Мама ‒ світло ніжності й добра (літературно-мистецька композиція)

Щороку другої неділі травня українці відзначають день найдорожчої у житті людини – мами. У цей день прийнято вітати матусь, дарувати їм квіти, листівки та подарунки. Це чудова нагода приділити увагу мамі та подякувати їй за турботу.

Сучасний День матері виник у Сполучених Штатах Америки завдяки Анні Джарвіс із Філадельфії, яка 1908 року запропонувала вшановувати матерів у пам’ять про свою передчасно померлу маму, яка була громадською діячкою. У 1914 році президент США Вудро Вільсон офіційно проголосив другу неділю травня національним святом.

В Україні ж свято Дня матері було запроваджено указом Президента України від 10 травня 1999 року. Окрім того, травень традиційно вважається місяцем Пречистої Діви Марії, символу материнства в українській культурі.

З цієї нагоди пропонуємо Вашій увазі підбірку пісень та віршів, присвячених усім нашим любим матусям.

ДОРОГІЙ МАТУСІ
Слова, музика та виконання: Ірина Лончина

Який сьогодні день? Сьогодні свято мами!
Цей день завжди святий, коли б він не прийшов.
Для тебе, дорога, стелю стежки піснями,
Тобі дарую я і ніжність, і любов,

Я дякую тобі, ріднесенька матусю,
За ласку і повчальнії слова.
І, щоб б там не було, до тебе я горнуся,
Щоб ти завжди щасливою була.

Та не завжди життя квітками устелялось
І падала не раз під тягарем журби,
Тернистим шляхом йшла та гордо піднімалась,
Вчила все долать, щоб уникать біди.

Чому в твоїх очах з’явилася сльоза?
Скажи, чи не моя у тім вина?..
Ти тільки не сумуй, для мене ти одна,
Пробач за все, матусю дорога.

Летить нестримно час і ми уже не діти,
Та, як тоді, я знов до матінки горнусь.
Я збережу твої священні заповіти,
І де б я не була до тебе повернусь.

В майбутнє я іду барвистими стежками
У пошуках усе нових ідей.
І лине до небес молитва щира мами
З проханням долі для своїх дітей,
З проханням долі для своїх дітей…

Посилання на відео:
https://www.youtube.com/watch?v=NJZTpid3Ue8

МАМІ
Слова, музика та виконання: Олександр Пономарьов

Коли лишаєшся один на самоті,
Коли немає більше сил далі йти,
Ти знов прийдеш туди,
Ти знов прийдеш туди,
З її долонь напитись чистої води.
Ми заблукали
Поміж різних вулиць і країн,
Та за безмежними думками
Більш не стало слів,
Ти бачиш білі сни,
Радієш цій весні,
Та знову згадуєш її на самоті!

Приспів:

Повертаюсь, повертаюсь,
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, мамо!

Так іноді буває сумно в далині,
Так хочеться кричати сильно від німоти,
Ми пишемо листи від літа до весни,
Та тільки бачимо її вуста у сні.
А десь далеко стихне спека і підуть дощі,
І знову полетять лелеки до її душі,
Я знов прийду туди, ти знов прийдеш туди,
З її долонь напитись чистої води!

Приспів. (2)

Посилання на відео:
https://www.youtube.com/watch?v=65ClGszB4JU

ПІСНЯ ПРО МАТІР

Слова: Борис Олійник, музика: Ігор Поклад, виконання: Антоніна та Ніна Матвієнко

Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,
Тільки ти, немов зоря,
Даленієш в небеса,
Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася
Теплим леготом.
Задивлялася білим лебедем,
Дивом-казкою
За віконечком, –
Сива ластівко,
Сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Вечоровою матіолою,
Житом-долею світанковою,
Житом-казкою,
Юним соняхом, –
Сива ластівко,
Сиве сонечко.

