144 роки тому, а саме 15 січня 1882 року, в місті Брусилові, що на Житомирщині, народився Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) – особистість, що становить окрасу нації, українець, який поєднав у собі науковця, патріота і духовного лідера. Там він здобув початкову освіту в народній школі та продовжив навчання у Київській військово-фельдшерській школі. Згодом склав екстерном екзамен в Острозькій гімназії і в 1909 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира.
У 1911 році отримав звання приват-доцента та запрошення працювати на кафедрі мови й літератури цього ж університету. Там він почав викладати українською мовою і створив новий курс «Історія української мови».
Улітку 1918 року заснував Кам’янець-Подільський державний український університет і став його першим ректором. Прагнув створити осередок передової вищої української освіти, спираючись на традиції Америки та Європи.
Восени того ж року очолив Міністерство освіти УНР. На цій посаді затвердив новий український правопис, сприяв відкриттю українських гімназій, допомагав видавництвам, закликав духовенство служити рідною мовою. Перебуваючи на посаді, Огієнко в першу чергу звільняє чиновників, котрі перешкоджали українізації.
22 січня 1919 року Іван Огієнко взяв участь в організації Акту злуки Західноукраїнської Народної Республіки та Української Народної Республіки, завдяки чому цей день вважається державним святом Соборності України. Діяч пропагував ідею соборної літературної мови УНР і ЗУНР, брав активну участь у створенні Української автокефальної православної церкви.
Після поразки УНР у 1920 році емігрував до Польщі. Викладав українську мову у Львівській семінарії, був професором церковнослов’янської мови на богословському факультеті Варшавського університету. Заснував журнали «Рідна мова» та «Наша культура».
Був одружений із Домінікою Данилівною Шиманською, яка підтримувала його і вдома, і в еміграції. У подружжя було двоє синів та донька. Син Юрій воював в УПА і загинув, Огієнко тяжко пережив його смерть.
Овдовів 1937 року після смерті дружини від невиліковної недуги. У 1940 році Іван Огієнко постригся в ченці в Яблочинському монастирі (Польща), прийнявши ім’я Іларіон.
У 1947 році переїхав до Канади, де очолив церковне життя українців у Вінніпезі. У 1951 році став митрополитом Української греко-православної церкви Канади. Решту життя присвятив перекладу Біблії українською мовою (з грецької, єврейської та арамейської). Помер 29 березня 1972 року.
Пропонуємо Вам ознайомитися з книжковими виданнями, які детально висвітлюють відомості про життєвий шлях та неоціненну спадщину Івана Огієнка.
Книгу «Богдан Хмельницький» [1] автор починав писати в Швейцарії, а закінчував у Канаді. Та вперше вона друкується в Україні лише тепер – більш ніж через півстоліття від часу створення.
Сфальшований, представлений односторонньо російською і радянською офіційною історіографією високий житейський, державницький та громадянський чин видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького тривалий час потребував політично не заангажованого переосмислення. Автор поставив перед собою мету на основі доступних у діаспорі маловідомих архівних матеріалів розібратися в причинах і передумовах феномену Переяслава, за яким поступово починалася втрата Україною своєї самостійності й незалежності.
Для старшокласників і студентів, учителів і викладачів. Усіх, кому небайдужа ідея національного відродження.
Книгу Івана Огієнка «Історія українського друкарства» [2] радянські цензори відносили до особливо крамольних і небезпечних передусім тому, що автор аргументовано зруйнував усталені досі наукові стереотипи щодо вторинності, підпорядкованості українського друкарства російському. Чи не вперше в історіографії тут показано, яка руйнівна сила упродовж століть методично спрямовувалася з Петербурга й Москви на знищення волі українського друку, придушення української культури, заборону мови багатомільйонного народу. Так само переконливо доведено, як українське друковане слово, незважаючи на всілякі утиски, заборони і перепони, пробивалося до народу, будило його думку, піднімало з колін.
Для всіх, кому небайдужа ідея національного відродження. Може бути використано як навчальний посібник для студентів спеціальностей «Журналістика» і «Видавнича справа та редагування».
