Слава козацька вічно жива

День українського козацтва – державне свято України, впроваджене на вшанування традицій, звитяг, історичного значення козацтва в утвердженні української державності та його внеску в сучасний процес державотворення. Козацтво ставало рушійною силою в ініціюванні державних змін, творенні української національної ідеї, допомагало суспільству в часи тотального викорінення нашої автентичності та знищенні всього самобутнього.

Святкування Дня українського козацтва започатковано в 1999 році. Збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці (козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога, звідси інша назва свята – “Козацька Покрова”). Від 2023 року святкування перенесено на 1 жовтня – у зв’язку з переходом помісної Православної церкви України на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви – на григоріанський календар (для нерухомих свят).

Так з давніх-давен козаки шанували Пресвяту Богородицю. Для них вона була символом берегині та заступниці, яка охоронятиме та допомагатиме їм. На Січі завжди будували церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці, шанували ікони з її зображенням. У кожному козацькому курені була ікона з Богородицею-Покровою.

Особливе вшановування святої продовжилося після утворення козацької держави – Гетьмащини. Цей період знаменується розквітом козацького бароко, а також виникненням нового типу ікон “Козацька Покрова”. На них часто зображали українських ієрархів, гетьманів, старшин. Зображували Пресвяту Богородицю й на хоругвах, під якими козаки виступали в походах. У козацьких церквах в День Покрови проводили святкову службу. На святкування з’їжджали козаки звідусіль, з усього Запоріжжя.

Цього дня ми віддаємо пошану мужності та героїзму наших захисників та захисниць у збереженні незалежності та територіальної цільності України. В умовах ведення повномасштабної війни з росією свято українського козацтва, захисників та захисниць відіграє важливу роль. Зараз наше військо героїчно боронить не лише державні кордони, а всю українську національність, ідентичність та культуру.

Ми завдячуємо українським захисникам та захисницям за можливість продовжувати вести спокійне життя, проводити заходи, направлені на зміцнення української культури, патріотичного духу та автентичності українського народу.

З нагоди Дня захисників і захисниць України у відділі рідкісних видань організована книжкова виставка Слава козацька вічно жива.

Каталог виставки

Україна – земля козацька

  1. АнтоновичВ. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович. – Київ : Україна, 2004. – 304 с.
  2. АпановичО. М. Збройні сили України першої половини ХVІІ ст. / О. М. Апанович. – Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 229 с.
  3. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Т.8 : Корпус документів (1734–1775) / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М С. Грушевського. – Київ, 2019. – 894 с. – (Джерела з історії українського козацтва).
  4. БрехуненкоВ. Війни Українських козаків з Росією до часів Богдана Хмельницького / В. Брехуненко. – Київ, 2007. – 64 с.
  5. БрехуненкоВ. Морські війни українських козаків / В. Брехуненко. – Київ, 2007. – 80 с.
  6. ГуржійО. Політико-адміністративне й територіальне реформування гетьманщини у ХVІІІ ст.: причини, перебіг, наслідки / О. Гуржій ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2015. – 79 с.
  7. Документи українського козацтва XVI – першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги / [упоряд.: В.Брехуненко, О. Заєць, Ю. Мицик та ін.]. – Київ : Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2016. – 608 с.
  8. КосенкоЛ. О. Козаки: Лицарський орден України : Факти. Міфи. Коментарі / Л. О. Косенко. – Харків : ВД “Школа”, 2007. – 577 с.
  9. СмолійВ. А. Українська національна революція ХVІІ ст. (1648–1676 рр.) / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2009. – 447 с.
  10. СушинськийБ. І. Козацька Україна: “Хмельниччина” / Б. І. Сушинський. – Одеса, 2004. – 560 с.
  11. ШевчукВ. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення ХVІ – ХVІІ ст.  У 2 кн. Кн. 1 / В. О. Шевчук. – Київ  : Грамота, 2007. – 720 с. : іл.
  12. ЯковлеваТ. Руїна Гетьманщини: від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659–1667 рр.) / Т. Яковлева. – Київ : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 643 с.

Без гетьмана військо гине

  1. БрехуненкоВ. Богдан Хмельницький / В. Брехуненко. – Київ, 2007. – 72 с.
  2. ГазінВ. В.  Гетьман Павло Тетеря: соціально-політичний портрет : монографія / В. В. Газін. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2007. – 196 с.
  3. ГоробецьВ. Павло Полуботок / В. Горобець. – Київ, 2009. – 64 с.
  4. ГрибовськийВ.  Петро Калнишевський / В. Грибовський. – Київ, 2007. – 72 с.
  5. ЖуравльовД. В. Мазепа: людина, політик, легенда / Д. В. Журавльов. – Харків : Фоліо, 2007. – 382 с.
  6. КрупницькийБ. Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Крупницький. – Київ : Україна, 2004. – 288 с.
  7. МицикЮ. А. Гетьман Іван Виговський / Ю. А. Мицик. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2004. – 84 с.
  8. МицикЮ. Іван Сірко / Ю. Мицик. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2010. – 160 с.
  9. Пилип Орлик і мазепинці : джерела / упоряд. Тетяна Таїрова-Яковлєва. – Київ : “Кліо”, 2022. – 216с.
  10. Полководці Війська Запорізького : історичні портрети. Кн. 2 / [редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін.]. – Київ : Вік, 2004. – 274 с.
  11. РоллєЙ.  Іван Богун – козацький полковник / Й. Роллє ; пер. з польс. Ірини Ремішевської ; упоряд.: Дмитро Ващук, Василь Кононенко ; НАН України, Ін-т історії України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. – Київ ; Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2012. – 192 с.: іл.
  12. СмолійВ. Петро Дорошенко: політичний портрет / В. Смолій, В. Степанков. – Київ : Темпора, 2011. – 632 с.
  13. ХоткевичГ. М.  Два гетьмани / Г. М. Хоткевич. – Київ : Дніпро, 1991. – 107 с.

В. Ф. Биковська, завідувачка сектору читального залу історичного факультету