9 грудня виповнилося б 160 років від дня народження українського письменника, педагога, літературознавця, лексиколога, етнографа, історика, фольклориста, публіциста, видавця, громадсько-культурного діяча Бориса Грінченка (1863-1910 рр).
Народився Борис Дмитрович Грінченко на хуторі Вільшовий Яр Харківської губернії (тепер Сумська область) у зубожілій, колись багатій дворянській родині.
У 1874-1879 роках навчався в Харківському реальному училищі, де зблизився з народницькими гуртками. За поширення заборонених царським урядом видань його заарештували і кілька місяців тримали в ув’язненні. Після звільнення Борисові довелося залишити навчання і самому почати заробляти на життя.
Здобута самоосвіта дозволила Борисові Грінченку скласти іспити на звання народного вчителя при Харківському університеті.
З 1881 року починається його освітньо-педагогічна діяльність, яка тривала до 1893 року. Учителював він у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Багато писав, його твори регулярно друкувалися в журналах та альманахах. Вийшли в світ його поетичні збірки «Пісні Василя Чайченка» (1884), «Під сільською стріхою» (1886), «Під хмарним небом» (1893), «Пісні та думи» (1895), «Хвилини» (1903).
З 1894 року Борис Дмитрович працював у Чернігівському губернському земстві. За час роботи у земстві Грінченко написав дилогію – «Серед темної ночі» (1901) і «Під тихими вербами» (1902), опублікував п’єси «Лісні зорі» (1897), «Нахмарило» (1897), «Степовий гість» (1898), «Серед бурі» (1899), «На громадській роботі» (1901). Борис Грінченко був людиною надзвичайно працелюбною. Як справжній патріот, видав «Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідніх з нею губерніях» у трьох томах (1895-1899), «З вуст народу» (1900), «Література українського фольклору (1777-1900)» (1901).
1902 року письменник переїхав до Києва. Тут разом із дружиною Марією Загірною він трудиться над укладанням вершинної своєї праці – чотиритомного “Словаря української мови” (1907-1909). Цю визначну роботу було відзначено академічною премією.
Підірване сухотою здоров’я письменника (наслідки харківського ув’язнення) не витримало напруженого, безперервного ритму. Останньою краплею його життєвого випробування стала смерть доньки Насті та її малорічного сина. Різке загострення хвороби змусило письменника вирушити на лікування до Королівства Італія.
6 травня 1910 року Грінченко помер. Поховано Грінченка в Києві на Байковому кладовищі.
Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку книг, які знаходяться в фондах центрального абонементу бібліотеки, присвячену 160 річниці від дня народження Борися Грінченка. Виставка містить власне праці самого автора та дослідження його творчості іншими науковцями.
Грінченко Б. Твори в двох томах. Т.1. / Борис Грінченко. – Київ , 1963. – 603 с.
До першого тому увійшли ліричні вірші, поеми, балади, перекладені поезії, байки, оповідання про дітей, школу, про життя селянської бідноти.
Відкривається том літературно-критичним нарисом І. І. Пільгука. Примітки В. В. Яременка.
Грінченко Б. Твори в двох томах. Т.2. / Борис Грінченко. – Київ , 1963. – 592 с.
До другого тому творів увійшли повісті і драматичні твори. Тут надруковано повість з життя інтелігенції “На розпутті” та повісті “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”.
З драматичних до другого тому ввійшли: “Нахмарило” та “Степовий гість”.
В примітках до другого тому даються стислі повідомлення про час написання творів і про окремі їх видання.
Грінченко Б. Твори в двох томах. Т.1. Поетичні твори. Оповідання. Повісті / Борис Грінченко. – Київ : Наук. думка, 1990. – 633 с.
Друкуються ліричні вірші (із збірок “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Під хмарним небом”), поеми, оповідання, повісті “Сонячний промінь”, “На розпутті”.
Вступна стаття А. Г. Погрібного; примітки А. Г. Погрібного та В.В. Яременка.
Грінченко Б. Без хліба : оповідання / Борис Грінченко ; мал. О. Губарєва. – Київ : Держвидав дит. літ., 1958. – 178 с.
Збірка дитячих оповідань для середнього шкільного віку.
Грінченко Б. Вибрані твори / Борис Грінченко. – Київ : Дніпро, 1987. – 461 с.
У збірку вибраних творів Бориса Грінченка увійшли оповідання “Хата”, “Каторжна”, “Олеся”, “Украла”, “Панько”, “Підпал”, “Дзвоник”, “”Покупка”, “Палії”, “Історія одного протесту”, “9 січня” та повісті “Серед темної ночі” , “Під тихими вербами”.
Упорядкування, передмова та примітки П. П. Хропка.
Грінченко Б. Зернятка : вірші, поеми, оповідання : для ст. шк. віку / Борис Грінченко. – Київ : Веселка, 1989. – 272 с.
Збірку класика української літератури Б. Д. Грінченка складають вірші, поеми та оповідання, пройняті співчуттям і любов’ю до знедоленого народу.
Упорядкування та передмова В. В. Яременка.
Грінченко Б. Каторжна : для середн. та ст. шк. віку / Борис Грінченко. – Київ : Школа, 2009. – 334 с.
