26 квітня 2026 року минає 40-ва річниця з дня найбільшої за всю історію людства катастрофи в ядерній енергетиці – аварії на Чорнобильській АЕС, яка забрала життя та здоров’я тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології України й загалом Європейського континенту. З тих пір у цю дату в Україні встановлено Міжнародний День пам’яті Чорнобильської катастрофи, який є днем щорічного вшанування всіх людей, хто загинув або постраждав у цій аварії, а також ліквідаторів її наслідків. На сьогодні тема радіаційної безпеки все ще є для нашої держави болючою та злободенною, оскільки на території України є ядерні об’єкти, які внаслідок російсько-української війни несуть потенційну загрозу нових жахливих катастроф.
З цієї нагоди пропонуємо читачам ознайомитися з книжковими виданнями, які детально висвітлюють відомості про події 40-річної давнини у Чорнобилі, а також їх наслідки для України та світу.
Монографія Барановської Н. П. «Чорнобильська катастрофа в публікаціях» [1] – перша в українській історіографії спроба оглянути значну кількість публікацій про найбільшу техногенну катастрофу XX століття з позицій історичної науки. До огляду включено публікації суспільно-політичного характеру, праці, що розкривають технологічні аспекти: проблеми атомної енергетики доаварійного періоду, аварію, її хід, причини та уроки. Окремі розділи присвячено екологічним та медичним наслідкам катастрофи. Значне місце посідає комплекс публікацій про зусилля з мінімізації наслідків катастрофи, зокрема спорудження укриття над зруйнованим 4-м енергоблоком та його проблеми, вирішення долі ЧАЕС та м. Славутича й ін. Спеціальні розділи присвячено зарубіжним публікаціям та ресурсам всесвітньої інформаційної мережі Internet. Книга призначена для науковців, викладачів вузів та студентів, для широкої громадськості, якій небайдужа проблема Чорнобиля в історії України.
У брошурі Васюти С. І. «Постчорнобильсьський період в Україні: національний досвід в контексті цивілізаційних стратегій» [2] проаналізовано постчорнобильський період в контексті національного історичного досвіду та світових перспектив соціально-економічного розвитку. Витоки та наслідки планетарної техногенної катастрофи простежені через соціальність сучасних еколого-енергетичних проблем, їх політичну складову.
Показано необхідність подолання стереотипів радянського соціально-економічного мислення, проаналізовано перспективу розвитку української енергетики, необхідність екологізації сучасних підходів до формування енергетичної політики в Україні.
Книга-есе Кірімова І. З. «Звізда Полин, або Запланована катастрофа» [3] розповідає, що Чорнобильська катастрофа не лише висвітлила знеосібне ставлення керівників колишнього СРСР до використання ядерної енергетики, але й засвідчила факт замовчування та брехні владних структур стосовно подій, які відбувалися на ЧАЕС як протягом її доаварійної роботи, так і (особливо) після техногенної катастрофи 26 квітня 1986 року. Ядерна аварія на 4-му блоці Чорнобильської атомної електростанції показала, як на долоні, що вона була запланована бездумністю. Як наслідок, забруднено викинутими з жерла реактора радіонуклідами величезні території теперішніх України, Білорусі та Росії.
У зв’язку з радіоактивним опроміненням багато людей, які проживали в епіцентрі катастрофи та навколо нього, померли, тисячі хворіють і не завше мають можливість безплатно лікуватися. Чорнобильська біда на кілька (якщо не на десятки) поколінь важким тягарем лягла на серця, душі та свідомість людей. Це застереження для всього людства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Барановська Н. П. Чорнобильська катастрофа в публікаціях / Н. П. Барановська. – К. : Інститут історії України НАН України, 2004. – 207 с.
- Васюта С. І. Постчорнобильсьський період в Україні: національний досвід в контексті цивілізаційних стратегій / С. І. Васюта. – К., 2001. – 131 с.
- Кірімов І. З. Звізда Полин, або Запланована катастрофа : Есе / І. З. Кірімов. – Ужгород : ІВА, 2006. – 56 с.
Олеся МАРЦЕНКІВСЬКА, бібліотекар читального залу № 2