Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив, любив і не набрався скверни
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя….
6 січня минає 85 років з дня народження Василя Семеновича Стуса (псевдонім Василь Петрик) – українського поета-шестидесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня СРСР, дисидента, члена Української Гельсинської групи, великого борця за незалежність України.
“Двоє слів читачеві” від Василя Стуса:
“Перші уроки поезії – мамині. Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати. Пісень було стільки, яке у баби Зуїхи, нашої землячки. І таких самих. Найбільший слід на душі – од маминої колискової “Ой люлі-люлі, моя дитино”. Шевченко над колискою – це не забувається. А співане тужно: “Іди ти, сину, на Україну, нас кленучи” – хвилює й досі. Щось схоже до тужного надгробного голосіння з “Заповіту”. “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте”. Перші знаки нашої духовної аномалії, журба – як перше почуття немовляти в білому світі. Ще були – враження од дитинства. Гарного дитинства.
Шкільне навчання – вадило. Одне – чужомовне, а друге – дурне. Чим швидше забудеш школу, тим краще. В четвертому класі щось заримував про собаку. По-російському. Жартівливе. Скоро минуло. Відродилося в старших класах, коли прийшла любов.
Інститутські роки – трудні. Перша публіцистика віршована – позви з історією. Захоплення Рильським і Вергарном. Ще чогось прагнув безтелесий дух. І знову ж – любов. Стужілий за стравжньою (не донецькою) Україною, поїхав учителювати на Кіровоградщину, поблизу Гайворона. Там витеплів душею, звільнився від студентського схимництва. Армія – прискорила. Почувся мужчиною. Вірші, звичайно, майже не писалися, оскільки на плечах – погони. Але там прийшов до мене Бажан. Тоді ж – перші друковані вірші – 1959 рік.
Післяармійський час був уже часом поезії. Це була епоха Пастернака і – необачно велика любов до нього. Звільнився – тільки десь 1965-1966 рр. Нині найбільше люблю Гете, Свідзінського, Рільке. Славні італійці (те, що знаю). Особливо Унгаретті, Квазімодо.
Ще люблю “густу” прозу Толстого, Гемінгвея, Стефаника, Пруста, Камю. Вабить – і дуже – Фолкнер.
З молодших сучасників найбільше ціную В.Голобородька, потім – М. Вінграновського. Ненавиджу слово “поезія”. Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину, що пише вірші. Деякі з них – як не мене – путящі.
І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі.
Ще зневажаю політиків. Ще – ціную здатність чесно померти. Це більше за версифікаційні вправи!
Один з найкращих друзів – Сковорода.”
Київ, 1969 рік
Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку, яка складається з двох розділів: “Творче надбання Василя Стуса” та “Василь Стус: вивчення та дослідження життєвого й творчого шляху”.
“Творче надбання Василя Стуса”
Стус Василь Зібрання творів у дванадцяти томах. Т. 3 Час творчості / Василь Стус. – Київ : Факт, 2008. – 751 с.
Третій том “Зібрання творів” містить збірку віршів “Час творчості / Dichtenzeit”, написану під час першого слідства 1972 року у камері попереднього ув’язнення Київського республіканського КДБ. В цьому томі вперше представлено варіанти перекладів з Й.В. Гете. Тут живий біль і безпосередність переживання. Це зафіксований у віршах екзистанційний щоденник людини, яка робить вибір.
Стус Василь Зібрання творів у дванадцяти томах. Т. 4 Вірші 1960-х років (поза збірками), вірші початку 1970-х років (поза збірками) / Василь Стус. – Київ : Факт, 2008. – 480 с.
Четвертий том “Зібрання творів” містить у собі вірші другої половини 1960-х років, яке не увійшли до жодної поетової збірки. Читач вперше отримує можливість в повному обсязі зазирнути до творчої лабораторії письменника, в якій ще до першого арешту вже зустрічаємо перші вияви нової поетичної мови.
Стус Василь Зібрання творів у дванадцяти томах. Т. 5 Палімпсести (найповніший незавершений корпус) / Василь Стус. – Київ : Факт, 2009. – 768 с.
У п’ятому томі вміщено вершинний поетичний доробок Василя Стуса – збірку “Палімсести”. Саме за цю книгу в 1985 році поета було висунуто на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури.
“Київська “ версія збірки мала складатися з трьох частин, але до другого арешту поет встиг підготувати лише перші дві, які й увійшли до цього тому. Також том містить окремий розділ віршів “однакового початку”, до якого увійшли редакції, пов’язані з “програмовими” поезіями лише кількома першими рядками.
Стус Василь Дорога болю : поезії / Василь Стус. – Київ, 1990. – 223 с.
Протягом довгого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса повертається до читачів, її публікують газети й журнали, народжуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав .. Книгу “Дорога болю” складено з уцілілих рукописів і списків поезій Василя Стуса, які збереглися в рідних та друзів поета.
