Щороку 27 січня у світі вшановують пам’ять загиблих під час Голокосту – трагедії, яка також торкнулася України. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту засновано з ініціативи ООН, щоб світ ніколи не забував про скоєні нацистами звірства. Дата обрана не випадково – саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
Голокостом називають геноцид соціальних груп, яких нацисти вважали негідними на життя, в період з 1933 по 1945 роки – насамперед, євреїв. Їх за час геноциду було вбито близько 6 мільйонів, що становило приблизно третину єврейського населення всього світу. Також за роки існування Третього Рейху було вбито близько 3 мільйонів слов’ян – як радянських військовополонених, так і мирних мешканців; близько 2 мільйонів поляків (інтелігенції та активістів опору); близько 250 тисяч людей з інвалідністю та психічними розладами; близько 400 тисяч ромів.
На жаль, навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. У XXI столітті геноцид знову прийшов на українську землю разом з російсько-українською війною. Отже, мусимо докласти всі можливі зусилля для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.
Пропонуємо Вам ознайомитися з книжковими виданнями, які детально висвітлюють відомості про події Голокосту в Україні.
Науковий часопис «Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі» [1-3] засновано Українським центром вивчення історії Голокосту. Це видання надає місце для публікації дослідникам із України й інших країн, які спеціалізуються на вивченні історії Голокосту та інших геноцидів. Часопис має на меті:
- сприяти поглибленому висвітленню різних аспектів Голокосту на українських землях; виявленню спільного й особливого в історії Голокосту на окупованій нацистами території України порівняно з іншими регіонами колишнього СРСР, Східної та Західної Європи; дослідженню специфічних рис Голокосту в різних регіонах окупованої України;
- стимулювати до використання раніше не запроваджених до наукового обігу джерел, що зберігаються як в українських, так і в закордонних архівах, а також залучення джерел іншого характеру (свідчень, спогадів тощо);
- заохочувати використання полідисциплінарних підходів та участь у дослідницькому процесі фахівців у галузі соціології, політології, філософії й представників інших гуманітарних наук для створення комплексної та багатогранної картини історії Голокосту;
- здійснювати як реконструкції історичної послідовності подій, так і спроби інтерпретації причин і передумов Катастрофи європейського єврейства; проводити порівняльний аналіз конкретно-історичних і цивілізаційних аспектів Голокосту та інших геноцидів, місця й ролі єврейського чинника в культурно-історичних процесах в Європі, що передували Голокосту чи сталися після нього.
У книзі «Нариси з історії та культури євреїв України» [4] (упорядники: Леонід Фінберг, Володимир Любченко) представлені нариси з історії та культури євреїв, які проживають на території сучасної України, починаючи з прадавніх часів до сьогодення. Нариси висвітлюють різноманітні сторони життя євреїв, віковічні традиції та побут, виникнення хасидизму, розвиток єврейської літератури та друкарства, українсько-єврейські взаємини впродовж століть, трагічну долю українського єврейства під час Голокосту. Частина текстів книги – це нариси про історію єврейського мистецтва, літературу, книговидання, архітектуру, становлення та розвиток єврейського театру та кінематографу.
Для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, студентів та інших зацікавлених читачів.
Книга «Щоденник Львівського Гетто. Спогади рабина Давида Кахане» [5] – свідчення духовної особи, рабина Давида Кахане про трагічну долю львівських євреїв періоду фашистської окупації, про власний порятунок, порятунок дружини й доньки у монастирях Студійського уставу, резиденції митрополита Шептицького, його роздуми про сенс Голокосту.
Вперше подаються спогади українців-галичан про рабина Кахане, інформація про галицьких рабинів і католицьке духовенство часів Другої Світової війни.
Становить інтерес для істориків, краєзнавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, перспективою міжнаціональних взаємин.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі: Науковий часопис / Український центр вивчення історії Голокосту. – 1 (2). – 2007. – 216 с.
- Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі: Науковий часопис / Український центр вивчення історії Голокосту. – 1 (3). – 2008. – 208 с.
- Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі: Науковий часопис / Український центр вивчення історії Голокосту. – 2 (4). – 2008. – 192 с.
- Нариси з історії та культури євреїв України / упор. Л. Фінберг, В. Любченко. – Київ : Дух і літера, 2005. – 440 с. – (Серія: «Бібліотека Інституту юдаїки»).
- Щоденник Львівського Гетто. Спогади рабина Давида Кахане/ Упорядн. Ж. Ковба. – Київ : Дух і літера, 2003. – 267 с. – (Серія: «Бібліотека Інституту юдаїки»).
Олеся МАРЦЕНКІВСЬКА, бібліотекар читального залу № 2