Світ ловив мене, та не спіймав (до 230-річчя з дня смерті Григорія Сковороди)

Григорій Савич Сковорода (03.12.1722 р.– 09.11.1794 р.) – український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами. Незвичний спосіб життя філософа, його вільнодумство, критика офіційної церкви й виступи проти існуючих порядків створили йому велику популярність на Україні та далеко за її межами.

Своїми творами (філософські трактати, байки, вірші) просвітитель прагнув донести до свідомості кожного найважливіші закономірності щасливого життя як загальнолюдської мети й тим самим збагатив вітчизняну філософію гуманістичним життєствердним ученням – від пасивного прийняття щастя до активного його утвердження в ідеалі самопізнання, «сродної» праці на своє та спільне благо.

Ідеї Григорія Сковороди по-різному тлумачились і використовувались у різні періоди існування українського суспільства. У XIX ст. на Г. С. Сковороду зверталася велика увага, як на педагога, а на початку XX ст. українські культурологи-народники вбачали у ньому мислителя, який виступав за розвиток народної культури, традицій виховання. На новому етапі розвитку української науки та філософської думки, під час боротьби за існування нашого народу і держави в повномасштабній російсько-українській війні ми знову віднаходимо в Сковороди народні корені, черпаємо ідеї патріотизму, духовного самовдосконалення.

З нагоди 230-річчя з дня смерті Григорія Сковороди пропонуємо Вашій увазі підбірку видань, які допоможуть читачеві ознайомитися з неоціненними скарбами його творчості, що лягли в підґрунтя багатьох галузей української науки, а також глибше пізнати особистість видатного філософа.

У збірнику «Г. С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель» [1] подані матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю з дня смерті Г. С. Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя, літератора, педагога. Вони висвітлюють багатогранне життя і творчу спадщину геніального мислителя, яка стала предтечею розвитку української філософії, педагогіки, психології та інших галузей науки, справляє благодатний вплив на становлення національної системи освіти, виховання, суспільних відносин у молодій Українській державі.

Призначений для науковців, викладачів, працівників освіти, аспірантів, студентів.

Україна знову стала на шлях духовного відродження. Багато людей повертаються до Бога, читають Біблію. Читають… та чи розуміють? Гадаємо, що у цьому їм допоможе «любитель священної Біблії» Григорій Сковорода, який заговорив у книзі «Пізнай в собі людину» [2] М. Кашуби та В. Войтовича зрозумілою сучасною українською мовою. Із всього творчого доробку мислителя тут найбільш повно представлені його діалоги й трактати, в яких дається роз’яснення «Святого Письма», розуміння Бога, Всесвіту, Людини. Вперше друкується переклад біографії Г. Сковороди, що її скомпонував його друг і учень М. Ковалинський.

Для всіх, хто цікавиться історією та розвитком духовної культури, філософії.

До 1-го тому «Повного зібрання творів у 2-х томах» [3] Сковороди Г. С. увійшли літературні та філософські твори, написані ним з середини 50-х до середини 70-х років XVIII ст. Том відкривається вступною статтею, в якій висвітлюються загальні риси біографії та особистості філософа і письменника, дається оцінка філософської та літературної спадщини мислителя. Твори Сковороди розміщено в хронологічному порядку: зокрема спочатку йдуть цикли «Сад божественных пҍсней», «Пісні та фабули», «Басни Харьковскія», потім відповідно – повчання, трактати, діалоги, в тому числі й два новознайдених діалоги «Бесҍда 1-я, нареченная Observatorium» та «Бесҍда 2-я, нареченная Observatorium specula». Завершується том циклом діалогів, присвячених розглядові загальних філософських проблем: «Разговор пяти путников о истинном счастіи в жизни», «Кольцо» та «Алфавіт, или букварь мира». В останньому діалозі вперше відтворено 16 малюнків, виконаних Сковородою в автографі твору.

Том багато ілюстрований. Твори супроводяться примітками та коментарями.

