«…Нема більшого гонору для інтелеґентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю»
Іван Пулюй
2 лютого – 180 років із дня народження Івана Пулюя (1845-1918), фізика, електротехніка, винахідника, педагога, перекладача, громадського діяча. Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію (1865р.), теологічний (1869р.) і філософський (1872р.) факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету. Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття. Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття „Х”-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об’єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів.
Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.
Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.
Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич . Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.
Пропонуємо вам добірку праць про життя і діяльність Івана Пулюя.
Повернення із забуття: Невідомі імена видатних фізиків і математиків, вихідців із Тернопільщини – дійсних членів НТШ / Ю. В. Августин, Ю. В. Буган, Ю. Г. Бачинський, Г. М. Возняк. – Тернопіль : ЛІЛЕЯ, 1995. – 80 с.
Даний посібник розповідає про невідомі імена видатних фізиків Поділля, що народилися на Тернопільщині – дійсних членів НТШ. Найбільшу увагу приділено Івану Пулюю, як одному з найперших вчених світу, який проводив досліди та відкрив Х-промені.
Гайда Р. Іван Пулюй (1845 – 1918) : життєво-бібліографічний нарис / Р. Гайда, Р. Пляцко ; Наук. т-во ім. Шевченка у Львові. – Львів : [б. в.], 1998. – 585 с.
Гайда Роман доктор фізико-математичних наук, професор (Інституту фізики конденсованих систем НАН України, Львів) стверджує, що наукові досягнення світового рівня Івана Пулюя на магістральному шляху розвитку фізики другої половини ХІХ століття, в тому числі його праці, пов’язані зі становленням фізики Х-променів та їх застосуванням у медицині, дають повну підставу зарахувати його до плеяди найвидатніших науковців європейського та світового масштабу цього періоду. Якщо головну увагу зосередити на питанні про відкриття Х-променів (в його звичному, вузькому розумінні), то залишаються в тіні його реальні здобутки, і тим самим завдається шкода об’єктивному і науково обґрунтованому висвітленню ролі Івана Пулюя в цій галузі.
Криськов Ц. А.Історія науки і техніки : навч. посіб. / Ц. А. Криськов, Т. С. Люба, О. М. Рачковський ; Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. – Кам’янець-Подільський : [б. в.], 2015. – 209 с.
Викладачі кафедри фізики нашого університету написали посібник, де розкрили питання еволюції науки та їх винахідників. Одним з них світових особистостей є Іван Пулюй. Тут автори відслідковують порівняння винаходу Пулюя та рентгена. Приємно те, що на рівні з світовими китами фізики не забуто про українського вченого, який своїми спостереженнями підштовхнув інших вчених до нових відкриттів.
Пляцко Р. Іван Пулюй у Науковому товаристві імені Шевченка / Р. Пляцко// Світогляд. – 2023. – № 5. – С. 27-29.
Автор статті вказує на гідну відданість Івана Пулюя українській національній ідеї. Іван Павлович проявляв значний інтерес до Товариства імені Шевченка і від самого початку став його членом.
Чумак М. Іван Пулюй – фізик-винахідник, діяч української науки та культури / М. Чумак, С. Стецик// Фізика та астрономія в рідній школі. – 2020. – № 1. – С. 43-46.
Автор даної статі показав образ Івана Пулюя не лише, як відомого вченого винахідника а й висвітлив питання його поглядів на життя в країні та творчу діяльність.
Рокіцький О. Іван Пулюй – громадсько-політичний діяч / О. Рокіцький // Пам’ять століть. – 2002.-№1(34). – С. 54-59
Олег Ракіцький показав Івана Полюя, як справжнього революціонера та патріота. Перебуваючи закордоном, він писав до української інтелігенції про сприяння відкриттю шкіл, гімназій та вузів (прикладом можна нанести те, що він став одним із фундатором університету у Львові).
Лілія СМЕЛЬЦОВА, бібліотекар абонементу фізико-математичного факультету