Однією з етапних праць ученого є «Історія української літературної мови» [3], яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як «душі нації», «найціннішого скарбу» народу. Водночас переконливо з’ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20–30-х роках ХХ століття.
Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, учителів, старшокласників, усіх, кому небайдужний процес ствердження української мови як державної.
Монографія Миколи Тимошика «Голгофа Івана Огієнка. Українознавчі проблеми в державотворчій, науковій, редакторській та видавничій діяльності» [4] – перше в Україні видання, в якому на основі архівних матеріалів колишніх спецфондів висвітлюється життєвий і творчий шлях видатного вченого-українознавця, патріота-державотворця Івана Огієнка (митрополита Іларіона), ім’я якого ідеологи тоталітарного режиму впродовж усіх підрадянських років забороняли вживати у будь-якому контексті.
Проаналізовано величезний пласт його наукової, публіцистичної, художньої, епістолярної творчості, обсяг якої можна вмістити в добру сотню томів. Вперше до наукового обігу залучено матеріали зарубіжних архівів, зокрема швейцарських.
Для студентів вищих навчальних закладів, науковців, викладачів. Може бути корисним для учителів та учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться джерелами духовності українського народу.
Книга ««Лишусь навіки з чужиною…». Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження» [5] (автор – Микола Тимошик) є першим в Україні та за кордоном ґрунтовним виданням, де життєпис не пізнаної й не поцінованої досі гідно на Батьківщині видатної постаті нашої історії – Івана Огієнка-митрополита Іларіона – подається в контексті ідеї українського національного відродження.
Розповідь побудована на невідомих досі архівних матеріалах, віднайдених і опрацьованих автором у Швейцарії, Канаді, а також у колишніх радянських спецфондах.
Книга приваблює читача особливістю авторської манери викладу матеріалу: щирістю й емоційністю, переконливістю й аргументованістю, напруженою сюжетною формою опису багатьох подій і фактів. Читаючи її, кожен мимоволі ніби переживає сповнене величі й драматизму, злетів і падінь, успіхів і розчарувань, перемог і поразок життя головного героя. Митарства і пошуки Огієнка-Іларіона та його однодумців непростими дорогами еміграції ніби накладаються на такі ж дороги і пошуки сотень тисяч земляків-українців, розкиданими житейськими й політичними обставинами в близьких і далеких світах, а їхні думки та сподівання співзвучні багатьом нашим сучасникам – як в Україні, так і в розсіянні сущих.
Дослідження складається з трьох частин – життєпису, аналізу вершин творчості та спогадів тих, хто працював з митрополитом Іларіоном і зберіг про нього добру пам’ять.
Окремо подається добірка матеріалів з канадської преси про проект підготовки й видання цієї книги.
Для всіх, хто цікавиться питаннями духовного і національного відродження України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Огієнко І. (Митрополит І.) Богдан Хмельницький/ Упоряд., авт. передмови і коментарів М. С. Тимошик. – 2-ге вид., випр. – К : Наша культура і наука, 2004. – 448 с.
- Огієнко І. (Митрополит І.) Історія українського друкарства/ Упоряд., авт. передмови М. С. Тимошик. – 2-ге вид., випр. – К : Наша культура і наука, 2007. – 536 с.
- Огієнко І. (Митрополит І.) Історія української літературної мови/ Упоряд., авт. передмови і коментарів М. С. Тимошик. – 2-ге вид., випр. – К : Наша культура і наука, 2004. – 436 с.
- Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка. Українознавчі проблеми в державотворчій, науковій, редакторській та видавничій діяльності: монографія / Микола Тимошик ; передмова М. Г. Жулинського. – Київ : Заповіт, 1997. – 231 с.
- Тимошик М. «Лишусь навіки з чужиною…». Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження: наукове видання / Микола Тимошик. – Вінніпег-Київ : Наша культура і наука, 2000. – 548 с.
Олеся МАРЦЕНКІВСЬКА, бібліотекар читального залу № 2