До 2-го тому «Повного зібрання творів у 2-х томах» [4] Сковороди Г. С. увійшли літературні та філософські твори, написані ним з середини 70-х років XVIII ст. до кінця життя. Це трактати «Икона Алківіадская», «Жена Лотова», діалоги «Брань архистратига Михаила со Сатаною», «Пря Бҍсу со Варсавою» та «Потоп Зміин», притчі «Благодарный Еродій» та «Убогій Жайворонок». В них Сковорода розвиває своє філософсько-етичне вчення про самопізнання і щастя, що ґрунтується на спорідненій праці. Крім філософських творів, тут публікуються понад 120 листів Сковороди, значна частина яких написана латинською мовою, здійснені Сковородою переклади творів Плутарха і Ціцерона та інші матеріали, які є джерелом вивчення життя, творчості та світогляду мислителя. У томі вміщено написану М. Ковалинським біографію Г. С. Сковороди та кілька листів до Сковороди його сучасників.

Том ілюстрований. Тексти творів та листів супроводжуються примітками та коментарями. Подаються також покажчик імен до обох томів, словник малозрозумілих та застарілих слів.

До першого тому «Творів у 2-х томах» Сковороди Г. С. (упорядник – І. А. Табачников) [5] увійшли переважно філософські праці: проповіді, діалоги, трактати та філософсько-педагогічні притчі. Ці твори є основним джерелом для вивчення світогляду Григорія Сковороди і певною мірою характеризують суспільно-демократичну думку того часу.

Більшість творів подано за автографами, а в разі їх відсутності – за найбільш авторитетними списками. Наводяться також різночитання найважливіших списків.

Другий том «Творів у 2-х томах» Сковороди Г. С. (упорядники – І. А. Табачников, І. В. Іваньо) [6] включає літературні твори Сковороди: цикли «Сад божественных пҍсней», «Басни Харьковскія», інші оригінальні вірші, віршовані та прозові переклади з Ціцерона, Плутарха та ін. Значне місце займає листування (латинське друкується в оригіналах і в перекладах українською мовою). В додатках надруковано написану М. Ковалінським біографію Сковороди та інші матеріали.

Твори супроводжуються примітками та різночитаннями. Вміщено також предметно-іменний покажчик до І та ІІ томів.

«Філософія Г. С. Сковороди» [7] є однією з найвідоміших праць видатного українського вченого Дмитра Чижевського (1894 – 1977). Уперше вона побачила світ іще 1934 року. Чижевський схильний розглядати філософію Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції. «Сковорода, – писав він, – є останній представник українського духового барока, з другого боку, він – український «передромантик»: але бароко та романтика – саме ті періоди духової історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духової історії…». У своїй книзі Чижевський на багатому джерельному матеріалі досліджує засади сковородинської метафізики, антропології, гносеології, етики. Універсалії та образи українського філософа яскраво увиразнені на тлі античного платонізму й неоплатонізму, патристики, середньовічної та новочасної (передовсім німецької) містики. Деякі тези, що їх уперше висунув і обґрунтував Чижевський, як-от думка про те, що творчість Сковороди є «коментарем» до Святого Письма, що вона посутньо пов’язана з містичною традицією, а найвиразнішими прикметами сковородинського «барокового стилю» є антитетичність і символізм, з часом перетворилися на усталені сюжети академічної сковородіани.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Г. С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К., 1994. – 153 с.
  2. Сковорода Г. Пізнай в собі людину / Г. Сковорода ; Пер. М. Кашуба ; пер. поезії В. Войтович. – Львів : Світ, 1995. – 528 с.
  3. Сковорода Г. С. Повне зібрання творів у 2-х томах. Т .1 / Г. С. Сковорода. – К. : Наукова думка, 1973. – 530 с.
  4. Сковорода Г. С. Повне зібрання творів у 2-х томах. Т .2 / Г. С. Сковорода. – К. : Наукова думка, 1973. – 486с.
  5. Сковорода Г. С. Твори у 2-х томах. Т. 1 / Г. С. Сковорода. – К. : Видавництво академії наук Української РСР, 1961. – 636 с.
  6. Сковорода Г. С. Твори у 2-х томах. Т. 2 / Г. С. Сковорода. – К. : Видавництво академії наук Української РСР, 1961. – 620 с.
  7. Чижевський Д. І. Філософія Г. С. Сковороди / Д. І. Чижевський. – Харків : Прапор, 2004. – 272 с.

Олеся МАРЦЕНКІВСЬКА, бібліотекар читального залу № 2