дніпро, 1981 у перекладі Миколи Лукаша. Переклад Лукаша є першим повним українським перекладом «Фауста», який побачив світ у 1955 р.

Гете И. В. Фауст: трагедия / И. В. Гете ; пер. с нем. Б. Пастернака. — М. : Мартин, 2006. — 512 с. (Избранная классика).

Це видання знайомить читача з великим твором Гете у перекладі Бориса Пастернака, який був здійснений у 1948-1953 рр.

Обидві частини трагедії передані поетом натхненно, поетично, з тією неприборканістю, майже буйством фантазії, якою відрізняється геніальний оригінал.

Гете И. В. Рейнеке-лис / И. В. Гете. — М. : Художественная литература, 1984. — 192 с. : ил.

Рейнеке-Лис — це герой французької середньовічної сатиричної епопеї — «Романа про Лиса», який є пам’яткою французької міської літератури кінця XII-XIV ст. Цей епос користувався величезною популярністю й у сусідніх з французами німецьких народів (фламандці, голландці, німці, англійці). І ось у 1180 р. Генріх Лицемер перевів німецькою мовою одну з французьких версій роману. У XIII столітті з’явилася його фламандська обробка. До цієї версії сходять всі пізніші німецькі редакції «Романа про Лиса», в тому числі «Reineke de Vos» (1498), яким у 1793 р скористався Гете для написання своєї знаменитої поеми в гекзаметрах «Рейнеке-Лис».

«Рейнеке-лис» — сатира на феодальне суспільство. Під масками звірів у поемі виведені представники всіх станів: великі феодали в образах ведмедя, вовка, борсука і дрібна сошка — зайці, кури, півні, синички. У центрі поеми — хитрий лис, який завжди залишає в дурнях своїх ворогів і супротивників.

Гете И. В. Избранные философские произведения / И. В. Гете. – М. : Наука, 1964. – 520 с.

Це видання філософських творів Й.-В. Гете включає основні праці, що характеризують філософські погляди великого німецького поета та мислителя.

Книга містить твори Гете, що охоплюють як загальні, так і соціально-філософські проблеми. До видання включені не тільки завершені твори, а й численні фрагменти з різних праць Гете, що представляють винятковий інтерес.

У книзі, як правило, витриманий хронологічний принцип, за деякими винятками. У вигляді додатку дані знаменитий вірш Гете «Прометей», сповнений гуманістичного сенсу, найважливіші філософські фрагменти з обох частин «Фауста» і філософська лірика.

Видання включає як раніше перекладені твори, так і праці, які раніше не перекладались. Нові переклади виконані І. А. Вереіною і А. А. Поповою за Веймарським виданням творів Й. В. Гете (Goethes Werke, herausgegeben im Auftrage der Großherzogin Sophie von Sachsen Weimar). Надалі це видання дається скорочено — W. Римська цифра вказує відділ, арабська – том. Усі старі переклади звірені з цього ж видання. Нові переклади звірені Г. А. Гальперіним.

Редакція дякує науковим співробітникам Державного дослідного центру класичної німецької літератури у Веймарі, відділу Coethe-Wörterbuch Академії наук в Берліні, музею Ернеста Геккеля в Єні за допомогу при підготовці цього видання і за надання цінних матеріалів.

Гете И.В. Из моей жизни. Поэзия и правда / И.В. Гете. — М. : Художественная литература, 1969. — 608 с.

«Поезія і правда» — знаменита книга мемуарів Гете, над якою він працював значну частину свого життя (1810-1831). Розповідь охоплює дитячі та юнацькі роки поета і доведена до 1775 року. Багато в чому «Поезія і правда» — вершина реалістичної прози Гете. Твір Гете не тільки знайомить нас з тим, як складалася духовна особистість самого письменника, а й ставить перед собою новаторське на той час завдання — «змалювати людину у її відношенні до свого часу».

В основу даного нового перекладу покладено текст ювілейного видання Котта Повного зібрання творів Гете, яке має своїм витоком фундаментальне веймарського видання і тим самим звертається до канонічного тексту останнього прижиттєвого видання Зібрання творів Гете 1829-1830 рр. Частина четверта з’явилася в посмертних томах того ж видання у 1833р. Коментарі спираються на велику частину літератури, але перш за все на коментарі Еріха Трунца (гамбургське видання), Ріхарда Мейера (ювілейне видання Котта) і акад. В.І.Жирмунського (Гете И. В. Собр. соч. в 13 томах, Гослитиздат, М., т. IX, 1935, і т. Х, 1937).

Гете И.В. Западно-восточный диван / И. В. Гете ; отв. ред. И. С. Брагинский. — М. : Наука, 1988. — 896 с.

Публікація у 1819 р. «Западно-восточного дивана» Й.-В. Гете засвідчила формування у новий час найцікавішого явища у світовій культурі — західно-східного літературного синтезу.

