“Борітеся – поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас Слава і воля святая!..”
Тарас Шевченко
9 березня 2024 року в Україні відзначатимуть 210-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861 рр.) – видатного українського поета, прозаїка, художника, політичного і громадського діяча.
Тарас Шевченко – національний символ українського народу, який пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення російською імперією.
Його життя – це одвічна боротьба за волю українців, а його творчість – невичерпна скарбниця мудрості, правдивої совісті української нації, патріотизму та волелюбності.
Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. Сьогодні, коли наш народ героїчно дає чергову відсіч російському окупанту, виборює свободу та незалежність ціною крові наших захисників та захисниць, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи.
У своїх творах геніальний Пророк України передав трагічний стан народу, а запальним Словом покликав до боротьби за перемогу Правди, за вільну Україну, за її духовне відродження, за суверенну Державу. Шевченко став найвидатнішим ідеологом української національно-визвольної боротьби, духовним батьком українського націоналістичного руху, сумлінням і гордістю українського народу.
«Кобзар» [5] – так називається головна книга Тараса Шевченка, що є голосом всього його багатостраждального життя. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих дорогах поетового життя. І хоча більшість віршів написані за межами рідного краю, у кожному рядку струменіє світлий образ Дніпра й мерехтить синя далечінь українських степів.
В «Кобзарі» поет виразив насамперед самого себе, свою особистість, від першого й до останнього рядка книга заповнена індивідуальним почуттям поета. Тут його, Шевченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй відкритості душа. Тут думки – ним вистраждані. «Кобзар» належить до найволелюбніших книг усіх часів, він наскрізь наповнений прагненням волі, передчуттям її неминучості.
Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. За спогадами сучасників, він частував малят гостинцями, віддаючи іноді за це останні гроші, дарував їм іграшки, книжечки. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних творах. Поезії «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий минало», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати» та інші входять у дитячі душі змалку.
Почуття патріотизму починається з любові до рідної природи, з якою людина вперше знайомиться ще в ранньому дитинстві. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у збірці поезій для дошкільного віку Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» [4]. Це ілюстроване видання, де уривки із віршів Шевченка містять чудові описи чарівної української природи, сприяють вихованню в дітей благородних рис характеру, любові до Батьківщини, до рідного краю; збагачують мовлення учнів, сприяють розвитку їхньої поетичної спостережливості, формуванню поетичного слуху, асоціативної і творчої уяви.
Дитячі враження залишили глибокий слід у свідомості Шевченка і мали величезний вплив на формування його особистості, і на всю його творчість. Уже в дитинстві він відчув на собі, що таке кріпацтво, знущання сильного над слабким, голод, сирітство, найми і виснажлива праця. Одна з характерних особливостей творчості Шевченка полягає в асоціативній єдності епізодів біографії автора з життям його героїв, твори митця мають виразно соціальний характер. Збірка Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало» [6] містить поезії про дітей кріпосних селян та про важке життя українського народу. Мотиви безрадісного дитинства звучать в автобіографічному вірші Шевченка «Мені тринадцятий минало», в якому до болю трагічно переплелись важке сирітство з світлими хвилинами і надіями на людське щастя. У поезіях , які ввійшли в коло дитячого читання, Тарас Шевченко висловив гнівний протест проти жорстокого кріпосного світу; розкрив багатий внутрішній світ дитини; втілив одвічні мрії своїх співвітчизників про вільне, справедливе життя.
У багатій і розмаїтій літературній спадщині Т. Г. Шевченка визначне місце посідають епічні твори – поеми, повісті. У поемах, які Т. Шевченко писав протягом усього свого творчого шляху, порушувалися гострі соціально-політичні проблеми, що надавало їм надзвичайно злободенного звучання й революційного пафосу. Повісті створені в дусі існуючих на той час літературних традицій і, головне, з оглядкою на цензуру. Це було зумовлено тим, що свої прозові твори автор писав на засланні.
