«Поклик служити мистецтву» (до 85-річчя від дня народження Лесі Дичко)

Леся (Людмила) Дичко – українська композиторка, педагогиня, музично-громадська діячка, Заслужена діячка мистецтв України (1982), Народна артистка України (1995), Лауреатка Національної премії України ім. Т.  Г. Шевченка (1989), секретар  правління Національної Спілки композиторів України, Почесний член Національної Спілки художників України (2006).

Леся Дичко народилась 24 жовтня 1939 року в Києві. У 1959 році закінчила Київську школу-десятирічку ім. М. В. Лисенка за класом теорії музики, Київську консерваторію (класичні композиції К. Данькевича й Б. Лятошинського, 1964), аспірантуру (керівник Б. Лятошинський і М. Пейко) у 1971 році. Прослухала курс лекцій з мистецтвознавства у Київському художньому інституті (1965-1972) і з історії театру в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1966-1969).

1965-1966 рр. — викладачка музично-теоретичних дисциплін Київського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, 1972-1974 – Київського художнього інституту, з 1965 – у студії при Національній  заслуженій капелі бандуристів України, з 1994 року – професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Леся Дичко «увірвалась» в український музичний простір у шістдесяті роки – роки оновлення і активного стильового накопичення. І з того часу її творчість – своєрідний «барометр» духовного стану національної музичної культури.

Творче обдарування Л. Дичко є воістину невичерпним. Вона – композиторка універсальна. Та найяскравіше, найпереконливіше її талант розкрився в хоровій творчості. Музика Л. Дичко – це сама  українська душа, співоча і віруюча, трагічна і могутня, мудра і безсмертна.

Внесок Л. Дичко в українське мистецтво є безцінним. Феномен її творчості ще тільки починають «розгадувати» музикознавці.

З нагоди 85-річчя від дня народження композиторки у читальному залі мистецької літератури оформлено книжкову виставку  «Поклик служити мистецтву».

Каталог виставки :

  1. Верещагіна О. Є. Історія української музики ХХ століття / О. Є. Верещагіна, Л. П. Холодкова. – Тернопіль : Астон, 2010. – С. 200-214.
  2. Грица С. Леся Дичко в житті і творчості /С. Грица. – Дрогобич : Посвіт, 2012. – 272 с.
  3. Музичний світ Лесі Дичко. – Київ : Музична Україна, 2013. – 12 с.
  4. Муха А. Композитори України та української діаспори : довідник / А. Муха. – Київ : Музична Україна, 2004. – С. 90-91.

Твори Л. Дичко:

  1. Дичко Л. Алькасар… Дзвони Арагона [Ноти]  : фрески для фортепіано / Л. Дичко. – Київ : Музична Україна, 2001. – 51 с.
  2. Дичко Л. Дві дитячі кантати [Ноти] / Л. Дичко. – Київ : Музична Україна, 1979. – 66 с.
  3. Дичко Л. Дитячі кантати [Ноти] / Л. Дичко. – Київ : Музична Україна, 1983. – 127 с.
  4. Дичко Л. Замки Луари [Ноти]  : фрески для фортепіано / Л. Дичко. – Київ : Музична Україна, 1994. – 37с.
  5. Дичко Л. Симфонічні фрески «Джерело» [Ноти]  : за картинами сучасних українських художників / Л. Дичко. – Київ : ГРОНО, 2017. – 128 с.
  6. Дичко Л. Українські писанки [Ноти] : сім поліфонічних варіацій для фортепіано / Л. Дичко. – Київ : Музична Україна, 1974. – 16 с.
  7. Дичко Л. Хорові твори [Ноти] / Л. Дичко. – Дрогобич : Посвіт, 2016. – Вип. 1. – 239 с.
  8. Дичко Л. Хорові твори [Ноти] / Л. Дичко. – Дрогобич : Посвіт, 2016. – Вип. 2.– 167с.
  9. Дичко Л. Червона калина [Ноти] : кантата на  тексти старовинних українських пісень ХІV- ХVІІ ст./ Л. Дичко. – Київ : ГРОНО, 2016. – 48 с.

Надія СКОРОПАД, бібліотекар читального залу мистецької літератури