Сталий розвиток – це концепція розвитку, яка задовольняє потреби сучасності без шкоди для майбутніх поколінь, гармонійно поєднуючи економічний, соціальний та екологічний аспекти. Це важливо, оскільки забезпечує довгостроковий добробут, збереження довкілля, соціальну рівність та якість життя для всіх.
Сталий розвиток базується на трьох основних складових:
Економічний: Забезпечення економічного зростання, але з урахуванням його впливу на довкілля та суспільство.
Соціальний: Зменшення бідності, забезпечення справедливого розподілу благ, доступу до освіти, охорони здоров’я та інших соціальних послуг.
Екологічний: захист довкілля, раціональне використання природних ресурсів, зменшення забруднення та збереження біосфери для майбутніх поколінь.
Сталий розвиток – це концепція розвитку, яка задовольняє потреби сучасності без шкоди для майбутніх поколінь, гармонійно поєднуючи економічний, соціальний та екологічний аспекти. Це важливо, оскільки забезпечує довгостроковий добробут, збереження довкілля, соціальну рівність та якість життя для всіх.
Сталий розвиток базується на трьох основних складових:
Економічний: Забезпечення економічного зростання, але з урахуванням його впливу на довкілля та суспільство.
Соціальний: Зменшення бідності, забезпечення справедливого розподілу благ, доступу до освіти, охорони здоров’я та інших соціальних послуг.
Екологічний: захист довкілля, раціональне використання природних ресурсів, зменшення забруднення та збереження біосфери для майбутніх поколінь.
1 січня 2016 року офіційно вступили в силу 17 Цілей збалансованого розвитку, які є частиною Порядку денного в галузі розвитку на період до 2030 року, прийнятого світовими лідерами на історичному Саміті ООН у вересні 2015 року. Із ними можна ознайомитись у журналі «Екологічний вісник» №5 2016 рік [1].
У посібнику О. Кононенка «Актуальні проблеми сталого розвитку» [2] розглядаються економічні, соціальні, політичні та екологічні проблеми сталого розвитку на різних ієрархічних рівнях: від глобального до місцевого. Розглянуто теоретичні засади сталого розвитку, витоки концепції та особливості її формування під впливом комплексу чинників.
Особливу увагу приділено основним блокам проблем: економічним (глобалізація, поляризація економічного розвитку, ресурсна проблема), соціальним (соціальне відторгнення, проблема голоду та недоїдання, захворюваності, безробіття, гендерної нерівності), екологічним (забруднення навколишнього середовища, зміна клімату, збереження та покращення якісних характеристик водних та лісових ресурсів). Аналіз наведено на рівні регіонів та країн світу, окремі приклади та порівняння стосуються проблем сталого розвитку України.
У книзі «Сталий розвиток регіонів України» [3] основну увагу приділено використанню екологічних показників в оцінюванні регіонального розвитку, а саме індикаторам техногенного навантаження атмосферного повітря. Представлено результати оцінювання викидів сажі від стаціонарних і пересувних джерел забруднення для макрорайонів і регіонів України. Виконано ранжування регіонів України за інтенсивністю промислових викидів забруднювальних речовин.
У підручнику «Сталий розвиток місцевих громад» М. Клименко [4] викладено основні поняття, принципи та завдання розробки стратегій сталого розвитку місцевих громад. Значна увага приділена особливостям, етапам розробки стратегій сталого розвитку, системі показників, методам прогнозування розвитку соціо-економіко-екологічних систем та обґрунтуванню пріоритетів розвитку громад.
Підручник може бути корисним для студентів, докторантів, які вивчають проблеми пов’язані зі сталим розвитком соціо-економіко-екологічних систем територіальних спільнот базового рівня.
У статті «Парадигмальний погляд на концепт сталого розвитку України» М. Хвесика [5] розглянуто проблемні питання сталого розвитку в контексті саміту «Ріо+20». Зроблено акцент на необхідності їх вирішення з позицій забезпечення добробуту простої людини, визначено системні положення щодо перетворення національного господарства України у стійку суспільну цілісність, здатну ефективно самовідтворюватися. Обгрунтовано необхідність формування для цього оновленої філософії сталого розвитку, викладено концептуальні положення встановлення економічних пріоритетів.
Список використаних джерел:
- Глобальні Цілі збалансованого розвитку на період до 2030 року // Екологічний вісник. – 2016. – №5. – С.2
- Кононенко О. Ю. Актуальні проблеми сталого розвитку : навч.-метод. посіб. / О. Ю. Кононенко. – Київ : Прінт сервіс, 2016. – 109 с.
- Сталий розвиток регіонів України / відп. ред. В. Я. Шевчук. – Київ : НТУУ КПІ «Політехніка, 2009. – 197 с.
- Клименко М. О. Сталий розвиток місцевих громад / М. О. Клименко, О. М. Клименко, Л. В. Клименко . – Київ : Кондор, 2018. – 296 с.
- Хвесик М. Парадигмальний погляд на концепт сталого розвитку України / М. Хвесик, І. Бистряков // Економіка України, – 2012. – №6. – С. 4-12.
Надія Скоропад, бібліотекар читального залу природничо-економічного факультету