Посилання на відео:
https://www.youtube.com/watch?v=md4V7fmSI1w

ПІСНЯ ПРО РУШНИК

Слова: Андрій Малишко, музика: Платон Майборода, виконання: Квітка Цісик

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Посилання на відео:
https://www.youtube.com/watch?v=dF1j-SQzrCg

ЧЕКАЙ МЕНЕ, МАМО

Слова: Раїса Барчук, музика: Володимир Кузнєцов, виконання: гурт Дзвони

Чекай мене, мамо, і я повернуся.
Не вір тим, хто тіло моє не знайшов.
Я подихом вітру за душу борюся,
За твої молитви, за сльози й любов.

Розквітнуть каштани, зійдеться родина.
Накрий скатертину святкову на стіл.
Звільниться від ката моя Україна!
Й свобода ввірветься до міст і до сіл.

Чекай мене, мамо, і я повернуся!
Як сонечко раннє зійде край села.
Крізь біль в моїх ранах — тобі посміхнуся!
Й притиснусь губами святого чола…

Зніми чорну хустку й не думай найгірше.
В цім світі, рідненька, бувають дива.
Опишуть поети війну цю у віршах,
Й чіплятимуть серце вразливі слова.

Ми будем, матусю, читати їх разом.
Ти сива від років, а я від боїв.
Любов материнська не служить наказам,
Тож вимолить сина з далеких країв.

Посилання на відео:
https://www.youtube.com/watch?v=TYaG0vHaOt8

ЧУЄШ, МАМО

Слова: Михайло Ткач, музика: Олександр Злотник, виконання: Назарій Яремчук

Рідна мамо, добра ти моя ненько,
Мамо, мамо, вишенько біленька.
Чуєш, мамо, горлиця мені знову
Нагадала давню пісню колискову.
Мамо, мамо, горлиця, як ти, сива
Проліта крізь літа давнім спомином щаслива
Чуєш, мамо, більшого нема дива
За пісні, що ти дала, як папороть цвіла.

Приспів:

Що було – відбуло, наче сніг зійшло,
Наче сон перейшло молоде чоло.
Що було відбуло за туманом літ
Тільки ти, як тоді, розвидняєш світ.
Що було – відбуло, а тебе зову,
Запитай, запитай, чи я так живу.
Чуєш, ненько моя, вічна пісня та,
Що з дитинства несу через всі літа.

В полі, мамо, з пісні проросло жито,
Буде, мамо, наша пісня жити.
Мамо, мамо, пісня край твого поля,
Вічний сон солдата береже тополя.
Мамо, мамо, край сльози твого болю
Ти мені по війні дарувала щастя-долю.
Чуєш, мамо, учини ж мою волю
Доки світ в моїм вікні, даруй свої пісні.

Приспів.

Посилання на відео:
https://www.youtube.com/watch?v=DRNcn-asWo4

МАТЕРІ

Автор: Микола Луків

За все, що маю, дякую тобі,
За все, що маю і що буду мати…
Ночами сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати.

Немов пилину, світ мене крутив,
Ловив я мрію і мету високу.
Пробач мені, що тяжко завинив, –
Лишив тебе на старість одиноку.

Та й що я знав, коли із дому йшов,
Хіба я міг в ту пору зрозуміти,
Яка святиня – мамина любов,
Яка то мука – як лишають діти.

Аж отепер, як став я батьком сам
І час прийшов стрічать і проводжати,
Я знаю ціну тим святим сльозам,
Які тобі судилося спізнати.

Тому і сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати.
Тому спішу подякувать тобі
За все, що маю і що буду мати.

МАТИ

Автор: В’ячеслав Хурсенко

За плетеним тином хата маленька,
Чекає родину мати старенька,
І я поспішаю до рідного дому,
Забувши про горе, забувши про втому.

В натруджені руки я знов пригортаюсь,
Пробачте, що рідко, але сповідаюсь,
Про свої спокуси, що часто вам снились,
Про те, що ми, діти, до вас забарились.

