“Майстер української драми” (до 180-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого)

180 років тому народився Іван Карпенко-Карий — драматург, актор і один із корифеїв українського театру. Його творчість стала вагомим внеском у розвиток літературної мови та формування класичної української драми. Його п’єси, сповнені яскравих характерів, соціальної глибини та сценічної дії, і сьогодні не втрачають своєї актуальності, нагадуючи про живу силу мистецтва.

Найправильнішу оцінку творчості кожного письменника дає час.

У скарбницю української драматургії вагому частку вніс великий драматург і талановитий актор Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), 180-річчя якого цього року відзначатиме громадськість України і світу.

Іван Карпенко-Карий багато зробив для збагачення та розвитку української літературної мови на народній основі. Він остаточно покінчив із літературно-соціальним пережитком ставлення до української мови як до “селянського жаргону”.

Іван Карпенко-Карий дав класичні зразки соціальної драми, комедії і трагедії. “Безталанна”, “Мартин Буруля”, “Хазяїн”, “Сава Чалий” та інші твори драматурга увійшли у золотий фонд як українського, так і світового письменства. Всі його п’єси є чудовим зразком великої драматургічної майстерності.

У фондах нашої бібліотеки широко представлені твори славетного письменника.

До книги “Майстер драми” [1] введено соціально-побутові та сатиричні комедії “Бурлака”, “Наймичка”, “Мартин Буруля”, “Розумний та дурень” та інші п’єси. Ці твори входять до програми загальноосвітніх навчальних закладів.

До збірника Івана Карпенка-Карого “П’єси” [2] ввійшли вибрані твори “Життєйске море”, “Чумаки”, “Безталанна”, “Сава Чалий”. В них зображується   козацьке життя,  сільське життя в Україні у другій половині ХІХ століття.

До видання “Сто тисяч. Хазяїн та інші п’єси” [3] увійшли соціально-психологічні драми, у яких висміюється людська жадібність, бездуховність та моральне спустошення.

Окрім художніх творів на книжкових полицях нашої бібліотеки можна знайти багато літературознавчих досліджень, присвячених вивченню життя та творчості Івана Карпенка-Карого. Цікавим для студентів філологів буде посібник Л. С. Дем’янівської “Іван Карпенко-Карий. Життя і творчість” [4].  Автор послуговується архівними і критичними джерелами, які тривалий час не були в обігу, свідомо замовчувалися. Пропонований посібник написаний на широкому документальному матеріалі.

“Літопис життя і творчості Карпенка-Карого”  [7] –  це хронологічний перелік найважливіших подій, епізодів і фактів з життя визначного драматурга кінця ХІХ – початку ХХ століття. До літопису включено близько 6000 дат, з якими пов’язані найцікавіші та найістотніші факти життя і творчості Івана Карпенка-Карого. Вони становлять певну цінність і для українського театру.

У посібнику для вчителів “Вивчення творчості  Івана Карпенка-Карого (І. Тобілевича) в школі” [5], Н. І. Падалка докладно розглядає життєвий і творчий шлях письменника, подає ґрунтовний аналіз комедії “Хазяїн” – найвизначнішого твору драматурга.

З серії біографічних творів “Життя славетних” особливе місце займає повість Івана Пільгука “Іван Карпенко-Карий (Тобілевич)” [6] . Вона написана про видатного українського драматурга, актора, режисера і театрального діяча. Книга створена на широкому матеріалі, з глибинним аналізом творчості письменника-демократа.

Брошура  О. П. Чугая “Класик української драматургії” [8], присвячена ювілею письменника, розрахована на широке коло читачів. Автор глибоко проаналізував життєвий і творчий шлях письменника.

Б. І. Шнайдер у своїй праці “Трагедія “Сава Чалий” Карпенка-Карого і українська історична драма ХІХ століття” [9] досліджує твір, який є найвищим досягненням української історичної драматургії і одним з видатних явищ світової драматургічної класики. Трагедія “Сава Чалий” не тільки витримала іспит часу, а дійсно розкрила перед нами всю велич свого невичерпно глибокого і прогресивного змісту, всю силу своєї художньої досконалості.

Іван Карпенко-Карий — це критик, театральний діяч, актор та видатний драматург, твори якого позначені динамічністю дії, яскравою сценічністю, яка і сьогодні не втрачає своєї актуальності. У народній пам’яті Іван Карпенко-Карий залишається передусім автором чудових п’єс, одним із корифеїв українського театру.

Список літератури:

  1. Майстер драми : драматичні твори І. Карпенка-Карого : навч. посібн. – Київ : Грамота, 2004. – 496 с.
  2. Карпенко-Карий І. П’єси / І. Карпенко-Карий. – Київ : Школа, 2005. – 319 с.
  3. Карпенко-Карий І. Сто тисяч. Хазяїн та інші п’єси / І.Карпенко-Карий. – Донецьк : ТОВ ВКФ “БАО”, 2007. – 383 с.
  4. Дем’янівська Л. С. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість / Л. С. Дем’янівська. – Київ : Либідь, 1995. – 144 с.
  5. Падалка Н. І. Вивчення творчості І. Карпенка-Карого (І. Тобілевича) в школі : посібник для вчителів / Н. І. Падалка. – Київ : Рад. шк., 1970. – 152  с.
  6. Пільгук І. Іван Карпенко-Карий (Тобілевич) / І. Пільгук. – Київ : Молодь, 1976. – 296 с.
  7. Цибаньова О. С. Літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого (І. К. Тобілевича) / О. С. Цибаньова. – Київ : Дніпро, 1967. – 451 с.
  8. Чугай О. П. Класик української драматургії / О. П. Чугай. – Київ : Знання, 1970. – 48 с.
  9. Шнайдер Б. І. Трагедія “Сава Чалий” Карпенка-Карого і українська історична драма ХІХ століття / Б. І. Шнайдер. – Київ : Ви-во АН УРСР, 1959. – 275 с.

 

Інна ОЗІМОВСЬКА, провідний бібліотекар   центрального абонементу