Григорій Сковорода – великий український філософ-просвітитель і поет ХVІІІ ст. – уособлює в собі давню традицію філософського мислення народів нашої країни, єдність цієї традиції з живою мудрістю трудового люду, з його сподіваннями і прагненням.
Народився Сковорода 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині в сім’ї незаможного козака.
В часи життя Сковороди українська культура мала вже значні просвітницькі традиції, розвинуті прогресивними діячами Києво-Могилянської академії, в якій навчався видатний український філософ-просвітитель. Але вчення Сковороди не можна вивести з філософських і просвітницьких ідей його попередників. Його погляди відрізняються і від класичних, і від тогочасного дворянського просвітництва. Сковорода виступав проти всіх сил соціального відчуження, і насамперед проти влади речей, багатства, здирства, своєкорисливості, наруги над вільним потягом людини до «сродної праці». Григорій Сковорода, як і інші видатні просвітителі ХVІІІ ст. розумів, що праця є засобом створення матеріальних благ для забезпечення життєвих потреб людей.
Твори Григорія Сковороди, що поширювались в численних рукописах, набули широкої популярності ще за життя автора. На відміну від попередніх видань, які не давали повного уявлення про всю спадщину Сковороди, відображено у виданні Григорій Сковорода «Твори в двох томах» [3]. У цьому виданні друкуються всі відомі твори письменника. До першого тому цього видання творів увійшли переважно філософські праці: доповіді, діалоги, трактати та філософсько-педагогічні притчі. Ці твори є основним джерелом для вивчення світогляду Григорія Сковороди і певною мірою характеризують суспільно-демократичну думку того часу.
Україна знову стала на шлях духовного відродження. Багато людей повертаються до Бога, читають Біблію. Читають… та чи розуміють? Гадаємо, що у цьому їм допоможе «любитель священної Біблії» Григорій Сковорода, який заговорив у книзі «Пізнай в собі людину» [4] зрозумілою сучасною українською мовою. Із всього творчого доробку мислителя тут найбільш повно представлені його діалоги й трактати, в яких дається роз’яснення «Святого письма», розуміння Бога, Всесвіту, Людини. Вперше друкується переклад біографії Г. Сковороди, що її скомпонував його друг і учень М. Ковалинський. Для всіх, хто цікавиться історією та розвитком духовної культури, філософії.
Комплексна характеристика спадщини видатного українського філософа-письменника пропонується у книзі І. В. Іваньо «Філософія і стиль мислення Г. Сковороди» [1]. В його творах сполучаються логіко-дискурсивний аналіз явищ з образно-алегоричним, відображення реально-історичних рис соціальної дійсності з вираженням неповторної своєрідності його особистості та способу життя. Змістовна інтерпретація вчення тут поєднується з характеристикою пізнавального методу і стилю мислення. Досліджуються культурно-історичні передумови і наслідки взаємодії двох сторін його обдарування – філософії та письменства. Для науковців, викладачів вузів, студентів.
У книзі «Філософія Григорія Сковороди» [5] досліджується етико-гуманістична концепція мислителя, який протягом усього життя шукав відповіді на питання про сутність людини, про умови досягнення нею щастя. Автори аналізують своєрідність філософського та художнього мислення великого українського гуманіста. Філософія і творчість Сковороди висвітлюється на основі дослідження суспільного життя на Україні ХVІІІ ст.
Розраховано на науковців, студентів, усіх тих, кого цікавить історія української культури та філософії.
Найбільш повно висвітлюються філософія Сковороди, його суспільно-політичні та соціологічні погляди, етика а також його місце в історії вітчизняної філософської думки у монографії М. П. Редька «Світогляд Г. С. Сковороди» [2]. Автор не погоджується з деякими досить поширеними в літературі оцінками окремих сторін світогляду українського філософа і викладає свою точку зору. Він піддає гострій критиці фальсифікаторів творчості Сковороди, які намагаються спотворити історію українського народу. Книга розрахована на філософів, істориків, літературознавців.
«Філософія Григорія Сковороди» [6] є однією з найвідоміших праць видатного українського вченого Дмитра Чижевського. Вперше вона побачила світ іще 1934 року. Чижевський схильний розглядати філософію Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції «Сковорода, – писав він, – є останній представник українського духовного бароко, з другого боку, він – український «перед романтик»: але бароко та романтика – саме ті періоди духовної історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духової історії…». У своїй книзі Чижевський на багатому джерельному матеріалі досліджує засади сковородинської метафізики, антропології, гносеології, етики. Розраховано на науковців, філософів.
Список літератури:
- Іваньо І. В. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди / І. В. Сковорода. – Київ : Наукова думка,1983. – 270 с.
- Редько М. Світогляд Г. С. Сковороди / Г. С. Сковорода. – Львів : Вид-во Львівського університету, 1967. – 262 с.
- Сковорода Г. Твори в двох томах. Т. 1. / Григорій Сковорода . – Київ : Вид-во АН Української РСР, 1961. – 635 с.
- Сковорода Григорій Пізнай в собі людину / Пер. М. Кашуба. – Львів : Світ, 1995. – 528 с.
- Філософія Григорія Сковороди / Відп. ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Наукова думка, 1972. – 310 с.
- Чижевський Дмитро Філософія Г. С. Сковороди / Дмитро Чижевський. – Харків : «Прапор», 2004. – 272 с.
Валентина ЧОПИК, бібліотекар
читального залу №2