До книги Тарас Шевченка «Поеми та повісті» [7] ввійшли вибрані твори епічного жанру. В поемах, що охоплюють широке коло тем, яскраво виявився геній поета, його художньо-естетичне новаторство як основоположника нової української літератури, революційний демократизм. У повістях «Музикант» і «Художник», які містять багато автобіографічного матеріалу, розповідається про поневіряння талановитих молодих людей в умовах кріпаччини.
Поема «Гайдамаки» Тараса Шевченка [3] фактично є першим великим твором геніального Кобзаря і першим українським історичним романом. Твір був створений за матеріалами історико-поетичної спадщини українського народу. Головним ідейним стрижнем цієї поеми є оцінка знаменитого народного повстання 1768 р., яке увійшло в історію під назвою «Коліївщина». Його, як відомо, очолив запорожець Максим Залізняк, до якого приєдналась численна козацька біднота та повсталі селяни Уманщини з уманським сотником Іваном Гонтою. Книга ілюстрована автопортретами Т. Г. Шевченка.
Поеми й повісті Т. Шевченка не втрачають свого художньо-естетичного, пізнавального значення і в наші дні. Вони – складова й дуже важлива частка тієї духовної спадщини минулого, яка завжди виконуватиме велику місію виховання Людини в людині.
Про Тараса Шевченка – поета і людину – написано вже не одну сотню книжок мовами різних народів світу, не одну тисячу наукових розвідок та публіцистичних і популярних статей, і немає числа виголошеним на його честь доповідям та промовам. Обсяг Шевченкіани можна порівняти хіба що з обсягом літератури про найбільших світових поетів і митців.
У збірнику «Шевченко і світ» [2] йдеться про світову славу Т. Г. Шевченка. Автори простежують, як відкривали, сприймали, перекладали, інтерпретували творчість геніального українського поета в слов’янському світі, Західній Європі, Латинській Америці та інших регіонах. Це перший збірник у літературознавстві, який розкриває шляхи Шевченка до інтернаціональної аудиторії.
Тема України, доля народу, біблійні мотиви – ці невичерпні пласти творчості українського генія, великого поета і художника Т. Г. Шевченка висвітлюються в навчальному посібнику «Вічний як народ: сторінки до біографії Т. Г. Шевченка» [1]. Сторінки життя та творчості Кобзаря, хрестоматійно відомі теми доповнюють і поглиблюють раніше не публіковані документи, спогади сучасників Т. Г. Шевченка, а також репродукції з його картин, офортів, автографи тощо.
Сьогодні поезії Тараса Шевченка підтримують вільний дух і незламну волю українського народу у боротьбі з російським окупантом. Боротьба проти загарбника триває. Стоїмо за Україну, за наші мрії, за мову, за наше майбутнє!
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
- Вічний як народ: сторінки до біографії Т. Г. Шевченка : навч. посіб. – Львів : Либідь, 1998. – 272 с.
- Шевченко і світ: літературно-критичні статті : [збірник] / [упоряд. Д. С. Наливайко]. – Київ : Дніпро, 1989. – 316 с.
- Шевченко Т. Гайдамаки : поема / Тарас Шевченко ; [передм. Р. П. Іванченко]. – Вид. переробл. – Київ : Дніпро, 2015. – 101, [3] с. : іл.
- Шевченко Т. За сонцем хмаронька пливе : вірші для дошкільного віку / Тарас Шевченко ; худож. Микола Компанець. – Київ : Веселка, 1990. – 15 с. : іл.
- Шевченко Т. Кобзар / Тарас Шевченко ; [вступна стат. Олеся Гончара, прим. Л. Ф. Кодацької]. – Київ : Дніпро, 1985. – 640 с.
- Шевченко Т. Мені тринадцятий минало : вірші для молодшого шкільного віку / Тарас Шевченко ; [малюнки Антона Тетьори]. – Київ : Веселка, 1985. – 38 с. : іл.
- Шевченко Т. Поеми та повісті / Тарас Шевченко ; [вступна стат. Василя Шубравського ]. – Київ : Дніпро, 1978. – 452 с.
Тамара СОЛОГУБ, завідувач сектору читального залу педагогічного факультету