Стус Василь Зимові дерева : перша збірка поезій / Василь Стус. – Київ : Література і мистецтво, 1970. – 206 с. (з фонду П. Дорожинського)
З думок Василя Стуса про поезію: “Сила поезії саме в тому, що в ній зберігається конкретність навколишньої реальності, де є і своя краса, і своя мудрість, і своя етика”.
Стус Василь Палімпсест : вибране / Василь Стус. – Київ : Факт, 2003. – 432 с.
Гранична чесність із самим собою, може, найяскравіша риса Василя Стуса — поета, особистости, громадського діяча, який не лише прожив цікаве й яскраве життя, а й зумів втілити доростання Людини до рівня її долі та покликання у слові. Звідси — підвищений інтерес до його віршів – “образків доби”, в якій йому судилося жити. “Палімпсест” – найповніша книжка вибраного.
Стус Василь, Литвин Юрій Передчуття : збірка вибраних поезій / Василь Стус, Юрій Литвин. – Львів, Фенікс, 1991. – 160 с.
До однієї збірки ввійшли вибрані поезії з раннього періоду творчості Василя Стуса і вибрані поезії з циклу “Трагічна галерея” Юрія Литвина, яким оба автори підтверджують свою непокору і боротьбу з існуючим тоталітарним режимом.
Поезія : Ліна Костенко, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Василь Стус. – 2-ге вид., доп. – Київ : Наук.думка, 2002. – 272 с.
До книги увійшли поетичні твори видатних поетів України – Ліни Костенко, Олександра Олеся, Василя Симоненка,Василя Стуса, які рекомендовані шкільною Програмою з української літератури для текстуального й оглядового вивчення.
Стус Василь Феномен доби (сходження на Голгофу слави) / Василь Стус – Київ, 1993. – 94 с.
Книга “Феномен доби” написана в 1970-1971 рр. Упродовж двох десятиліть рукопис її пролежав в архівах КДБ. Уявляєте силу її смислового заряду? Літературна праця підривала безпеку наймогутнішої на планеті держави, “найдемократичнішої” в світі країни. Так і було сказано у вироку Київського обласного суду: ворожа, антирадянська, націоналістична.
А насправді це книга любові і болю. Вона – про трагедію людини в умовах тоталітарного режиму, про згубну дію казармового соціалізму на культуру, духовність народу.
Такий твір міг написати тільки Василь Стус, і він його написав, одержавши в нагороду тюрми, табори, заслання, розплатившись за нього власним життям.
Стус Василь Час творчості. Dichtenzeit / Василь Стус. – Київ : Дніпро, 2005. – 704 с.
Нова книга вибраного – амбітна спроба представити не лише різні етапи творчих шукань, а й вершинні здобутки письменника в різних жанрах. Тут живий біль і безпосередність переживання, це симбіоз особистісного буття.
“Василь Стус: вивчення та дослідження життєвого й творчого шляху”
Віват Ганна Художні особливості та провідні мотиви поетичної творчості Василя Стуса. – Одеса : Студія “Негоціант”, 2003. -176 с.
У монографії Ганни Віват досліджено деякі особливості поезії Василя Стуса, провідні мотиви поетичної творчості митця та дано характеристику образу поета на основі віршів митців України та української діаспори, присвячених Василю Стусу.
Не відлюбив свою тривогу ранню… Василь Стус – поет і людина : спогади, статті, листи, поезії / упорядн. О.Ю. Орач (Комар). – Київ : Укр. письменник, 1993. – 400 с.
Василь Стус повернувся в Україну… Через чотири роки після смерті. Його прах перевезено з табірного цвинтаря, що за Уралом, на Байкове кладовище. Усе життя йшов до свого народу, ніс на плечах тяжкий хрест правди і сумління, ішов, знаючи, що сходить на Голгофу.
До книги увійшли спогади друзі поета, товаришів по ув’язненню, уривки з листів, вірші, фотодокументи.
Справа Василя Стуса : збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР / уклад. В. Кіпіані. – Харків : Віват, 2020. – 688 с.
Правда про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних і друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом “Секретно”.
Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках сучасників / упоряд. і зредаг. О. Зінкевич і М. Француженко. – Балтимор-Торонто : Смолоскип, 1987. – 463 с.
Від видавництва:
Це – книга про громадянина-патріота. Це – про українського інтелігента. Це – книга про поета, літературознавця, критика, філософа, співтворця сучасного українського культурного відродження. Це – книга про політв’язня, який волів умерти, аніж зганьбити свою честь, гідність, совість на догоду режимові. Це – книга – про друга-товариша, про сина, чоловіка, батька. Це – книга про Українця. (Українське Видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка)
Василь Стус. Двадцять років після смерті: сучасне сприйняття і переосмислення // Молода нація : альманах. – Київ : Смолоскип, 2006. – 400 с.
Випуск альманаху “Молода нація” присвячений Василеві Стусу, його життєвому і творчому шляху, аналізу творів тощо.
Людмила СИТНИК, завідувач сектору центрального абонементу