До видання увійшли вибрані твори класика української літератури Борися Грінченка, життя і діяльність якого для багатьох поколінь служила прикладом подвижництва на теренах розвою української культури і національної ідеї. Письменник, поет, науковець, освітянин, автор славнозвісного “Словаря української мови”, Б. Грінченко створив чимало творів, які і сьогодні викликають інтерес читання. Добір текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури.
Розраховано на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю Б. Д. Грінченка.
Грінченко Б. Поезії / Борис Грінченко. – Київ : Рад. письменник, 1965. – 470 с.
Видання містить оригінальні поезії письменника різних років, балади і поеми, байки, казки, переклади.
Вступна стаття І. І. Пільгука; упорядкування І. І. Пільгука, В. В. Яременка; примітки В.В. Яременка.
Грінченко Б. Твори / Борис Грінченко. – Київ : Молодь, 1970. – 354 с.
До збірки творів увійшли повісті6 “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”з передмовою Наталії Коваленко “Титан праці”.
Грінченко Б. Словник української мови. -Т. 1 : А-Ж / Борис Грінченко ; за ред. А. А. Хвилі. – Київ : Соцеквидав України, 1937. – 502 с.
“Словник української мови” має свою велику історію. Над його складанням працювали цілі покоління. Ця робота була розпочата в 1864 році. Закінчена – в 1904 р. Таким чином підготовча робота над словником йшла 40 років.
“Словник української мови”, упорядкований за завданням редакціїї “Киевская старина” Б. Грінченком, посідає визначне місце в історії розвитку української мови.
Єсипенко Д. Повісті Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”: історія текстів і тексти в історії / Дмитро Єсипенко. – Київ : Наук. думка, 2015. – 159 с.
У цій книзі вперше в українському літературознавстві повісті Бориса Грінченка “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами” комплексно вивчаються в текстологічному і джерелознавчому аспектах. Докладно розглядається історія їх публікації у журналі “Киевская старина”, а також окремими відбитками, співпраця автора з редакторами. Проаналізовано зміни текстів під час підготовки до друку, названо основні прижиттєві видання та основні тексти для творів. Також визначено місце видань повістей у контексті розвитку українського книгодрукування 1900-1920-х років, відображено етапи їх едиційної історії 1910-2010-х років, з’ясовано час і характер редакторського втручання в тексти. Ознайомлення з історією створення та публікації дає змогу виявити білі плями грінченкознавства й уникнути шаблонного висвітлення спадщини письменника.
Видання розраховане на фахівців – літературознавців, істориків книжкової справи 19 – 20 ст., бібліографів, а також студентів гуманітарних спеціальностей, викладачів нормативних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах.
Животенко-Піанків А. Педагогічно-просвітницька праця Бориса Грінченка / А.Животенко-Піанків. – Київ : Просвіта, 1999. – 176 с.
Книжка відомої української дослідниці та національно-культурної діячки, яка проживає в США, – це спроба популярної комплексної характеристики педагогічної та просвітницької праці видатного українського письменника і педагога Бориса Грінченка. Авторка з’ясовує Грінченкове бачення історичного шляху та сучасного йому стану освіти в Україні, простежує характер діяльності Грінченка як педагога-практика, народного вчителя, аналізує педагогічно-теоретичну спадщину письменника – автора цілого ряду принципово новаторських педагогічних досліджень, простежує, як відбито питання освіти й виховання у власне літературних творах Грінченка, прикладає його педагогічні ідеї до ситуації в українській освіті у наші дні. Фактичною основою книжки є праці Б. Грінченка на педагогічні теми, які з часу появи у світ здебільшого не передруковувалися, а також архівні матеріали.
Видання адресоване широкому читачеві – насамперед дослідникам історії української педагогіки, викладачам вищих навчальних закладів, вчителям, студентам. Може використовуватися також як навчальний посібник з нормативних курсів та спецкурсів, пов’язаних з історією української педагогіки, в навчальних закладах педагогічного профілю.
Неживий О. Борис Грінченко: вартовий рідного слова : педагогічна спадщина сучасної освіти / Олексій Неживий. – Луганськ : Знання, 2003. – 124 с.
У цьому дослідженні всебічно проаналізовано педагогічну спадщину видатного діяча української культури, літератури та науки Бориса Грінченка, а також її зв’язок з розвитком сучасної національної освіти. Для студентів педагогічних вузів, учителів, працівників освіти.
Пастух Б. В. Борис Грінченко — безкомпромісний лицар національної ідеї : публіцистичне есе / Б. В. Пастух. – Луганськ : Книжковий світ, 1998. – 164 с.
Уже назва цієї фундаментальної праці говорить сама за себе. Вона якраз на часі. Власне, великий українець Борис Грінченко, завжди був, є і буде світочем просвітянства на ниві українства.
Погрібний А. Г. Борис Грінченко: нарис життя і творчості / А. Г. Погрібний. – Київ : Дніпро, 1988. – 269 с.
Пропонований нарис знайомить читача з життям і творчістю Б. Грінченка, про якого сучасники говорили, що він “більше працював, аніж жив”. На основі маловідомих джерел, архівних матеріалів автор висвітлює літературну і громадську діяльність письменника, відтворюючи процес становлення його світогляду, досліджує творчість Б. Грінченка – поета, прозаїка, драматурга, критика, мовознавця, організатора видавничої справи.
Людмила СИТНИК, зав.сектором центрального абонементу