Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети, а її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову.
Свято рідної мови, започатковане у 1997 році Указом Президента України від 06.11.1997 № 1241/97 «Про день української писемності та мови», на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства, у день ушанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ». Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
Відповідно до Указу Президента України від 28.07.2023 № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України» День української писемності та мови в Україні відзначатимуть – 27 жовтня.
Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю.
Важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи мову, ми українці, не тільки відстоюємо свої власні інтереси, а й інтереси нашої держави.
Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом.
Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.
Мова – це не просто засіб спілкування, а й культурне обличчя нації. Тож цілком логічним, є той факт, що народ, який недбало ставиться до своєї рідної мови, культури, не має незалежності, розвиненої та стабільної держави.
За час свого існування українська мова пережила не менше півтисячі циркулярів, указів, постанов, ухвал, розпоряджень і наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи велику підтримку за всі роки незалежності, «пішла» у свій вирішальний контрнаступ. Кожен, із нас, говорячи українською, наближає Перемогу!
Поважай рідну мову – спілкуйся українською!
Каталог виставки:
- Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р. / М. Возняк. – [Київ], 1911. – Т.51-52. – 87 с.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / Б. Д. Грінченко ; за ред. С. Єфремова. – вид. 3-тє, доп. – Київ : Горно, 1927. – Т. ІІ : Д-Й. – 439 с.
- Залозний П. Коротка граматика української мови / П. Залозний. – вид. 4-те. – Київ : Вид-во І. Самоненка, 1918. – Ч. – 63 с.
- КурилоО. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів : давніше Городнянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині / О. Курило ; Всеукраїнська академія наук. – У Києві : З друкарні Всеукраїнської АН, 1924. – 109 с. – Машинопис.
- Німчинов К. Український язик у минулому й тепер : підручник для педвузів / К. Німчинов. – вид. 2-ге. – Харків : Держ. вид-во України, 1926. – 86 с.
- Огієнко І. І. Історія української літературної мови / І. І. Огієнко ; упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. – Київ : Либідь, 1995. – 296 с.
- Памятки українсько-руської мови і літератури / Археографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. – У Львові : Наукове т-во імені Шевченка, 1906. – Т. 4 : Апокріфи і легенди з українських рукописів. – 524с.
- Панейко О. Наука української стенографії / О. Панейко. – Львів : Літографія А. Пшишляка, 1913. – VII, 77, 34 с.
- Равлюк М. Дієприкметники і дієприслівники в українській мові / М. Равлюк. – Кіцмань : З друк. т-ва «Руска Рада», 1912. – Ч. 1 : Про дієприкметники і дієприслівники в творах Г. Квітки-Оснрвяненка, Марка Вовчка, Ю. Федьковича, В. Стефаника – 78 с.
- Савченко Ю. Робітнича книжка з української мови та літератури. Сьомий рік / Ю. Савченко, А. Панів, В. Зборовець. – 2-ге вид., доп. – Харків : Рад. школа, 1931. – 184 с.
- Свєнціцкий І. Основи науки про мову українську / І. Свєнціцкий. – Київ : Час, 1912. – 70 с.
- Сумцов М. Ф. Начерк розвитку української літературної мови / М. Ф. Сумцов. – Харків : Вид-во «Союз» Харківського кредитового союзу кооперативів, 1918. – 40 с.
Вікторія БИКОВСЬКА, завідувачка сектору читального залу історичного факультету