«Диван» означає «збірник», «збори». Спочатку Гете хотів озаглавити свій цикл віршів «Східний збірник (диван) західного поета». Звернення до тем і образів східної поезії дало Гете можливість повернутися до вільної творчої манери та подолати деякі принципи «веймарського класицизму», які його сковували. «Західно-східний диван», безсумнівно, є новим період у ліриці Гете. У віршах цього циклу відобразилися військові та політичні бурі, пережиті Європою в роки наполеонівських воєн, особисті переживання поета.

Деякі вірші є вільними перекладами з Гафіза, інші написані за мотивами його поезії, а також на сюжети і теми інших східних авторів; разом з тим багато віршів підказані Гете обставинами його особистого життя і громадськими настроями перших післянаполеонівських років. «Західно-східний диван» — поетична енциклопедія гуманізму Гете, потужне вираження його життєствердної філософії, синтезує в дусі вселюдського єднання минуле і сьогодення, Захід і Схід, ще один з його гімнів любові і красі. Цикл розділений на тематичні частини.

Література про життя й творчість Йоганна Вольфганга Гете

Аникст А. «Фауст» Гёте : литературный комментарий / А. Аникст. — М. : Просвещение, 1979. 237, [3] с.

У книзі подано різнобічний аналіз твору Гете, викладена його творча історія, охарактеризований його ідейний зміст. Автор знайомить з філософською і моральною проблематикою першої частини “Фауста”, коментує текст сцена за сценою, дає докладні характеристики головних дійових осіб, визначає особливості художнього методу та стилю твору

Вильмонт Н. Н. Гете : история его жизни и творчества / Н. Н. Вильмонт. – М. : Художественная литература, 1959. – 335 с.

Монографія, яку пропонує автор, є виправленим та доповненим виданням раніше опублікованого критико-біографічного нарису. Порівняно з попереднім виданням автор приділяє більше уваги ліриці Гете, яка складає одну з кращих глав із розповіді про його талант, його могутній поетичний дар. Якщо монографія є успішною у цьому відношенні, якщо читач відкриє для себе Гете-лірика, то автор буде вважати, що збулась одна з його кращих надій.

Книга показує читачеві світ Гете — природженого лірика. Саме у ліриці він найбільш величний, незаперечно прекрасний.

Канаев И.И. Иоганн Вольфганг Гете: очерки из жизни поэта-натуралиста / И. И. Канаев. — М.-Л.: Наука, 1964. — 264 с.

Важко назвати ім’я наукового генія минулих століть, про яке збереглося б таку силу-силенну матеріалу для вивчення його творчості, як про Гете: художні твори, які сам поет вважав ланками єдиної великої сповіді, автобіографічні роботи, щоденники, листи, записи розмов різних осіб з Гете, відгуки про нього сучасників і т.д. Гете знав, що він геній, і з цікавістю мислителя-натураліста спостерігав себе самого, намагаючись зрозуміти таке рідкісне «явище природи», яким він був.

У даній книзі міститься лише дуже обмежений вибір з цього обширного матеріалу відповідно до поставленим завданням: показати, по можливості об’єктивно, Гете як морфолога в процесі його становлення.

Конради К. О. Гёте. Жизнь и творчество. Т.1: Половина жизни / Карл Отто Конради ; пер. с нем. ;предисл. и общая редакция А. Гугнина. — М.: Радуга, 1987. —592 с.

Відомий німецький літературознавець професор Карл Отто Конраді у двохтомній праці розглядає проблеми життя і творчості Гете на тлі суспільного а духовного розвитку Німеччини ХVIII—ХIХ століття. Книга К.О. Конраді розрахована на широке коло читачів, які бажають глибше пізнати духовний світ великого німецького письменника.

Конради К. О. Гёте. Жизнь и творчество. Т.2: Итог жизни / Карл Отто Конради ; пер. с нем. ; общая редакция А. Гугнина. — М. : Радуга, 1987. — 648 с.

У другому томі монографії автор прослідковує життєвий і творчий шлях великого класика від подій Французької революції 1789-1794 рр. і до смерті письменника. Автор ґрунтовно інтерпретує не тільки найвідоміші твори Гете, але й менш відомі, що дає йому можливість показати художню еволюцію видатного німецького поета.

Шалагінов Б. Б.Шлях Гете: Життя. Філософія. Творчість / Б. Б. Шалагінов. – К. : Ранок : Веста, 2003. – 287 с. – (Б-ка вчителя зарубіжної літератури)

У посібнику розглядається життєвий і творчий шлях великого німецького письменника Й.-В. Гете. Показана еволюція філософських та естетичних поглядів митця,особливості його художнього методу на різних етапах творчості. Феномен Гете представлений різнобічно, у всій його складності та неординарності. Особлива увага приділяється аналізу художніх творів Гете, серед них значне місце посідає «Фауст» — вершина світової літератури. Ідейно-художні шукання митця представлені на тлі історії, філософії та літератури його часу. Відзначається великий вплив Гете на всю подальшу духовну культуру людства.

Підготувала:

Пшетаковська Оксана Іванівна


  • 0

  • 0