Кожен період в мистецтві перебував та перебуває у власному історико-культурному та соціальному середовищі, він відповідає своїй епосі та часу, його уявленням, смакам та ідеологічним завданням. Кожен твір мистецтва відтворював естетику своєї доби, був продуктом власної епохи, продуктом своєї сучасності.
У кожному відреставрованому творі є частка душі, любові, таланту, тепло рук художника-реставратора, який відродив, надав раритету друге дихання, збагатив музейні колекції відреставрованими унікальними предметами історії та культури, примножуючи тим самим привабливість музеїв, заповідників, галерей.
Суть роботи реставратора – відновлення унікальних пам’яток культури. Вдихнути нове життя в творіння, що пережило на століття свого творця, не на багато простіше ніж провести складну хірургічну операцію. Зіпсувати шедевр пензля великого майстра недопустимо. В ім’я цього фахівцю-реставратору мало озброїтися інструментами і матеріалами, залізною витримкою, уважністю, акуратністю. Головне – профільні знання.
Пропонуємо огляд літератури для студентів спеціальності «Реставрація творів мистецтва» та фахівців-реставраторів.
У книзі М. Титова «Визначення та опис стану збереженості творів станкового живопису» [4] розглядаються основні види руйнацій, причини виникнення тих чи інших ушкоджень станкового живопису. Автор аналізує і методично спрямовує увагу читача на необхідність послідовного, пошарового обстеження та опису стану збереженості твору живопису, з метою розробки методики щодо усунення подальшої руйнації.
Навчальний посібник Т. Тимченко «Методи захисту основ станкового живопису (історія та сучасні технології)» [3] розглядає одне з важливих питань технології та реставрації станкового живопису – способи захисту основи. Аналізовано різноманітні відомості з теми, починаючи з античних часів і до наших днів; наведено результати досліджень ряду пам’яток. Критично переглянуто традиційну методологію реставрації відносно нашарувань на зворотному боці живопису, натомість запропоновано диференційований підхід та більш щадні методики. Обгрунтована важливість збереження захисних покриттів творів живопису з точки зору оптимальної збереженості пам’яток, з урахуванням сучасних засад етики реставрації.
У посібнику М. Титова «Техніка і технологія темперного жовткового іконопису» [5] викладена технологія створення ікони і давні рецепти виготовлення основи, левкасу, фарбового і захисного шарів; техніка виконання живопису різних шкіл; основи іконографії. Також подано словник фахових іконописних термінів та маловживаних слів.
Музеї України зберігають безцінні скарби національного та світового значення, які заслуговують на гідне піклування, увагу, кваліфіковану реставрацію. Цю високу благородну місію виконує найстаріша державна спеціалізована реставраційна інституція – Національний науково-дослідний реставраційний центр України в містах Києві, Львові, Одесі, Харкові.
Широкомасштабний культурно-мистецький та виставковий проєкт «Духовна велич: меморії видатних українців. Наукова реставрація», реалізований Національним науково-дослідним реставраційним центром України за підтримки українського культурного фонду є своєрідним дарунком колективу Центру до славної дати – 30-річчя Незалежності держави.
«Духовна велич: меморії видатних українців» [1] – каталог відреставрованих меморій видатних українських діячів ХVІІ – ХХ століття включає особисті речі, малярські, графічні твори, документальні пам’ятки, світлини, прижиттєві видання, книги з родинних бібліотек, одяг, меблі, предмети домашнього вжитку, що слугували непересічним особистостям – державним та громадсько-політичним діячам, вченим, письменникам, художникам, акторам, композиторам. У каталозі висвітлено результати унікальної творчої відповідальності праці художників-реставраторів.
У книзі відомого чеського художника-реставратора Б. Сланського «Техніка живопису та реставрації» [2] розповідається про історію розвитку техніки живопису та найважливіші етапи реставрації творів образотворчого мистецтва. На прикладах реставрації творів живопису і скульптури європейських країн автор науково обґрунтував причини передчасного старіння та руйнування живописних і скульптурних творів, розкрив способи їх відновлення і збереження.
У праці автор доступно виклав застосування фізичних і хімічних методів досліджень мистецьких творів, на прикладі яких розглядаються причини руйнування складових картини чи скульптури, підсумовано значний практичний досвід багатьох європейських країн, показано як треба готуватися до реставраційної роботи. Ці напрацювання не втратили свого значення до нашого часу. Вони дають уявлення про високий рівень вимог до реставратора, який наважився доторкнутися до шедеврів світового мистецтва. Впоратися з цим завданням зможе лише озброєний знаннями попередніх епох, високими принципами етики і культури реставратор. Адже саме на ньому лежить велика відповідальність за збереження мистецьких творів не тільки перед сучасниками, а й перед нащадками.
ЛІТЕРАТУРА:
- Духовна велич: меморії видатних українців. Наукова реставрація до 30-річчя Незалежності України : каталог виставкового проєкту. – Київ : Національний науково-дослідний реставраційний центр України, 2021. – 288 с : іл.
- Сланський Б. Техніка живопису та реставрації / Б. Сланський; авт. передм. та упоряд. І. Дорофієнко. – Київ : Мистецтво, 2009. – 304 с. : іл.
- Тимченко Т. Р. Методи захисту основ станкового живопису (історія та сучасні технології) / Т. Р. Тимченко. – Київ : Задруга, 2015. – 98 с. : іл.
- Титов М. Визначення та опис стану збереженості творів станкового живопису / М. Титов. – Луганськ : Світлиця, 2007. – 36 с. : іл.
- Титов М. Техніка і технологія темперного жовткового іконопису / М. Ф. Титов. – Київ : BONA MENTE, 2005. – 96 с. : іл.
Надія СКОРОПАД, бібліотекар читального залу мистецької літератури