29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
Січень 1918 року. На столицю України наступають озброєні більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.
Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.
П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат.
28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну “Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга…
В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.
Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено.
Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.
“Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, – сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.
Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.
Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща.
Каталог виставки:
- Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / [упоряд. І. Ільєнко]. – Дрогобич : Відродження, 1995. – 348 : іл.
- Героїка трагедії Крут / упоряд. В. І. Сергійчук. – Київ : Україна, 2008. – 464 с.
- Дишлюк В. Крути – символ національної честі / В. Дишлюк // Історія України. – 2006. – № 2, січ. – С. 21–24.
- Зарицький В. Крутянська подія / В. Зарицький. – 2-ге вид. – Київ : Вид-во імені Олени Теліги, 2001. – 79 с.
- Крути. Січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / упоряд. Я. Гаврилюк. – Київ : Видав. центр “Просвіта”, 2008. – 840 с. : іл.
- Крути : збірка у пам’ять героїв Крут / упоряд. О. Зінкевич, Н. Зінкевич. – Київ : Смолоскип, 2008. – 422 с.
- Лавренюк С. Крути – це воскресіння, по довгих століттях, обірваної Полтавою Визвольної війни / С. Лавренюк // Голос України. – 2005. – № 17, 29 січ. – С. 12.
- Сорока Ю. В. Бій під Крутами / Ю. В. Сорока. – Київ : Золоті ворота, 2013. – 120 с.
- Яворський І. Сюди печаль свою несем / І. Яворський // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 16–17, 28 січ. – С. 1.
Вікторія Биковська, завідувач сектору читального залу історичного факультету