У наші часи, коли, здавалося б, вже досягнуто надзвичайно багато в сфері рівноправності між статями, проблема інформування про вклад жіноцтва в розвиток суспільства, зокрема, в науку, все ще існує.
Жінки, як і чоловіки, сприяли розвитку науки, техніки і медицини з найдавніших часів, але їх участь не завжди була помічена (прикладом такого замовчування є ефект Матильди, коли жіночі винаходи і напрацювання приписуються чоловікам). Жіноча історія висвітлює причини цього, а також перешкоди, які повинні були долати жінки, щоб їхня робота приймалася науковою спільнотою. До середини ХІХ ст., та й навіть значно пізніше, погляди суспільства на можливість жінок брати участь у науковій діяльності були скептичними. Ще до ХХ століття жінки були виключені з академічної освіти. Позбавлення жінок можливості формальної освіти серйозно обмежило участь жінок у науці. Можливість наукової діяльності часто асоціювалася з приналежністю до аристократії, з сімейними зв’язками, тощо. Одним із способів, яким жінки брали участь у дослідженнях, було виконання «домашніх» або «жіночих» видів діяльності, якими вважалися мистецтво (наприклад, ілюстрування), переклад та письмо іноземними мовами. Війни також часто створювали нові можливості для жінок (коли залученість у війська породжувала дефіцит вчених-чоловіків, особливо в галузі медицини).
З плином часу ситуація змінювалася, в багатьох галузях науки та політики жінки зараз гідно представлені, особливо в розвинутих країнах західної Європи. Проте, не можна сказати, що проблему вирішено.
Області науки, техніки, інженерії та математики (STEM), що зазвичай розглядаються як добре оплачувані професії з високим статусом і універсальною кар’єрною привабливістю, донині залишаються переважно чоловічими з історично низьким рівнем участі жінок з моменту їх виникнення в епоху Просвітництва.
Серед причин тривалого існування цієї гендерної нерівності в областях STEM, вченими описано різні форми дискримінації жінок: сексизм при наймі, гендерний розрив о платі праці, сексизм в освіті, скляну стелю. Основою для зниження інтересу дівчат і жінок до STEM є гендерні стереотипи про точні науки та розумові здібності.
Ті, хто розглядають цю нерівність як наслідок дискримінаційних сил, також шукають способи виправити її в областях STEM. Поширення знань про жінок у STEM покликане збільшити їхню представленість в цих науках.
Проект STEM IS FEM – освітній проект популяризації STEM-спеціальностей серед дівчат, котрий діє в Україні та організовує різноманітні активності серед дівчат шкільного та студентського віку.
“Наука – це вона” – один з їх арт-проєктів, у рамках якого п’ять сучасних ілюстраторів та ілюстраторок намалювали портрети 12 українських науковиць, дівчата з усієї України від 14 до 21 року поділилися власним поглядом на цих особистостей у есе, а інші дівчата популяризують їхню роботу. Однією з них є випускниця Кам’янець-Подільського ліцею, студентка Києво-Могилянської Академії Владислава Мазій. Дівчина, котра за своє не надто довге життя реалізувалася у танцях, фотозйомці, мистецтві (закінчила музичну школу та пише картини), спорті (чемпіонка України з тхеквондо), а завдяки STEM IS FEM організувала команду з програмування і представляла спільноту на всеукраїнському рівні. Як амбасадор цього проекту, представляла його у міській картинній галереї, а на запрошення бібліотекаря читального залу №1 прийшла і до студентів нашого університету. Вашій увазі інформаційна сторінка заходу «Це зробила вона» та відео з Владиславою Мазій.
Ірина ЛУК’ЯНЧУК, провідний бібліотекар читального залу №1