О, мамо, я скучив за подихом печі,
За рідним садочком, що лине на плечі,
Я хочу присісти на збитім порозі,
І хліба поїсти, що сниться в дорозі.

МЕЛОДІЯ ДУШІ

Автор: Віктор Геращенко

Якби не чув мелодії такої,
То все б спокійно й лагідно текло.
А то почув цю пісню, і до болю,
Неначе жаром душу обпекло.

Вона пливе повільно над рікою,
Закутана в лунку вечірню млу,
І над простором тиші і спокою
Вирує, в’ється і бентежить слух.

Слова прості і лагідні про маму,
Крилом торкають душу без кінця.
І випливає, ніби із туману,
Мелодія, що полонить серця.

Вона цілком забрала мою душу
Й до серця прикипіла назавжди.
Тож, де б не був, мелодію я мушу
Безтямно шанувати й берегти.

ПРИСНИЛОСЯ, ЩО Я ВЕРНУВСЬ ДОДОМУ

Автор: Олександр Олесь

Приснилося, що я вернувсь додому…
Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,
Сміються в сонці золотому
Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,
Де мати жде мене й не жде,
Я скрикну “Матінко!” до неї,
Вона на груди упаде.

І будуть литись теплих сліз потоки,
І в них бринітимуть слова:
“Я ждала, ждала цілі роки
І в’яла, сохла, як трава…”

Іду зеленою межею
Кругом хвилюються жита,
І в’ється щастя над душею –
І на плечі нема хреста…

Прокинувсь в морі раювання
І все збагнув – і похолов…
Іду дорогою вигнання,
І по сліду моєму – кров.

СЕРЦЕ МАТЕРІ

Автор: Олекса Ющенко

Я не забуду і на мить
Про ніжність сонячного серця.
В дитини пальчик заболить,
А в серці матері озветься.

І доброта, і теплота
Поєднані у серці тому.
Пролинули грімкі літа,
А пам’ять поверта додому,

Де твій дитячий милий світ,
Де вчила слову рідна мати,
Де на сторожі ваших літ
Було найважче їй стояти.

ШАНУЙТЕ МАТЕРІВ

Автор: Лариса Козинюк

Шануйте матерів, святих Господніх дочок,
Бо їхні сльози – як густа роса –
З очей котилися повільно опівночі,
Нам кроплячи дорогу в небеса.

Щоб ми не дихали гріховним пилом світу
І не сліпив нам очі промінь зла,
Щоб ми могли протистояти вітру –
Молитвою нас мати берегла.

Щоб багатіли ми душею, а не грішми,
Ціну любові знали у житті…
Але розмови всі облишмо,
А пошукаєм почуття святі.

Ніхто з людей не любить так, як мати,
Ніхто не пробачає, як вона.
Їй перед Богом ще за нас відповідати,
А ми й не бачили, що в косах – сивина…

Що руки погрубіли від роботи,
Що зморшки впали на ясне чоло…
Але не зменшились душі її щедроти
І серце таке ж юне, як було.

Всі наші долі нею пережиті,
Їй біль дітей – немовби власний біль.
Її повчання – як волошки в житі,
А наш характер – як надутий джміль.

Її пісні, немов вечірні зорі,
Мережили нам безтурботні сни.
І коли снігом замітало все надворі,
Була нам мати квіткою весни.

Тож хай не в’яне материнська доля,
Хай не змовкає пісня на вустах.
Шануйте матерів – це Божа воля,
Вони ж свої нам віддали літа.

Нехай тепер радіють нашим крокам,
І щоб ці кроки – у небесний дім.
Немає матерів в нас одиноких,
Буває, діти залишають їх…

О, дай синівської нам, Господи, любові!
Дай слів прощення і подяки слів!
Щоб ми в житті завжди були готові
До ніг припасти наших матерів…

Олеся МАРЦЕНКІВСЬКА, бібліотекар читального залу № 2